Тіньові фінансові потоки: у роздрібній торгівлі до 1,5 трильйона гривень - у "сірій зоні", повідомляють ЗМІ.

Обсяги тіньової економіки в українському роздрібному секторі досягли тривожних масштабів: за різними даними, близько 45% усієї ритейл-індустрії може функціонувати поза межами податкової системи.

Цю інформацію містить дослідження, проведене редакцією видання Delo. Журналісти проаналізували фінансові втрати державного бюджету та обсяги тіньових схем у даному секторі, використовуючи порівняння даних про ритейл з відкритих джерел та оцінки експертів галузі.

"За оцінками експертів, загальний обсяг роздрібної торгівлі в Україні перевищує 2 трлн грн на рік. Водночас частка десяти найбільших мереж - серед яких "АТБ", "Сільпо", "Аврора", "Фора", Rozetka, Novus, Metro, "Руш" (EVA), "Омега" (Varus) і "Фудком" ("Велика кишеня") - становить лише 529,2 млрд грн, або трохи більше ніж чверть цього обсягу. Це свідчить про значну присутність малого та середнього ритейлу, частина якого працює в тіні", - пише видання.

За оцінками аналітиків NAI Ukraine, у 2024 році частка тіньового сегмента ринку зросла. Якщо до повномасштабної війни рівень тінізацію ритейлу оцінювали у 30%, то вже у 2025 році вона може перевищити 45%.

"Наслідки є беззаперечними: близько трильйона гривень обігу не проходить через податкову систему, що викликає суттєві бюджетні втрати - як внаслідок прямого ухилення від сплати податків, так і завдяки використанню сірого механізму для їх мінімізації", - підкреслює видання.

Згідно з оцінками дослідників, найбільш розповсюдженими тіньовими практиками у сфері роздрібної торгівлі залишаються:

Тінізація в роздрібній торгівлі є не лише моральною дилемою, але й серйозною економічною проблемою. За даними експертів, лише від зарплат, які виплачуються "в конвертах", недоотримані податки складають десятки мільярдів гривень щорічно. Окрім цього, бюджет зазнає втрат через несплату ПДВ, єдиного податку, митних зборів та акцизів. Ці фінансові ресурси могли б бути використані для підтримки армії, розвитку інфраструктури або реалізації соціальних програм, - зазначає видання Delo.

Читайте також: Закарпатську мережу супермаркетів викрили на масштабній схемі ухилення від податків

Дослідники зазначають, що в умовах сучасної економіки легальні підприємства, що функціонують у правовому полі, все частіше стикаються з проблемою цінового демпінгу та витіснення з місцевих ринків через спотворення конкуренції, викликане діяльністю податкових ухилянтів. Згідно з даними GT Partners Ukraine, 82% продовольчих ритейлерів в Україні є місцевими компаніями, і саме серед них спостерігається найбільша кількість порушень.

Водночас недавні приклади детінізації інших секторів, таких як автозаправні станції (АЗС), телекомунікації, а також тютюнова і горілчана індустрія, свідчать про ефективність комплексного підходу. Після очищення від подібних схем податкові надходження значно зростають. Наприклад, у 2024 році обсяги сплати податків автозаправними станціями (АЗС) виросли з 4,7 до 9,8 мільярда гривень.

Аналітики переконані: встановлення однакових правил гри в ритейлі - це не лише питання справедливості, але й потенційне джерело стабільного наповнення бюджету. Ініціативи можуть охопити як законодавчі зміни щодо обмеження застосування ФОПів для ухилення від податків, так і галузеве саморегулювання за прикладом банківського сектору.

"Україна не може далі толерувати "сіру" економіку, коли йдеться про трильйони... В умовах, коли частина бізнесу працює за правилами, а інша їх ігнорує, не може бути здорової конкуренції. У таких умовах виграють не ефективні "білі" підприємства, а "чорні" та "сірі" гравці. Держава ж зазнає втрат", - наголошується у дослідженні.