Світло лише дві години на день. Це одна з найзначніших атак на енергетичну інфраструктуру України: чи здійснив ворог свої наміри?

Фото: ДСНС Пізно ввечері 6 лютого внаслідок російського обстрілу виникла пожежа на об'єкті інфраструктури на Волині. Під прицілом західні регіони

У ніч на суботу російські війська завдали одного з найбільш потужних ударів по енергетичній інфраструктурі України в 2023 році. Загалом було задіяно 447 засобів повітряного нападу. Більшість з них складали безпілотники, проте Кремль також застосував близько сорока ракет.

Ефективність української системи протиповітряної оборони досягла близько 91%. Це свідчить про те, що з початку року цей показник знизився. Водночас президент Зеленський не раз підкреслював, що робота ППО в деяких регіонах залишає бажати кращого. Однак він не уточнив, про які саме області йдеться. Лише зазначив, що можливі кадрові зміни можуть стосуватися підрозділів, відповідальних за захист від російських "шахедів".

"Особливість цих атак полягала в намаганні підірвати енергетичну інфраструктуру України. Ідея була досить проста, і вони вже тестували її минулого року — це обстріл підстанцій, що розташовані навколо атомних електростанцій. Відсутність зв'язку з електромережею та споживачами змушує зупиняти роботу енергоблоків. Тобто, хоча ми можемо виробляти електроенергію, передати її неможливо," — зазначає керівник програм безпеки Центру глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук.

Основним об'єктом атаки в суботу став західний регіон України. Проте російські війська також завдали ударів і по інших областях, зокрема по Вінниччині. У Ладижині зафіксовані руйнування: постраждав місцевий коледж, гуртожитки, а також багатоповерхові будинки в околицях.

У Ладижині знаходиться потужна теплова електростанція, яка має встановлену потужність 1800 МВт. Цей стратегічний об'єкт неодноразово піддавався атакам з боку російських військ. З початку року це вже щонайменше друга спроба завдати шкоди Ладижинській ТЕС. Станція підключена до енергетичних мереж центральних та південних регіонів України.

У Львівській області піддається масованому обстрілу місто Добротвір, де розташована теплова електростанція. Міністр енергетики Денис Шмигаль підтвердив, що ця станція стала мішенню для атак. ТЕС має середню потужність і була спроектована для постачання електроенергії не лише Львівщині, а й частині сусідніх регіонів.

Через атаку по Добротвору у суботу без світла та тепла залишилося близько шести тисяч споживачів. Загалом ж на Львівщині перебої з електропостачанням відчули понад пів мільйона абонентів.

"Ми зазнали ударів по енергетичних об'єктах та приватних будівлях," -- зазначив очільник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.

Фото: ДСНС На Львівщині у селі Старий Добротвір внаслідок ворожої атаки пошкоджені обʼєкти критичної інфраструктури, також виникло займання житлового будинку.

Бурштинська теплова електростанція також потрапила під удар, повідомляє уряд. Станція повністю зупинила свою діяльність через критичні пошкодження. У місті Бурштин виникли серйозні проблеми з електропостачанням, опаленням та водозабезпеченням. Представники міської ради зазначили, що для відновлення обігріву житлових будинків знадобиться до двох днів. Бурштинська ТЕС є ключовим об'єктом для функціонування всього комунального господарства міста. У зоні ризику опинилися близько п’ятнадцяти тисяч осіб.

"Якщо котельні забезпечать тепло, це призведе до того, що гаряча вода буде відключена в багатоквартирних будинках. Також, приватний сектор залишиться без теплопостачання. Така ситуація є необхідною. Подбайте про своє тепло для вашого комфорту", -- зазначив міський голова Василь Андрієшин.

Бурштинська ТЕС важлива для країни не тільки з точки зору генерації електроенергії. Вона також є важливим компонентом інфраструктури постачання світла з Європейського Союзу. Мова перетин імпортних ліній з Словаччини, Угорщини та Румунії.

Перед початком повномасштабного вторгнення станція виконувала роль бази для функціонування Бурштинського енергетичного острова. Теплова електростанція та прилеглі мережі в Закарпатті, а також частково в Івано-Франківській і Львівській областях, фактично діяли автономно від енергосистеми України. Вже тоді вони мали зв'язок з об'єднаною європейською мережею.

В енергетичній компанії ДТЕК повідомили, що в суботу ворог здійснив атаку на їхні теплові електростанції. На кількох об'єктах зафіксовано пошкодження. Від жовтня 2025 року це вже десятий напад на приватні ТЕС. Загалом, з початку повномасштабного вторгнення, відбулося більше двохсот подібних атак.

"Російський удар припав по двох основних цілях: підстанціях, що знімають потужність з АЕС. А також -- по Бурштину. Завдяки цим потужностям є що передавати із заходу на схід. На Лівобережжі ситуація погана, бо споживання велике, а генерації обмаль. Тому росіяни й намагаються позбавити живлення промислові об'єкти", -- каже фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев.

Зображення: ДСНС. Рятувальники з Прикарпаття успішно впоралися з ліквідацією пожежі, яка виникла внаслідок російського удару по критично важливому об'єкту інфраструктури регіону в ніч на 7 лютого 2026 року. Російська атака була націлена на енергетичні транзитні коридори.

Поряд із тепловими станціями, російські війська також націлилися на два важливі компоненти української енергетичної інфраструктури. Йдеться про високовольтні повітряні лінії та електропідстанції. Разом вони складають своєрідні "сухожилля", які забезпечують цілісність і стабільність енергетичної мережі країни.

У суботу російські війська спробували викликати розкол в енергетичній системі України. Хоча їм не вдалося досягти своїх цілей, вони все ж нанесли певні збитки.

Зокрема, Москва здійснила атаку на підстанцію "Західноукраїнська", яка є однією з найбільших в Європі. Незважаючи на прогнози деяких експертів та повідомлення медіа, це не перша спроба націлитися на цей об'єкт — раніше вже були спроби знищити цю важливу енергетичну інфраструктуру. Підстанція "Західноукраїнська" виконує стратегічну роль, адже вона є потужним вузлом для транспортування імпортованої електроенергії та генерації енергії з українських атомних електростанцій.

Росіяни цілили у одразу кілька підстанцій, що відповідають за виведення електроенергії з АЕС. Таке роблять вже далеко не вперше і прагнуть заглушити українську атомку, яка тепер є основою всієї енергосистеми. На АЕС виробляють понад 60 % усього світла в Україні.

Через російський масований удар Україна знову мусила пригальмовувати роботу атомних станцій. Або як кажуть самі енергетики -- розвантажувати АЕС. Водночас як повідомив президент Володимир Зеленський, один із блоків автоматично відключався.

"Світ повинен звернути увагу на неприйнятну і безвідповідальну поведінку Росії, яка наражає на пряму загрозу сотні мільйонів європейців. Наприклад, Рівненська атомна електростанція знаходиться всього в 135 кілометрах від кордонів ЄС і НАТО", -- сказав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Російські удари по підстанціях довкола АЕС знову продемонстрували повну імпотентність МАГАТЕ. Чільник організації вийшов з черговою млявою заявою. Рафаель Гроссі констатував очевидне: українські АЕС зменшували генерацію і закликав до "стриманості". Керівник МАГАТЕ знову побоявся згадати у своїй заяві Росію.

Зображення: facebook/NPC Ukrenergo Оцінка стану ключових елементів енергетичної інфраструктури, що є критично важливими для забезпечення безпеки атомних електростанцій України (експерти МАГАТЕ разом із фахівцями "Укренерго", "Енергоатому" та Державної інспекції ядерного регулювання оглядають високовольтні підстанції).

Саме ця міжнародні організація могла б убезпечити українські АЕС від росіян. Місії МАГАТЕ працюють на всіх атомних станціях нашої країни. Але у цій історії є кілька важливих але.

По-перше, приблизно одна третина співробітників МАГАТЕ є громадянами Росії (не зовсім зрозуміло, чи відвідують вони українські станції), а заступником директора Гроссі є росіянин на ім'я Михайло Чудаков.

По-друге, на Рафаеля Гроссі тиснуть його амбіції -- очільник МАГАТЕ хоче очолити ООН. А без підтримки Росії це може бути складним завданням.

По-третє, Гроссі підтримує міжнародні проєкти "Росатома". Керівник МАГАТЕ брав участь у початку побудови росіянами АЕС в Угорщині. Назвавши цю подію "великим днем для Росії".

Отже, ефективність місій МАГАТЕ в Україні викликає все більше сумнівів. Також виникають питання щодо справжньої політичної незалежності та неупередженості цієї організації.

У першу добу після масованої атаки головне завдання диспетчерів "Укренерго" -- уникнути хаосу у енергосистемі. Зробити це допомагають аварійні знеструмлення. Без них у цьому випадку не обійтися, інакше мережу можуть спіткати серйозні проблеми.

"Звертаємо вашу увагу: інформувати споживачів про запровадження спеціального графіка аварійного знеструмлення та його тривалість - на жаль, неможливо. Ми просимо вас, шановні споживачі, проявити розуміння щодо цих вимушених обмежень. Ваша терплячість у цей час дуже важлива для підтримки нашої енергосистеми", - йдеться в повідомленні пресслужби компанії "Вінницяобленерго".

Другий елемент стабілізації енергосистеми у перші години після атаки -- це аварійний імпорт з Євросоюзу. У суботу Україна мусила просити допомоги у Польщі. Потенційно мова про 200-250 МВт, що у кризових умовах є вагомим обсягом. Поляки погодилися на постачання, але варто зауважити -- це не благодійна допомога. Аварійний імпорт є платним, ціна такої електроенергії є значно вищою, ніж на ринку.

Зображення: EPA/UPG Чи можуть подовжитися періоди відсутності електрики?

До початку наступного тижня очікується, що генерування на українських атомних електростанціях відновиться до звичних показників. Це стане вже другою фазою стабілізації енергетичної системи. Експерти матимуть можливість оцінити пошкодження в мережах та на об'єктах генерації до цього моменту. Проте вже зараз зрозуміло, що ситуація в енергетичному секторі погіршилася. У період морозів, які знову очікуються в Україні, дефіцит електроенергії може подальше збільшитися. Цієї зими він вже досягав показників 7-8 ГВт.

"Втрата потужності внаслідок нічної атаки створила додатковий значний дефіцит електроенергії, який вкрай важко перекрити, тому найближчі дні будуть важкими. Наразі мешканці столиці отримують електроенергію лише на короткий проміжок часу -- на півтори-дві години", -- повідомляє Міністерство енергетики України.

Відлуння суботнього обстрілу суттєво позначилося на містах заходу України. Раніше енергетична ситуація там була відносно стабільнішою в порівнянні зі східними регіонами. Це можна пояснити близькістю до Європейського Союзу, звідки надходить імпорт електроенергії, а також наявністю двох великих атомних електростанцій у цій частині країни.

Наприклад, графіки відключень електроенергії тепер значно впливають на Закарпатську та Львівську області. Ще тиждень тому в деякі дні там була можливість забезпечувати електрику без перерви. Водночас на Тернопільщині та Буковині запроваджені одні з найжорсткіших графіків відключень від початку повномасштабної війни. У Чернівецькій області це можна пояснити обмеженнями в мережах, які ускладнюють транспортування електроенергії, тоді як Тернопільщина взагалі не має жодної власної генерації.

"Попри складну ситуацію в енергетичному секторі країни, нам вдалося підтримувати постачання води, забезпечувати функціонування системи водовідведення, а котельні протягом дня надавали тепло мешканцям. Декілька котелень працюють на генераторах," - такими словами охарактеризував ситуацію в місті у вихідні мер Тернополя Сергій Надал.

Держава покладає великі надії на імпорт електроенергії з Європейського Союзу. У січні обсяги закупівель суттєво зросли, досягнувши рекордних 41,9 ГВт год за місяць. Проте, навіть з цими поставками, імпортна електрика не зможе повністю компенсувати дефіцит, хоча, безсумнівно, допоможе зменшити частоту відключень. Однак основне питання полягає в тому, як доставити цю електроенергію на Лівобережжя України, адже енергетичні мережі зазнали значних пошкоджень.

Зображення: Укренерго Високовольтна електрична лінія, що забезпечує зв'язок України з Європейською мережею.

"У мене немає ілюзій. Київ, центр та схід -- житимемо здебільшого з ектреними відключеннями. Особливо це стосується столиці, хоча певні дні можуть бути з графіками погодинних відключень. Захід країни -- ситуація буде кращою з об'єктивних причин", -- прогнозує директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Не панацеєю, а тимчасовим рішення у березні можуть стати сонячні станції. Їхня генерація значно зросте, що, можливо, дозволить навесні ненадовго забути про відключення світла у денні години. Натомість вранці та ввечері дефіцит зберігатиметься.