Справa Мегабанку: хто заволодів європейськими коштами і як організатор схеми на €30 млн ухиляється від покарання?

Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!

П'ять років тривало розслідування, десятки мільйонів євро втрат для держави і дивна вибірковість правосуддя. Ситуація навколо АТ "Мегабанк" нагадує сюжет детективного роману, де головні вигодонабувачі злочинної схеми відомі всім, але чомусь кримінальне переслідування стосується лише нових власників… нерухомості, яка фактично не існує. Як так сталося, що "заслужений економіст" Віктор Суботін продовжує залишатися на свободі, уникаючи підозр, в той час як добросовісні інвестори ризикують стати "цапами-відбувайлами"?

Команда аналітиків СтопКору досліджувала парадокси в справі Мегабанку та розкривала складну схему, пов'язану з коштами ЄБРР та нерухомістю в Харкові.

АТ "Мегабанк" (колишня назва - банк "Добродій") заснований у 1990 році. Його акціонерами є багаторічний глава "Турбоатому" (нині - АТ "Укренергомашини") Віктор Суботін (60,89% статутного капіталу), ЄБРР - 15%; KfW - 15 %, Міжнародна фінансова корпорація (IFC) - 6,02%.

2 червня 2022 року Національний банк України ухвалив рішення визнати Мегабанк неплатоспроможним, а вже 21 липня було прийнято рішення про його ліквідацію. Фінансова установа здебільшого функціонувала в Харківській області, де знаходилось 111 з 153 відділень. Внаслідок цього, регіон, що знаходиться поблизу фронту, особливо гостро відчув наслідки неплатоспроможності Мегабанку, як зазначають "Факти".

Перед цим розгорнулася резонансна кримінальна справа. У листопаді 2019 року правоохоронці почали розслідування стосовно керівництва АТ "Мегабанк". Підставою для цього стали виявлені факти зловживання з боку посадових осіб установи, які прагнули заволодіти активами банку та коштами клієнтів. На думку слідства, схема діяла просто і безцеремонно: кредитування компаній, що контролюються, без застави або під заставу неіснуючих активів.

Головною фігурою та потенційним вигодонабувачем цієї фінансової схеми є Віктор Суботін — колишній власник банківської установи, депутат Харківської обласної ради від партії "Слуга народу", екс-регіонал та генеральний директор компанії "Турбоатом" (тепер відома як "Українські енергетичні машини"). Його біографія вражає: він є заслуженим економістом України, лауреатом Державної премії, кавалером ордену "За заслуги" та почесним громадянином Харкова та Харківської області.

Проте за всіма регаліями, ймовірно, ховається мережа з десятків підконтрольних компаній, через які, за даними слідства, і виводилися мільйони з банку.

Згідно з інформацією, наданою Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, основний акціонер Мегабанку, який втратив ліцензію та був виведений з ринку, Віктор Суботін не виконує своїх кредитних зобов'язань перед банком по фінансуванню, отриманому його компаніями. На початок 2024 року загальна сума боргу за цими кредитами перевищила 2,3 мільярди гривень.

Правоохоронні органи України розслідують кримінальне провадження № 42019221430000469 стосовно топменеджменту АТ "Мегабанк", включаючи його колишнього власника - Віктора Суботіна.

Приводом для початку розслідування, за версією слідства, слугували факти зловживання посадовими особами АТ "Мегабанк" своїм службовим становищем з метою заволодіння майном Банку та вкладників.Зокрема, слідчі встановили факти умисного нецільового використання фінансування, виділеного Мінфіном, та заволодіння коштами вкладників.

Згідно з висновками слідства, топменеджмент фінансової установи здійснював шахрайське заволодіння коштами вкладників через надання кредитів афілійованим з банком особам, у тому числі й компаніям, які можуть бути визнані фіктивними. Це відбувалося без наявності заставного майна або з оформленням застав на неіснуючі активи чи на майно, яке навмисно оцінювалося вище його реальної вартості. Звичайно ж, жодних намірів щодо повернення цих коштів не існувало.

Наприкінці 2022 року в історії з'явилася нова глава. Дві іноземні компанії інвестували в АТ "Мегабанк" 12 мільйонів євро для приведення капіталу у відповідність до вимог НБУ. В забезпечення повернення коштів банк передав інвесторам в іпотеку нерухомість у Харкові.

Однак, внаслідок неналежних дій керівництва АТ "Мегабанк", причини яких має встановити слідство, ці кошти не були зараховані до капіталу банку. Тож НБУ прийняв рішення відкликати ліцензію, а сам банк потрапив в процедуру ліквідації. До речі, серед офіційних підстав для відкликання ліцензії також фігурують систематичні дії керівництва Мегабанку щодо кредитування пов'язаних осіб.

Але коли НБУ відкликав ліцензію банку і іноземці спробували звернути стягнення на заставне майно, виявилася приголомшлива деталь: об'єкти нерухомості існували виключно на папері. Приміщення, які мали площу в кілька тисяч квадратних метрів і коштували мільйони, знайти "на місцевості" виявилося неможливо.

Цю саму нерухомість кілька разів передавали в заставу компанії, пов'язані з Суботіним. Перед тим, як банк остаточно вирішив стягнути актив, об'єкти пройшли "реконструкцію", під час якої збільшилися площі і відбулося їх поділ на окремі приміщення. Чи це не магія будівництва у віртуальному просторі?

Господарська операція зі звернення на іпотечне майно банку зацікавила правоохоронців, і всім особам причетним до укладення іпотечного договору з Мегабанком та договорів купівлі-продажу були пред'явлені підозри. А декому - вже навіть обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою за попередньою кваліфікацією згідно ст. 191 ККУ (розтрата/заволодіння майном).

Насправді ж ситуація - набагато більш складна і серйозна, оскільки банк отримав від компаній реальне фінансування, а в заставу натомість передав "липові" об'єкти.

За таких обставини виникає логічне питання: чому головний фігурант досі не отримав підозр та перебуває на волі, якщо у слідства наявна інформація про вчинення ним і пов'язаними з ним особами кричущих фактів заволодіння коштів вкладників? І чому переслідуються особи, які доброчесно інвестували кошти?

Особливо цинічно виглядає ситуація з фінансуванням від Європейського банку реконструкції та розвитку та Європейського інвестиційного банку. У період з 2017 по 2021 рік АТ "Мегабанк" отримав три транші по 10 мільйонів євро кожен, забезпечені гарантіями Міністерства фінансів України, з метою підтримки малого та середнього підприємництва.

Отримання фінансових ресурсів траншу "А"

Замість того, щоб підтримати підприємців, фінансові ресурси були спрямовані на зовсім інші потреби. Значна частина коштів з першого траншу була в той же день переведена для погашення боргу ТОВ "Завод кольорових металів" — підприємства, що має зв'язок із Суботіним. Інша частина коштів була розміщена на депозитному рахунку. Крім того, понад 31 мільйон гривень через мережу афільованих компаній опинилися в ПАТ "ЗНКІФ "Заощадження", кінцевим бенефіціаром якого також є Суботін.

Найсмішніше, що в листопаді 2021 року, коли банк вже вважався проблемним, він отримав додатковий транш у розмірі 10 мільйонів євро. Схоже, що керівництво Міністерства фінансів не звертало уваги на те, куди йдуть раніше виділені кошти.

Сьогодні, під час війни, Україна опинилася в черзі кредиторів Фонду гарантування вкладів і змушена виконувати зобов'язання за боргами збанкрутілого Мегабанку в ролі поручителя.

Тут розгортаються найзахопливіші події. Здається, що логіка вказує на те, що якщо банк ошукав інвесторів, реалізуючи фіктивну нерухомість, то відповідальність лягає на керівництво банку. Проте, чомусь, розслідування обрало зовсім інший курс.

Підозри пред'явили всім причетним до оформлення іпотечних договорів і договорів купівлі-продажу цієї химерної нерухомості. Деяким навіть обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. А ось головний фігурант - Віктор Суботін - досі перебуває на волі без жодних підозр.

Парадокс даної ситуації полягає в тому, що банк отримав від міжнародних компаній абсолютно реальні 12 мільйонів євро, в той час як в заставу були передані віртуальні активи. Хто ж став власником цих коштів? Хто стоїть за організацією схеми із фіктивною нерухомістю? Ці запитання залишаються риторичними.

Поки невинні люди сидять за ґратами, пов'язані з Суботіним компанії продовжують вільно користуватися реально існуючою нерухомістю, що колись належала Мегабанку. Передають її в оренду, отримують прибутки - і жодних перешкод.

Тим часом іноземні інвестори залишилися ні з чим. Вони діяли добросовісно, інвестували гроші в український банк, намагаючись допомогти йому виконати вимоги регулятора. Натомість отримали "фантомну" нерухомість і втратили 12 мільйонів євро.

Згідно з інформацією, наданою "Фактами", фахівці в сфері банківського бізнесу, а також колишні і нинішні співробітники наглядових органів Національного банку вважають Суботіна типовим представником "червоних директорів", які уникали впровадження ефективних корпоративних управлінських моделей у банківських установах. Суботін призначив на ключові позиції в банку своїх родичів. Наприклад, його шурин Олексій Яценко, рідний брат дружини, займав пост голови правління протягом багатьох років.

Експерти зазначають: "Деякі близькі особи були залучені до управлінських структур та наглядової ради банку. Вирішення питань щодо кредитування в "Мегабанку" часто приймалися в інтересах осіб та компаній, пов'язаних із Суботіним."

Масштаби бізнес-імперії Віктора Суботіна вражають. Згідно з матеріалами справи, він є бенефіціаром або керівником понад двох десятків компаній. Серед них:

Інвестиційні фонди ("Прогресивні технології", "Заощадження", "Корпоративний капітал", "Стратег")

Будівельні та торговельні компанії ("Мегабуд", "Торі 2014")

Охоронні організації (різні підрозділи компанії "О-Мега")

IT-компанія "Мегасофт"

Транспортні підприємства ("Вольтан")

Усі ці компанії зареєстровані за кількома адресами в Харкові і, як показало проведене аналітичне дослідження, використовують одні IP-адреси для подання звітності. Класична ознака фіктивності або щонайменше координованого управління.

До схеми долучена і родина й близьке оточення Суботіна. Його дружина Олена (дівоче прізвище Яценко) керує кількома компаніями з бізнес-мережі, зокрема ПП "Юніком", ПП "Вольтан", ТОВ "Торі 2014". Брат дружини Олексій Яценко був головою правління АТ "Мегабанк" і, ймовірно, співорганізатором протиправних схем.

Як зауважили наші колеги з видання "Апостроф", поки держава вимагає від Суботіна повернути 2,3 млрд грн, той натомість купує будинки і нарощує борги АТ "Укренергомашини". Так, Віктор Суботін у розпал війни, згідно з його декларацією за 2023 рік, став власником будинку у Харкові загальною площею 1041,3 м. кв. У вересні 2022 року він задекларував 2 земельні ділянки на понад 5,5 тис. м. кв. У 2023 Суботін придбав будинок у Закарпатській області (272.2 квадрати) разом із землею.

Паралельно, Суботін задекларував чималі свої та дружини статки, мільйонні заробітки та акції з десятка різних підприємств. Зокрема, вказав, що він та його дружина кредитори Мегабанку на 1 722 839 грн та 182 252 089 грн відповідно. А сам Суботін - ще й власник золота на понад 114 млн грн. Джерела походження коштів, враховуючи, що ця особа 17 років працює виключно на держпідприємстві, невідомі.

Основне питання у цій ситуації: чому переслідують усіх, окрім головного підозрюваного? Чому інвестори та добросовісні покупці залишаються без коштів і потрапляють за грати, в той час як центральна фігура та вигодонабувач цієї схеми продовжує керувати державним підприємством "Українські енергетичні машини" та займає місце в Харківській обласній раді?

Імовірних варіантів відповіді декілька:

Слідчі не можуть "дотягнутися" до Суботіна через його зв'язки та статус?

Чи є хтось, хто прагне, щоб ключова особа залишалася поза дії?

Суботін, депутат та керівник стратегічного підприємства, можливо, має підтримку в силових структурах?

Чи це просто димова завіса? Переслідування незначних фігур надає видимість ефективності правоохоронних органів, поки справжні злочинці безперешкодно знищують докази.

В результаті ситуація виглядає досить сумно: країна недоотримала 15 мільйонів євро кредитів від ЄБРР та ЄІБ, іноземні інвестори втратили 12 мільйонів євро своїх інвестицій, а вкладники залишилися без своїх заощаджень. Тим часом, основний вигодонабувач усіх цих схем продовжує жити у своєму звичному ритмі.

Так чи інакше, справа АТ "Мегабанк" може стати символом того, як в Україні працює вибіркове правосуддя. Коли правоохоронці губляться в деталях і переслідують не тих людей, не чіпаючи "заслуженого економіста" Суботіна.Коли іноземні інвестори, що повірили в українську економіку, отримують збитки, а подекуди й кримінальне переслідування замість компенсацій.

І поки в країні триває війна, а чиновники говорять про залучення західних коштів, інвестиційний клімат та євроінтеграцію, такі справи як історія Мегабанкупрацюють на імідж України як антиреклама.