Справа Мегабанку: хто заволодів європейськими коштами та як організатор схеми на €30 млн уникає покарання?
П'ять років розслідувань, десятки мільйонів євро збитків для держави та дивна вибірковість правосуддя. Ситуація навколо АТ "Мегабанк" нагадує сюжет детективного роману, де всі знають, хто насправді виграє від злочинної схеми, проте кримінальні дії чомусь спрямовані на нових власників... неіснуючої нерухомості. Як так сталося, що "заслужений економіст" Віктор Суботін продовжує залишатися на свободі і не викликає підозр, тоді як добросовісні інвестори можуть стати "цапами-відбувайлами"?
Команда аналітиків СтопКору детально вивчила парадокси справи Мегабанку та нюанси великої схеми, пов'язаної з коштами ЄБРР і нерухомістю в Харкові.
Анатомія фінансового краху Мегабанку та внесок Суботіна.
АТ "Мегабанк", раніше відомий як банк "Добродій", було створено в 1990 році. Серед його акціонерів - Віктор Суботін, який протягом багатьох років очолює "Турбоатом" (зараз АТ "Укренергомашини") і володіє 60,89% статутного капіталу. Інші акціонери включають Європейський банк реконструкції та розвитку (15%), KfW (15%) та Міжнародну фінансову корпорацію (IFC), яка володіє 6,02%.
2 червня 2022 року Національний банк ухвалив рішення про визнання Мегабанку неплатоспроможним, а 21 липня оголосив про його ліквідацію. Основна діяльність цього фінансового закладу була зосереджена в Харківській області, де розміщувалося більшість його відділень — 111 з 153. Внаслідок цього неплатоспроможність Мегабанку особливо гостро відчули мешканці цього прифронтового регіону, як зазначають "Факти".
Цьому передувала гучна кримінальна справа. У листопаді 2019 року правоохоронці взялися за розслідування провадження щодо керівництва АТ "Мегабанк". Приводом стали факти зловживань посадовими особами банку з метою заволодіння майном установи та коштами вкладників. За версією слідства, схема працювала просто і цинічно: кредитування підконтрольних компаній без застав або під заставу неіснуючого майна.
Ключовою фігурою цієї фінансової схеми є Віктор Суботін, який обіймав посаду головного архітектора та, ймовірно, отримуватиме вигоду від її реалізації. Він є колишнім власником банку, депутатом Харківської обласної ради від "Слуги народу", а також ексрегіоналом та генеральним директором компанії "Турбоатом", яка нині відома як "Українські енергетичні машини". Його біографія вражає – він заслужений економіст України, лауреат Державної премії, кавалер ордена "За заслуги" та почесний громадянин Харкова і Харківської області.
Проте за всіма регаліями, ймовірно, ховається мережа з десятків підконтрольних компаній, через які, за даними слідства, і виводилися мільйони з банку.
Як повідомили у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб, основний акціонер збанкрутілого і виведеного з ринку Мегабанку Віктор Суботін не виконує кредитні зобов'язання перед банком за кредитами, виданими групі його компаній. Станом на 2024 рік сукупна заборгованість за цими кредитними договорами сягала вже понад 2,3 млрд грн.
Яка інформація міститься в документах кримінальної справи?
Правоохоронці України проводять розслідування у рамках кримінального провадження № 42019221430000469, яке стосується вищого керівництва АТ "Мегабанк", зокрема колишнього власника Віктора Суботіна.
Основою для початку розслідування, згідно з версією слідства, стали свідчення про зловживання посадовими особами АТ "Мегабанк" своїми повноваженнями з метою привласнення майна банку та коштів вкладників. Зокрема, слідчі виявили факти умисного нецільового використання фінансових ресурсів, виділених Міністерством фінансів, а також заволодіння грошима клієнтів.
На думку слідства, заволодіння коштами вкладників з боку топменеджменту фінустанови здійснювалось шляхом кредитування афілійованих із банком та його власниками (включаючи Суботіна) юросіб, зокрема з ознаками фіктивності, без заставного майна, або оформленням застав на неіснуюче майно чи майно за умисно завищеною вартістю. Звісно ж - без мети повернення цих коштів.
Іпотека з альтернативної реальності.
У кінці 2022 року в історії відбулася важлива подія. Дві закордонні компанії вклали 12 мільйонів євро в АТ "Мегабанк", щоб привести капітал у відповідність з вимогами Національного банку України. У забезпечення повернення інвестицій банк надав іноземним партнерам в іпотеку нерухомість у Харкові.
Проте, через неналежні дії керівництва АТ "Мегабанк", причини яких мають з'ясуватися в ході розслідування, ці фінансові ресурси не були внесені до капіталу банківської установи. Як наслідок, Національний банк України ухвалив рішення про анулювання ліцензії, і сам банк потрапив під процедуру ліквідації. Варто зазначити, що серед офіційних причин для анулювання ліцензії також зазначаються систематичні дії керівництва "Мегабанку" стосовно кредитування пов'язаних осіб.
Але коли НБУ відкликав ліцензію банку і іноземці спробували звернути стягнення на заставне майно, виявилася приголомшлива деталь: об'єкти нерухомості існували виключно на папері. Приміщення, які мали площу в кілька тисяч квадратних метрів і коштували мільйони, знайти "на місцевості" виявилося неможливо.
Цю ж нерухомість раніше неодноразово передавали в іпотеку пов'язані з Суботіним компанії. Перед тим як банк остаточно звернув на неї стягнення, об'єкти "реконструювали" зі збільшенням площі та поділом на окремі приміщення. Магія будівництва у віртуальній реальності?
Господарська операція зі звернення на іпотечне майно банку зацікавила правоохоронців, і всім особам причетним до укладення іпотечного договору з Мегабанком та договорів купівлі-продажу були пред'явлені підозри. А декому - вже навіть обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою за попередньою кваліфікацією згідно ст. 191 ККУ (розтрата/заволодіння майном).
Справжня ситуація є значно складнішою та серйознішою, адже банк отримав реальні кошти від підприємств, в той час як у заставу були надані "фіктивні" активи.
За таких обставини виникає логічне питання: чому головний фігурант досі не отримав підозр та перебуває на волі, якщо у слідства наявна інформація про вчинення ним і пов'язаними з ним особами кричущих фактів заволодіння коштів вкладників? І чому переслідуються особи, які доброчесно інвестували кошти?
Європейські фінанси для українських ініціатив?
Особливо цинічно виглядає ситуація з фінансовими ресурсами Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку. В період з 2017 по 2021 роки АТ "Мегабанк" отримав три транші по 10 мільйонів євро кожен, які були надані під гарантії Міністерства фінансів України для сприяння розвитку малого та середнього бізнесу.
Замість того, щоб підтримати підприємців, кошти були спрямовані на зовсім інші цілі. Частина фінансування з першого траншу того ж дня була використана для погашення боргу ТОВ "Завод кольорових металів", що має зв'язки з Суботіним. Іншу частину коштів інвестували на депозит. Ще понад 31 мільйон гривень через мережу афільованих компаній потрапили до ПАТ "ЗНКІФ "Заощадження", кінцевим бенефіціаром якого також є Суботін.
Цікаво, що в листопаді 2021 року, коли банк вже вважався проблемним, він отримав додатковий транш у розмірі 10 мільйонів євро. Виглядає так, ніби керівництво Міністерства фінансів не звертало уваги на те, куди йшли раніше виділені кошти.
На сьогоднішній день, в умовах війни, Україна опинилася серед кредиторів Фонду гарантування вкладів і вимушена виконувати зобов'язання за боргами збанкрутілого Мегабанку в ролі поручителя.
Хто є винуватцем і хто відповідає за це?
Тут настає найзахопливіший момент. Здоровий глузд підказує, що якщо банк ошукав інвесторів, надаючи їм нерухомість, яка насправді не існує, відповідальність повинні нести керівники установи. Проте, дивним чином, розслідування обрало зовсім інший напрямок.
Підозри були висунуті усім, хто брав участь в оформленні іпотечних угод та угод купівлі-продажу цієї загадкової нерухомості. Деякі з них отримали запобіжний захід у вигляді арешту. Натомість, головний підозрюваний - Віктор Суботін - залишається на волі і не має жодних звинувачень.
Парадокс ситуації полягає в тому, що банк отримав від іноземних компаній цілком реальні 12 мільйонів євро, а в заставу передав віртуальні об'єкти. Хто заволодів грошима? Хто організував схему з фіктивною нерухомістю? Питання риторичні.
Поки безвинні люди опинилися за ґратами, партнери Суботіна безперешкодно користуються реальною нерухомістю, яка колись була власністю Мегабанку. Вони здають її в оренду, отримуючи прибуток, і не стикаються з жодними перешкодами.
Тим часом закордонні інвестори опинилися в скрутному становищі. Вони вкладали свої кошти в український банк, керуючись добрими намірами та бажанням допомогти установі відповідати вимогам регуляторів. В результаті ж вони отримали "фантомну" нерухомість і зазнали збитків у розмірі 12 мільйонів євро.
Мережа Суботіна: все своє
Як зазначають "Факти", експерти на банківському ринку, колишні та чинні працівники нагляду Нацбанку називають Суботіна типовим "червоним директором", який ухилявся від запровадження реальної корпоративної моделі управління банком. На керівні посади у фінустанові Суботін призначив родичів. Багаторічним головою правління був його шурин (рідний брат дружини) Олексій Яценко.
"Інші особи, близькі до керівництва, займали посади в управлінських та наглядових структурах банку. Експерти зазначають, що рішення щодо кредитування в "Мегабанку" часто ухвалювалися на користь людей та компаній, пов'язаних із Суботіним."
Вражаючі масштаби бізнес-імперії Віктора Суботіна. Як свідчать матеріали справи, він є бенефіціаром або керівником більш ніж двадцяти компаній. Серед них:
Інвестиційні фонди ("Прогресивні технології", "Заощадження", "Корпоративний капітал", "Стратег")
Компанії в сфері будівництва та торгівлі, такі як "Мегабуд" та "Торі 2014".
Охоронні агентства (різноманітні підрозділи компанії "О-Мега")
IT-компанія "Мегасофт"
Транспортні компанії ("Вольтан")
Усі зазначені компанії мають реєстрацію за кількома адресами в Харкові, і, як виявило аналітичне дослідження, вони користуються однаковими IP-адресами для подачі звітності. Це є типовою ознакою фіктивних структур або, принаймні, скоординованого управління.
До злочинної схеми залучені також члени родини та близьке оточення Суботіна. Його дружина Олена (за дівочим прізвищем Яценко) займає керівні посади в кількох компаніях бізнес-мережі, зокрема в ПП "Юніком", ПП "Вольтан" та ТОВ "Торі 2014". Брат дружини, Олексій Яценко, раніше очолював правління АТ "Мегабанк" і, ймовірно, був співорганізатором незаконних схем.
Як зазначили наші колеги з видання "Апостроф", поки держава вимагає від Віктора Суботіна повернення 2,3 млрд грн, він тим часом інвестує у нерухомість та збільшує боргові зобов’язання АТ "Укренергомашини". Згідно з його декларацією за 2023 рік, у розпал війни Суботін став власником будинку в Харкові площею 1041,3 квадратних метра. У вересні 2022 року він задекларував дві земельні ділянки загальною площею понад 5,5 тисячі квадратних метрів. У 2023 році Суботін також придбав будинок у Закарпатті, площею 272,2 квадратних метра, разом із земельною ділянкою.
Одночасно, Суботін оприлюднив значні статки свої та дружини, мільйонні доходи та акції з кількох різних компаній. Він зазначив, що є кредитором Мегабанку на суму 1 722 839 грн, а його дружина - на 182 252 089 грн. Крім того, Суботін володіє золотими запасами на понад 114 млн грн. Джерела цих коштів залишаються незрозумілими, враховуючи, що ця особа працює в державному секторі вже 17 років.
Справедливість чи ретельно спланована тактика?
Найважливіше запитання в цій ситуації полягає в тому: чому всі зазнають переслідувань, окрім головного підозрюваного? Чому інвестори та чесні покупці майна залишаються без своїх коштів і в ув'язненні, тоді як ключовий учасник і вигодонабувач цієї схеми продовжує очолювати державне підприємство "Українські енергетичні машини" та займає посаду в Харківській обласній раді?
Можливих відповідей існує кілька:
Слідчі не можуть "дотягнутися" до Суботіна через його зв'язки та статус?
Хтось зацікавлений у тому, щоб головний фігурант залишався недоторканним?
Суботін, який є депутатом і керує стратегічним підприємством - можливо, має "дах"у силових кабінетах?
Відволікаючий маневр? Переслідування дрібних фігурантів створює ілюзію активної роботи правоохоронної системи, поки справжні злочинці ховають сліди.
Хто ж винен у збитках державі?
Отже, ситуація виглядає досить песимістично: країна втратила 15 мільйонів євро кредитів від ЄБРР та ЄІБ, іноземні інвестори понесли збитки у розмірі 12 мільйонів євро власних вкладень, а вкладники залишилися без своїх заощаджень. Тим часом, основний вигодонабувач усіх цих схем продовжує жити у звичному ритмі.
Так чи інакше, справа АТ "Мегабанк" може стати символом того, як в Україні працює вибіркове правосуддя. Коли правоохоронці губляться в деталях і переслідують не тих людей, не чіпаючи "заслуженого економіста" Суботіна.Коли іноземні інвестори, що повірили в українську економіку, отримують збитки, а подекуди й кримінальне переслідування замість компенсацій.
Поки в Україні триває війна, а урядовці обговорюють залучення західних інвестицій, покращення інвестиційного клімату та євроінтеграційні процеси, ситуації на кшталт історії Мегабанку працюють на імідж країни як негативна реклама.