Скандал навколо Мегабанку: де поділися десятки мільйонів євро?
Схеми з Мегабанком можуть спричинити збитки для держави на десятки мільйонів доларів. Проте, замість того, щоб притягнути до відповідальності банкірів, які були залучені в ці махінації, "покарання" може зазнати нові інвестори.
За інформацією СтопКору, "Мегабанк", який раніше носив назву "Добродій", був заснований у 1990 році. Серед його акціонерів є Віктор Суботін, багаторічний голова "Турбоатому" (тепер відомого як АТ "Укренергомашини"), який володіє 60,89% статутного капіталу. Крім того, акціонерами є Європейський банк реконструкції та розвитку (15%), німецький банк KfW (15%) та Міжнародна фінансова корпорація (IFC), яка контролює 6,02%.
2 червня 2022 року Національний банк України прийняв рішення класифікувати Мегабанк як неплатоспроможний, а 21 липня ухвалив рішення про його ліквідацію. Основний обсяг діяльності банку був зосереджений у Харківській області, де розташувалося більшість його відділень – 111 з 153.
Цій ситуації передувала резонансна кримінальна справа. У листопаді 2019 року правоохоронні органи розпочали розслідування діяльності керівництва АТ "Мегабанк". Підставою стали виявлені факти зловживання службовими особами банку, які прагнули заволодіти майном установи та коштами клієнтів. За інформацією слідства, відбувалось кредитування компаній, які контролювались певними особами, без надання застави або під заставу неіснуючих активів.
Головною фігурою цієї фінансової схеми є Віктор Суботін, який відомий як колишній власник банку, депутат Харківської обласної ради від партії "Слуга народу", ексрегіонал та генеральний директор компанії "Турбоатом", що тепер носить назву "Українські енергетичні машини". За інформацією, наданою Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, основний акціонер збанкрутілого та виведеного з ринку Мегабанку, Віктор Суботін, не виконує свої фінансові зобов’язання перед банком за отриманими кредитами, які були видані його компаніям. На початок 2024 року загальна сума боргів за цими кредитами перевищила 2,3 мільярда гривень.
Правоохоронні органи України розслідують кримінальне провадження № 42019221430000469 стосовно топменеджменту АТ "Мегабанк", включаючи його колишнього власника - Віктора Суботіна.
Приводом для початку розслідування, за версією слідства, слугували факти зловживання посадовими особами АТ "Мегабанк" своїм службовим становищем з метою заволодіння майном банку та вкладників. Зокрема, слідчі встановили факти умисного нецільового використання фінансування, виділеного Мінфіном, та заволодіння коштами вкладників.
На думку слідства, заволодіння коштами вкладників з боку топменеджменту фінустанови здійснювалось шляхом кредитування афілійованих із банком та його власниками (включаючи Суботіна) юросіб, зокрема з ознаками фіктивності, без заставного майна, або оформленням застав на неіснуюче майно чи майно за умисно завищеною вартістю. Звісно ж - без мети повернення цих коштів.
Чому банк втратив свою ліцензію?
Наприкінці 2022 року в історії з'явилася нова глава. Дві іноземні компанії інвестували в АТ "Мегабанк" 12 мільйонів євро для приведення капіталу у відповідність до вимог НБУ. В забезпечення повернення коштів банк передав інвесторам в іпотеку нерухомість у Харкові.
Проте, через неналежні дії керівництва АТ "Мегабанк", причини яких повинні бути з'ясовані в ході розслідування, ці фінансові ресурси не були зараховані до капіталу установи. В результаті Національний банк України вирішив анулювати ліцензію, що призвело до початку процесу ліквідації банку. Варто зазначити, що серед офіційних причин для відкликання ліцензії також зазначаються регулярні дії керівництва Мегабанку, пов'язані з кредитуванням осіб, які мають з ним зв'язки.
Однак, коли Національний банк України анулював ліцензію банку, а іноземні кредитори вирішили звернутися до суду для стягнення заставного майна, з'ясувалася шокуюча деталь: нерухомість виявилася лише на папері. Об'єкти, які нібито мали площу в кілька тисяч квадратних метрів і оцінювалися в мільйони, виявилися недоступними в реальності.
Перед тим як банк остаточно звернув на неї стягнення, об'єкти "реконструювали" зі збільшенням площі та поділом на окремі приміщення. Господарська операція зі звернення на іпотечне майно банку зацікавила правоохоронців, і всім особам причетним до укладення іпотечного договору з Мегабанком та договорів купівлі-продажу були пред'явлені підозри. А декому - вже навіть обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою за попередньою кваліфікацією згідно ст. 191 ККУ (розтрата/заволодіння майном).
Особливо іронічно виглядає ситуація з фінансуванням від Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку. У період з 2017 по 2021 роки АТ "Мегабанк" отримав три транші по 10 мільйонів євро кожен, отримавши гарантії від Міністерства фінансів України для підтримки підприємств малого та середнього бізнесу.
Замість підтримки підприємців гроші пішли на зовсім інші цілі. Частину коштів з першого траншу того ж дня перерахували на погашення заборгованості ТОВ "Завод кольорових металів" -- компанії, пов'язаної з Суботіним. Іншу частину розмістили на депозит. Ще понад 31 мільйон гривень через мережу пов'язаних компаній потрапили до ПАТ "ЗНКІФ "Заощадження", кінцевим бенефіціаром якого також є Суботін.
Найкумедніше, що в листопаді 2021 року, коли банк уже мав статус проблемного, він отримав ще один транш у 10 мільйонів євро. Наче керівництво Мінфіну не помічало, куди йдуть попередні мільйони.
Сьогодні, в умовах війни, українська держава стоїт у черзі кредиторів Фонду гарантування вкладів і змушена відповідати за борги збанкрутілого Мегабанку як поручитель.Банк отримав від іноземних компаній цілком реальні 12 мільйонів євро, а в заставу передав віртуальні об'єкти. Хто заволодів грошима? Хто організував схему з фіктивною нерухомістю? Питання риторичні.
Поки безневинні громадяни залишаються за ґратами, підприємства, пов'язані із Суботіним, безперешкодно експлуатують наявну нерухомість, яка раніше належала Мегабанку. Вони здають її в оренду, отримуючи прибуток, і нічого не заважає їхній діяльності.
Тим часом іноземні вкладники залишилися без нічого. Вони проявили добросовісність, інвестуючи кошти в український банк з метою підтримки його у виконанні вимог регуляторних органів. Однак у результаті отримали "фантомні" активи та понесли збитки на суму 12 мільйонів євро.
Мережа Суботіна: все своє
Як зазначають "Факти", експерти на банківському ринку, колишні та чинні працівники нагляду Нацбанку називають Суботіна типовим "червоним директором", який ухилявся від запровадження реальної корпоративної моделі управління банком. На керівні посади у фінустанові Суботін призначив родичів. Багаторічним головою правління був його шурин (рідний брат дружини) Олексій Яценко.
"Декілька осіб, які мають близькі стосунки, займали керівні посади в управлінні та наглядовій раді банку. Згідно з думкою експертів, рішення про надання кредитів у "Мегабанку" часто ухвалювалися на користь фізичних і юридичних осіб, пов'язаних із Суботіним."
Масштаби бізнес-імперії Віктора Суботіна вражають. Згідно з матеріалами справи, він є бенефіціаром або керівником понад двох десятків компаній. Серед них:
Інвестиційні фонди, такі як "Прогресивні технології", "Заощадження", "Корпоративний капітал" та "Стратег", мають різноманітні напрямки. Будівельні та торговельні організації, зокрема "Мегабуд" та "Торі 2014", також відіграють важливу роль. Охоронні структури, які є частиною компанії "О-Мега", представлено кількома її "дочками". У сфері інформаційних технологій відзначається компанія "Megasoft", а транспортні підприємства, зокрема "Вольтан", забезпечують логістичні послуги. Крім того, існує широка мережа зв’язків між фірмами, що належать до Суботіна.
Усі ці підприємства мають реєстрацію за кількома адресами в Харкові, і, згідно з результатами аналітичного дослідження, вони використовують однакові IP-адреси для надання звітності. Це є типовою ознакою можливого шахрайства або, принаймні, централізованого управління.
До злочинної схеми виявилися залучені також члени родини та близьке оточення Суботіна. Його дружина Олена (в дівоцтві Яценко) очолює кілька компаній в бізнес-мережі, зокрема ПП "Юніком", ПП "Вольтан" та ТОВ "Торі 2014". Брат Олени, Олексій Яценко, займав пост голови правління АТ "Мегабанк" і, ймовірно, міг бути співорганізатором незаконних схем.
Як повідомили журналісти видання "Апостроф", поки держава вимагає від Віктора Суботіна повернення 2,3 млрд грн, він, в свою чергу, інвестує в нерухомість та збільшує борги АТ "Укренергомашини". Згідно з його декларацією за 2023 рік, у розпал війни Суботін став власником будинку в Харкові площею 1041,3 м². У вересні 2022 року він також задекларував дві земельні ділянки загальною площею понад 5,5 тисяч м². А в 2023 році Суботін придбав ще один будинок на Закарпатті, площею 272,2 м², разом із землею.
Паралельно, Суботін задекларував чималі свої та дружини статки, мільйонні заробітки та акції з десятка різних підприємств. Зокрема, вказав, що він та його дружина кредитори Мегабанку на 1 722 839 грн та 182 252 089 грн відповідно. А сам Суботін - ще й власник золота на понад 114 млн грн. Джерела походження коштів, враховуючи, що ця особа 17 років працює виключно на держпідприємстві, невідомі.
Найголовніше питання у цій справі: чому переслідують усіх, крім головного підозрюваного? Чому інвестори та добросовісні набувачі майна опиняються без грошей і під вартою, а ключовий фігурант і вигодонабувач схеми продовжує керувати державним підприємством "Українські енергетичні машини" і засідати в Харківській облраді?
Так чи інакше, справа АТ "Мегабанк" може стати втіленням того, як в Україні функціонує вибіркове правосуддя. Коли правоохоронні органи заплутуються в деталях і переслідують не тих осіб, залишаючи поза увагою "заслуженого економіста" Суботіна. Коли іноземні інвестори, які покладали надії на українську економіку, стикаються з втратами, а іноді й кримінальним пресингом, замість очікуваних компенсацій.
Поки в Україні триває війна і урядовці обговорюють залучення західних інвестицій, покращення інвестиційного клімату та євроінтеграцію, ситуації на кшталт історії з Мегабанком негативно позначаються на іміджі країни, виступаючи своєрідною антирекламою.
Як стало відомо з інформації OBOZ.UA, державний Ощадбанк вирішив продовжити термін дії всіх своїх карток, у тому числі й тих, у яких термін закінчується. Тепер ці картки будуть активні принаймні до 31 грудня 2025 року.