Шпигунська криза в Угорщині: проти кого виступить Орбан?

З 9 травня в стосунках України та Угорщини розпочався новий виток напруженості. Країни обмінялись висилкою дипломатів, а угорська опозиція злила скандальні плівки з Міноборони.

Служба безпеки у п'ятницю, 9 травня, заявила про перше в історії України викриття агентурної мережі воєнної розвідки Угорщини, яка шпигувала у Закарпатській області.Фігурантами виявилися 40-річний колишній військовий, завербований у 2021 році, та колишня військовослужбовиця України, яка звільнилася у 2025 році. Їх куратором був кадровий співробітник воєнної розвідки Угорщини, СБУ вже ідентифікувала його.

Згідно з даними розслідування, підозрювані займалися збором відомостей про військову безпеку Закарпаття, аналізували систему протиповітряної оборони в регіоні, а також досліджували думки місцевих мешканців щодо можливого захоплення області угорськими військовими.

Невдовзі після оголошення СБУ міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто висловив думку, що Будапешт, мовляв, не отримував офіційних повідомлень з України щодо викриття агентів. Він підкреслив, що в Україні часто має місце антиугорська пропаганда, яка, за його словами, в багатьох випадках є безпідставною.

Він також повідомив, що держава вирішила вислати двох українських дипломатів, яких підозрюють у "шпигунстві на користь України". У відповідь Міністерство закордонних справ України вжило аналогічних заходів і вислало двох угорських дипломатів.

Увечері 9 травня в серці Будапешта затримали екс-українського дипломата. Його дружина володіє часткою в українському ресторані, розташованому в угорській столиці.

На офіційній сторінці угорського уряду у Facebook повідомили, що національне управління імміграції наклало заборону на в'їзд та проживання для українця через підозри у шпигунстві. Уряд також зазначив, що чоловіка депортували в ту ж ніч. Додатково, його звинуватили в тому, що він "виконував свої обов'язки під дипломатичним прикриттям, проте його офіційний статус був анульований".

Представник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий охарактеризував дане затримання як "полювання на відьом". Він звернувся до угорського уряду з закликом "припинити безглузду антиукраїнську кампанію".

Однак напруження та кризу в стосунках із Угорщиною вже не зупинити. Будапешт переніс заплановану на 12 травня зустріч з українською делегацією. Це мав бути початок регулярних переговорів між країнами щодо прав національних меншин.

А паралельно зі шпигунським скандалом розвивається інший, не менш гучний процес. І пов'язаний він з війною.

У березні 2025 року прем'єр-міністр Віктор Орбан підкреслив, що Угорщина не стикається з загрозою війни і продовжує підтримувати мирні ініціативи.

"Військової загрози немає, Угорщина не планує вступати у конфлікти. Ми залишимося прихильниками миру, і якщо Європа розпочне війну, ми обов’язково не будемо її ініціаторами," - заявив Орбан в ефірі Kossuth Radio.

Проте виглядає так, що угорський прем'єр не був відвертим у своїй заяві. 8 травня, напередодні шпигунського скандалу, лідер опозиційної партії Тиса, депутат Європарламенту Петер Мадяр, оприлюднив аудіозапис, на якому, за попередніми даними, міністр оборони Угорщини Крістоф Салай-Бобровницький говорить про "підготовку держави до війни".

Згідно з інформацією угорського видання Telex, цей запис датований квітнем 2023 року. На аудіозаписах Салай-Бобровницький обговорює рішення угорської влади відмовитися від мирного підходу та перейти до "нульової стадії на шляху до війни".

Також у записі йдеться про стратегію "омолодження" угорської армії – прагнення набрати більш лояльних до режиму Орбана військових, готових віддати своє життя заради своєї країни.

"Нульова фаза шляху до війни", на яку звертає увагу Салай-Бобровницький, насправді не є визнаним військовим терміном, і офіційно його не існує, зазначив угорський військовий аналітик, який побажав залишитися анонімним. Він вважає, що це скоріше відображає політичні зміни, які можуть свідчити про те, що в Угорщині спостерігається активний розвиток військових можливостей за останні роки.

Аналітичний портал Resurgam у своєму Telegram-каналі висвітлює наступні події: записи Мадяра про війну та арешт групи розвідників, які збирали інформацію для можливого захоплення Закарпаття.

Отже, нині Україна, угорська опозиція та представники в Брюсселі можуть сформувати певний ланцюг: мілітаризація, яку Угорщина прагнула замаскувати, та невпинні висловлювання про "Велику Угорщину" мали на меті протидію Україні. Ці факти тепер підтверджуються затриманням агентів військової розвідки, які виконували відповідні завдання, зазначається у статті.

Як зазначив заступник виконавчого директора, директор програми регіональних ініціатив та сусідства Ради зовнішньої політики Українська призма Сергій Герасимчук в розмові з виданням Главред, Угорщина дійсно налаштована на суттєве посилення армії - принаймні вдвічі порівняно з нинішніми масштабами. Однак щодо військового втручання на територію України, то на нього Орбан навряд чи наважиться, каже аналітик.

Він не виключив, що 2022 року прем'єр Угорщини міг розглядати певні сценарії, наприклад операцію із "захисту угорців" в Україні. Але, наголошує Герасимчук, українська армія з того часу довела свою здатність оборонятися та довела, що може вистояти. Тож військові плани могли розглядатися Будапештом раніше, але наразі вони, ймовірно, втратили актуальність.

А за словами колишнього співробітника СБУ Івана Ступака, Угорщина вже близько 20 років веде деструктивну діяльність проти України. Раніше угорських шпигунів не затримували не через те, що їх не було, а через те, що не хотіли псувати стосунки з Угорщиною, додав експерт.

Крім того, шпигунська діяльність угорців була менш помітною, а Україна свідомо уникала загострення відносин через статус Угорщини як члена ЄС і НАТО. Однак останні 3,5 роки Угорщина діє відкрито, і Ступак в розмові з виданням Фокус прогнозує подальше погіршення двосторонніх відносин.

Політолог Михайло Шелемба у коментарі для видання Суспільне підкреслив, що затримання осіб, звинувачених у шпигунстві, є важливою подією, особливо з огляду на те, що вона стосується сусідньої країни, яка є членом ЄС та НАТО.

Відносини між Україною та Угорщиною вже були напруженими, а нещодавні заяви Орбана проти інтеграції нашої країни до НАТО та ЄС лише посилили цю ситуацію. Як зазначає Шелемба, шпигунський скандал ще більше загострить конфлікт і стане інструментом для обох країн, які звинувачуватимуть одна одну в недобросовісній грі. Проте, в майбутньому Україні все ж доведеться шукати шляхи до компромісу з Угорщиною.

"Якщо Україна хоче вступити у ЄС і НАТО, то рішення Угорщини буде визначальним. Звісно, діалог між Україною і Угорщиною потрібно шукати, яким би складним він не був",- каже політолог.

На теперішньому етапі скандалу фахівці висловлюють різноманітні теорії. Деякі з них не виключають, що Росія може використовувати шпигунські історії для посилення напруженості між Україною та Угорщиною. Тим часом Ступак припускає, що Угорщина могла збирати розвідувальну інформацію для подальшої передачі її російським спецслужбам. Тож доцільно дочекатися офіційних результатів розслідування, щоб формувати обґрунтовані висновки про цю шпигунську справу.

Однак сама ситуація відкриває для України кілька важливих можливостей, як зазначає Resurgam. По-перше, угорська опозиція отримує шанс звинувачувати уряд у неправдивих заявах та у наслідуванні "путінським цінностям", а не європейським. По-друге, Україна має затриманих агентів військової розвідки, які тепер стають важливим "політичним елементом" у відносинах між двома державами. Країни, чиї агенти були викриті, намагаються різними політико-дипломатичними шляхами швидко погасити цю ситуацію, підкреслює Resurgam.

Третій аспект, на який звертають увагу аналітики, полягає в тому, що в процесі євроінтеграції Україна має можливість акцентувати позицію Брюсселя на агресивних діях Будапешта щодо України, які можуть свідчити про намір створити умови для анексії певних територій сусідньої держави.