Російський план розподілу України: які деталі відомі про стратегію Кремля

Російський документ із можливим поділом території України на три частини був підготовлений наприкінці 2023 року, а його існування та зміст у листопаді 2024-го підтвердив Головне управління розвідки Міноборони. За даними української розвідки, документ стосувався перспективного військово-політичного планування Росії на 2026-2035 роки з перспективою до 2045-го. У 2026 році ГУР продовжує повідомляти про наявність документів щодо довгострокових планів РФ на окупованих територіях.

Що саме являла собою російська "карта"

Йдеться не про офіційно затверджений міжнародний план чи документ, ухвалений будь-якою міжнародною організацією, а про російський прогноз розвитку воєнно-політичної ситуації. Заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький у листопаді 2024 року заявив, що українська розвідка ознайомлена з документом, підготовленим у Міністерстві оборони та Генеральному штабі Збройних сил РФ приблизно у грудні 2023 року.

На думку Скібіцького, цей документ повинен був слугувати фундаментом для стратегічного оборонного планування на найближчі десять років. У ньому були вивчені як глобальні, так і регіональні загрози для Росії, а питання України розглядалося в контексті довгострокових прогнозів безпекової ситуації.

Які три компоненти містив сценарій?

У 2024 році була представлена схема, яка поділяла територію України на три різні категорії.

Першою категорією є території, які Росія у своєму плані охрестила "новими регіонами Російської Федерації". До цього списку увійшли Крим, Севастополь, а також анексовані частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

Друга категорія -- так зване "проросійське державне утворення". У схему потрапляли Київ та значна частина центральних, північних, східних і південних областей. Передбачалося формування влади, орієнтованої на Москву, відмова від інтеграції з НАТО та Європейським Союзом і тривала присутність російських військових.

Третю групу російські автори схеми визначили як "спірні території". До неї відносили Волинську, Рівненську, Хмельницьку, Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську, Чернівецьку та Закарпатську області. Їхнє майбутнє, згідно з описом документа, Москва пов'язувала з можливими домовленостями за участю Польщі, Угорщини та Румунії.

Чому цей документ отримав зв'язок з 2026 роком?

Окреме значення в документі мав часовий горизонт. Російські розробники визначили основний період планування як 2026-2035 роки, а довгострокову перспективу -- до 2045-го. Водночас Вадим Скібіцький у листопаді 2024 року наголошував, що описаний сценарій Москва могла розглядати значно раніше за кінцеву дату плану.

Тодішній начальник ГУР Кирило Буданов також говорив про намір Росії спробувати "вирішити" українське питання до 2026 року. При цьому Скібіцький підкреслював, що стратегічною метою Кремля українська розвідка вважає не просто захоплення окремих областей, а повний контроль над державою.

Слід зазначити, що мова йде саме про оцінки та сценарії, створені російською стороною. Факт наявності документа не гарантує автоматичне виконання всіх його пунктів: українська розвідка підкреслювала, що Москва може змінювати свої плани в залежності від ходу війни, військових досягнень та міжнародної реакції.

Що змінилося після 2024 року

У 2026 році українська розвідка продовжує відстежувати довгострокові стратегії Росії стосовно окупованих регіонів. 6 травня начальник Головного управління розвідки Олег Іващенко проінформував Володимира Зеленського про наміри РФ, зокрема, щодо активізації видобутку та експлуатації цінних природних ресурсів на тимчасово захоплених південних територіях. У ГУР підкреслили, що володіють відповідними документами.

25 червня Іващенко також повідомив президента про результати українських атак на військові можливості Росії та про подальші кроки, спрямовані на зменшення її здатності продовжувати війну. Це підтверджує, що в українській розвідці продовжують вважати російські стратегічні наміри важливим напрямком для спостереження.

У серпні 2026 року Зеленський повідомив ще про одну оцінку ГУР: за даними розвідки, Росія готувалася до можливої додаткової мобілізації після так званих парламентських виборів. За його словами, йшлося про кілька сотень тисяч військовозобов'язаних до кінця 2026 року та ще стільки ж наступного року.

Чи означає "карта" реальний поділ території

Факт наявності російського документа був підтверджений українською розвідкою, однак його зміст не має юридичної сили та не впливає на міжнародно визнані кордони. Головна цінність цього документа полягає в тому, що він ілюструє методи російського військово-політичного стратегічного планування щодо майбутнього України.

У 2024 році Скібіцький окремо зазначав, що Росія потенційно могла намагатися передати документ представникам США через треті країни, однак на той момент у ГУР не мали інформації про факт такої передачі.

Висновок. "Карта", що демонструє поділ України на три сегменти, є частиною стратегічного документа Росії, підготовленого в 2023 році, і опублікованого в інформаційному просторі в 2024-му. Головне управління розвідки підтвердило її наявність, але водночас зазначило, що російські стратегії можуть бути змінені. Актуальні звіти української розвідки у 2026 році свідчать про те, що Москва продовжує формувати довгострокові плани щодо анексованих територій і ведення військових дій.