Проект "Запал": дослідження правильного акценту, філософія приготування котлет та щире прагнення пізнати власне походження.

Святкова атмосфера, що охопила презентацію нового етапу документального проєкту "Запал", не завадила порушенню важливих екзистенційних тем.

10 грудня на ютуб-каналі студії Craft Story відбудеться прем'єра нового циклу документального проєкту "Запал". 4-серійний фільм присвячений українським сезонним обрядовим традиціям. Першою вийде серія "Маланка", яка розповідає про зимові свята. Далі будуть весняний епізод "Великдень", літній "Івана Купала", а завершиться цикл випуском "Весілля" про осінні обрядові традиції. 3 грудня в кінотеатрі "Жовтень" пройшов допрем'єрний показ "Маланки" й обговорення проєкту.

Документальний проєкт "Запал" з'явився ще до повномасштабного вторгнення. У 2021 році він переміг у третьому сезоні конкурсу соціально вагомого аудіовізуального контенту PITCHUA, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). За концепцією, художниця костюмів Леся Патока, солістка гурту Onuka Ната Жижченко та шеф-кухар Євген Клопотенко вирушають в експедицію у віддалені регіони України, щоб знайти, зафільмувати та зберегти автентичні традиції. Кожний із ведучих працює за своїм профілем. Леся досліджує одяг, аксесуари та стиль, Ната -- музику, співи та музичні інструменти, а Євген, зрозуміло, кухню.

До 24 лютого команда встигла завершити зйомки пілотного епізоду, присвяченого традиційній культурі північних регіонів України. Прем'єра цього випуску відбулася у вересні 2022 року і зібрала понад 700 тисяч переглядів на YouTube.

Цей успіх свідчить про значний інтерес до вивчення раніше маловідомих музичних традицій, національного одягу та кулінарних шедеврів з усіх куточків України. Дослідження різноманітних культурних звичаїв сприяє єднанню українців. Саме тому USAID з радістю надає підтримку ще чотирьом новим випускам "Запалу", -- зазначив заступник директора Офісу демократії та врядування Місії USAID Корі Джонстон, який був серед запрошених гостей.

Репетиція Маланки відбувається у холі кінотеатру "Жовтень".

Презентація проєкту розпочалася у фоє кінотеатру, де організатори створили фотозону для гостей, які мали можливість зробити знімки в святкових костюмах і масках. "Ці костюми були використані під час зйомок для заставки "Маланки". Для кожного епізоду я створюю новаторські костюми для нашої трійки, які поєднують етнічні елементи з сучасними трендами. У цьому випадку ми застосували концепцію ресайклінгу. В роботі використано понад 100 різновидів текстур: тут і светри, і покривала, і домоткані тканини. Сьогодні ми представили їх, щоб усі бажаючі могли поринути в цю естетику разом із нами", -- поділилася з "Детектором медіа" Леся Патока.

Учасники заходу позували в масках та з різдвяною зіркою, обіймалися та емоційно обговорювали свої враження. Серед них можна було побачити режисера Алана Бадоєва та ветерана, який став героєм останнього сезону "Холостяка", Олександра Терена.

Музикант Дмитро Мазуряк, шеф-кухар Євген Клопотенко, лінійна продюсерка проєкту Дар'я Синельникова, продюсерка Тетяна Поставна та ветеран Олександр Терен.

На другому поверсі, неподалік кінозалу, в якому пізніше відбувся показ фільму "Маланка", організували фотовиставку. На експозиції були представлені знімки, що відкривали завісу таємниці зимової експедиції.

У першій частині нового сезону програми "Запал" команда вирушила на захід України. Ведучі мали змогу відвідати Івано-Франківську, Чернівецьку, Тернопільську, Волинську, Закарпатську та Львівську області. Темою їхньої подорожі стали не лише святкування Маланки, а й Різдво та інші зимові звичаї. Євген навчався випікати карачун (різдвяний хліб) і готувати пшеничку (кутю). Леся займалася прядінням вовни та виготовленням дідухів, тоді як Ната досліджувала повстанські колядки та ознайомлювалася з ботою — музичним інструментом, виготовленим із бляшаних кришок. На шляху ведучих траплялися численні несподіванки, іноді зовсім не в тих місцях, де їх очікували.

"Усе своє свідоме життя я та всі, хто мене оточує, в слові "дідух" ставили наголос на перший склад. І вже коли ми все зняли й усе змонтували, мені зателефонувала Таня (авторка та продюсерка проєкту Тетяна Поставна -- "ДМ") і каже: "Леся, це катастрофа. Це не дíдух, це діду́х. А Клопотенко весь сезон казав запáл, а не зáпал", -- зізналася Леся Патока.

Не тільки Клопотенко, а й багато гостей заходу теж неправильно вимовляли назву проєкту. Через це ведуча Лада Тесфайє розпочала зустріч несподівано.

"Мені не хочеться бути для вас суворою вчителькою української мови, проте поки ми з вами спілкувалися у фоє, з'ясувалося, що не всі знають правильний наголос проєкту. Це "Зáпал", запам'ятайте, будь ласка, -- сказала вона і далі пояснила походження назви. -- Чому "Запал"? Бо це таке сильне внутрішнє збудження, сильний внутрішній порив, внутрішнє піднесення -- і саме такі почуття виникають, коли вдається доторкнутися до справжніх українських традицій. Традицій української культури, які ніде не зафіксовано і ніде ніяк не зафільмовано. Традицій, які Росія намагається знищити сторіччями, -- і попри все, ми це зберігаємо, зокрема завдяки таким проєктам як "Запал"".

Модераторка події Лада Тесфайє

Після швидкого уроку та перегляду епізоду, розпочалося обговорення проекту. У заході взяли участь троє ведучих, а також Тетяна Поставна.

"До початку повномасштабної агресії ми мали можливість активно подорожувати по світу, знімаючи тревел-шоу. Відвідали безліч країн. Досвідчені мандрівники вважають, що справжня цікавість полягає в тих місцях, які ще не піддалися глобалізації. Де люди малюють тигра на своїх животах і виходять у такому вигляді на вулиці. Це дійсно захопливо. А Європа? Вона здається звичною. Тепер, коли ми не залишаємо меж України вже три роки і маємо змогу досліджувати рідну країну, ми усвідомлюємо, наскільки вона дивовижна. Українська пісенна традиція та поліфонія – це те, що робить нас унікальними в Європі. Найголовніше, що ми можемо зробити, – це змінити своє мислення щодо меншовартості та усвідомити, що тут є безліч цікавих і захоплюючих речей, за якими варто їхати та черпати натхнення безкінечно", – поділилася Тетяна Поставна.

Ведучими даного проєкту є Євген Клопотенко, Ната Жижченко, Леся Патока та продюсерка Тетяна Поставна.

Загалом, бесіда з творчою групою "Запалу" вийшла за рамки простого аналізу змісту та цілей проєкту, спонукаючи учасників до роздумів про сутність шароварщини, їхній культурний спадок, образ сучасного українця та... значення котлет у нашому житті. Ця тема, як з'ясувалося, також має глибокий філософський підтекст.

"Наразі існує відсутність чіткого уявлення про українську кухню. В межах країни не склалося однозначного розуміння того, що ми повинні споживати, а що — ні, яку саме їжу варто вважати традиційною. Чи варто їсти банош на Новий рік, чи краще віддати перевагу 'шубі'? Чи можливо її їсти в інший час? А якщо вона мені подобається? Чи варто відмовитися від пюре і котлет? Що ж тоді обирати — кашу? А як її правильно приготувати? Поки я все це зрозумію, можу просто залишитися голодним. Можливо, простіше взагалі нічого не їсти. Нам потрібно пройти цей шлях самостійно. Ми відновлюємо стародавні традиції, експериментуємо з різними стравами — деякі з них залишаються, і через 15-20 років ми, нарешті, осмислимо, що таке українська кухня, і будемо готові її споживати. Наразі ж у нас немає чіткого уявлення про це," — зазначив Євген Клопотенко.

Цю безодню нам залишили 70 років існування Радянського Союзу та 30 років постколоніального спадку. І поки ми намагаємось знайти істину, місце для справжнього заповнюється поверхневими ідеями.

"Радянський Союз доклав максимум зусиль, щоб сформувати в Україні образ, пов'язаний виключно з сільським життям. Він намагався нав'язати думку, що традиційний український костюм – це лише шаровари, а жінки повинні мати на повіках тільки сині тіні та екстравагантні пластикові вінки з маків і соняшників. Цей стереотип закріпився в нашій свідомості, і це просто жахливо. Щоб створити новий образ України, потрібно заглибитися в її справжню сутність," – висловила свою думку Леся.

Проте творці проєкту "Запал" закликали не засуджувати людей за поверхневе розуміння культури та традицій.

"Дуже важливо не відштовхувати людей. Якщо хтось надів пластиковий віночок, то що з того? В нього був інтерес до української культури, проте не було можливості дізнатися, який віночок справжній. Багато людей не знають, з чого почати говорити українською, адже вона практично не звучить у містах України. Все це відбуватиметься поступово. Дуже важливо заохочувати, підтримувати та розвивати прагнення дізнатися більше про свої корені. Щоб людина не відчувала, що це бажання є якимось неправильним чи викривленим. На мою думку, такі проєкти, як "Запал", допомагають відкривати нові горизонти без зайвих ускладнень", — поділилася думками Ната.

Ната Жижченко на виставці фотографії.

Учасники події поділилися кількома рекомендаціями для українців, які прагнуть відновити давні звичаї, але мають побоювання щодо можливих помилок.

Перш за все, важливо усвідомлювати, що не існує жорстких норм. "Україна є надзвичайно багатогранною та різноманітною – під час наших експедицій ми спостерігаємо, що навіть одні й ті ж свята можуть святкуватись зовсім по-різному, не лише в формах, але й в самих значеннях", – зазначила Ната.

По-друге, важливо дослідити унікальні родинні традиції. Зафіксуйте рецепт улюбленої страви, яку готує ваша мама, запишіть на аудіозапис бабусині пісні, збережіть старовинний одяг, що дістався від прадідуся, і так далі. Ці знання та артефакти можуть виявитися безцінними.

По-третє, важливо поділитися історією родини з дітьми та вивчати українські традиції разом з ними. Спілкуючись із дітьми, можна по-іншому поглянути на речі, які довгий час сприймалися упереджено та неправильно.

Вечір закінчився виступом одного з учасників епізоду "Маланка", музиканта з гурту "Казка" Дмитра Мазуряка. Від моменту зйомок серії минув майже рік, і за цей час він став частиною Збройних сил України. До війни також приєдналися оповідач проєкту Данило Хомутовський та звукорежисер Дмитро Олексюк.

Ми можемо не знати всіх традицій, але точно знаємо, що їх треба захищати.