Полонина Руна насправді є величезним будівельним майданчиком: що тут відбувається?

#Навколишнє середовище #наука та техніка

-- Я не думала, що все відбуватиметься так швидко, -- зізнається екологиня міжнародної благодійної організації "Екологія - Право - Людина" (ЕПЛ) Катерина Полянська может быть перефразирована как "Полянська Катерина". Если вам нужно что-то более креативное или интересное, дайте знать!, яка відвідала Руну в липні.

Рекламное объявление

Важка техніка прибула на місце навесні минулого року для того, щоб викопати котловани та закласти перші чотири фундаменти для вітрових установок, згідно з планом компанії "Вітропарки України", яка має намір реалізувати тридцять таких проектів. Під час своєї нещодавньої поїздки Катерина не лише виявила одинадцять встановлених конструкцій (і зараз їх стало ще більше), але й стала свідком процесу монтажу башти.

Катерина дісталася до полонини новим маршрутом, хоча ще весною 2025 року бачила лише розмітку частини лісу, призначену для вирубки. На супутникових знімках чітко видно, як цей шлях прямує прямо з села Збини вгору. Стара дорога з Липовця, яку планували використовувати для будівництва, майже губиться на фоні нової.

Зображення: з Facebook-сторінки EPL

Зведення вітрових електростанцій на полонині Руні

-- Це направду страшне видовище, свіжа рана на тілі високогірного ландшафту, -- дорога на дві смуги з твердим покриттям для проїзду важкої техніки, протяжністю кілометрів десять, частина якої прокладена через ліс, а інша -- виходить безпосередньо на полонину, -- розповідає вона. -- Вкопана метри на три вглиб, з насипами по боках. Іноді таке враження, що ти їдеш у тунелі. Не уявляю, як це все буде виглядати з точки зору ерозійних процесів під час злив та танення снігу.

На маршруті трапилася ділянка диких лісів, а також територія, де в минулому році екологи виявили популяцію червонокнижних підсніжників — загалом одинадцять гектарів лісу, що приховують рідкісні види рослин.

— Я пам’ятаю, як ми тоді складали наукове обґрунтування для Закарпатської обласної державної адміністрації з метою створення охоронної зони, сподіваючись врятувати хоча б деякі з них, — згадує Катерина. — Але, на жаль, всі наші зусилля виявилися даремними.

Будівництво це не зупинило. Як і кримінальне провадження за вирубку пралісу. Нагадаємо, на ділянці площею пів гектара навесні минулого року виявили 114 пнів свіжозрубаних двохсотрічних буків. Генеральна прокуратура відкрила тоді кримінальне провадження.

За іронією долі, майже півтора роки потому восьмий апеляційний адміністративний суд частково скасував спецдозвіл Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства на суцільну рубку для дороги, на підставі якого і знищили дерева. Втім праліс від того назад уже не виросте.

Рекламное объявление

Що більше, дорога відкрила додатковий доступ, з одного боку, для людей з машинами на полонину, з іншого, -- до самого лісу, як для лісівників, так і для відпочивальників.

Знімок: наданий Катериною Полянською. может быть перефразирована как "Полянська Катерина". Если вам нужно что-то более креативное или интересное, дайте знать!

Катерина Полянська может быть перефразирована как "Полянська Катерина". Если вам нужно что-то более креативное или интересное, дайте знать!

Коли ми проїжджали повз невелику ділянку пралісу, нам трапилося побачити залишене без нагляду вогнище та сліди від інших, старіших вогнищ. Це місце вже стало жертвою забруднення, хоча повинно було залишатися в первозданному вигляді. Струмки, що раніше текли тут, тепер заховані в трубах під дорогою, а їхні кам'яні русла, які були результатом природних процесів, закриті під шарами ґрунту через будівельні роботи, – розповідає Катерина. – На мою думку, "зелена енергетика" не повинна завдавати шкоду дикій природі, адже її основною метою є збереження навколишнього середовища. У нашій країні існує безліч сільськогосподарських угідь, і я переконана, що такі проекти слід реалізовувати саме на цих землях.

У селі Жденієво вже встановили спеціальні майданчики для зберігання компонентів вітрових турбін, які поступово доставляються на вершину гори.

Щоб усвідомити, яким чином будівельні процеси досягли такого етапу, потрібно на деякий час повернутися на рік назад.

Дорога на Руну

Екологічні вимоги

Після затвердження детального плану території урочища Полонина Руна селищною радою Тур'є-Ремети, який передбачає зведення вітрових електростанцій і виділення земель під їх установки, Екологічна прокуратура подала позов до суду.

Під час судових слухань колишнє Міністерство екології призупинило розгляд документів, які стосувалися оцінки впливу на довкілля (ОВД) проекту, поданих забудовником. Без позитивного висновку з ОВД заплановані роботи не мали б розпочатися, проте вони все ж стартували. Як зазначав Петро Тестов, співзасновник екологічної організації "Терен", забудовник представив ситуацію так, ніби закладка фундаментів під вітряки і будівництво доріг не є частиною зведення вітроелектростанцій. Таким чином, вони вважали, що це має нижчий клас наслідків і не потребує оцінки впливу на довкілля. Вони стверджували, що висновок з ОВД знадобиться лише на етапі монтажу самих установок. В результаті, усе відбувалося відповідно до цього сценарію.

Зображення: зі сторінки Петра Тєстова у Facebook.

Петро Тестов

Рекламное объявление

У лютому 2026 року, після реформування Міністерства економіки, яке об'єдналося з Міністерством екології, було отримано позитивний висновок щодо оцінки екологічного впливу. Суд першої інстанції в Закарпатті відхилив позов природоохоронців про скасування детального плану території для будівництва вітрової електростанції на Руні. Апеляційний суд підтвердив це рішення, а Верховний суд відмовився його переглядати.

Замість цього міністерство виклало на семи сторінках різноманітні екологічні вимоги, яких забудовник має дотримуватися.

— Однак ми не спостерігаємо їх дотримання, — зазначає Катерина. — Наразі Руна перетворилася на величезний будівельний майданчик. Для кожного вітряка прокладена дорога, і це не просто ґрунтовка. Вона має або асфальтове покриття, або встелена дрібним щебенем. На ділянках, де встановлюються вітряки, все перевернуто екскаваторами, знищено геологічну структуру земель. У вимогах також підкреслюється, що не слід змішувати верхній шар ґрунту з нижніми мінеральними пластами. Чому це так важливо? Сам ґрунт формують його профілі, а також існує поняття ґрунтової матриці — каркасу, що утримує все разом. Якщо це порушити, а потім просто повернути назад, не відновивши структуру, ще й знищивши рослинний покрив, це створює ризик ерозії. Її можуть посилити гірські умови та повільне відновлення ґрунтового і рослинного покриття. Крім того, нові дороги перекривають існуючі водотоки. З’явилися котловани та заглиблення вздовж шляхів, які змінюють їхні маршрути. Це змінює гідрологічний баланс території і підвищує ризик селів та зсувів.

Будівництво вітрової електростанції на полонині Руні.

Серед екологічних вимог є необхідність здійснення моніторингу червонокнижних видів рослин і тварин у зонах будівництва вітрових електростанцій та вжиття відповідних заходів для їхнього збереження.

Екологи спільно з науковими фахівцями неодноразово здійснювали обстеження полонини, під час яких виявляли різні види флори та фауни на територіях, призначених для будівництва, а також у їх безпосередній близькості, де вже зафіксовані випадки знищення. Українська природоохоронна організація і юристи з Екологічної правозахисної ліги звернулися зі скаргами до Закарпатської екоінспекції через порушення вимог, визначених у висновках оцінки впливу на довкілля. Інспекція повинна була виїхати на об'єкт і провести відповідні перевірки.

-- За логікою, то щонайменше на тих фундаментах, де є червонокнижні види, вони повинні заборонити подальші будівельні роботи, -- каже Петро Тестов.

Майже місяць Закарпатська екоінспекція мовчала і лише після нагадувань звернулась у Київ з приводу надання дозволу на перевірку.

На думку Ольги Мелень-Забрамної, керівниці юридичного відділу ЕПЛ, екологічні вимоги, які були встановлені Мінекономіки, звучать привабливо, проте їх реалізація та контроль за дотриманням є практично неможливими. Відповідно, процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД) не зможе виконати свою основну мету – запобігання та зменшення негативних впливів на навколишнє середовище внаслідок реалізації проекту. Наприклад, одна з вимог передбачає призупинення роботи вітрових установок під час погіршення видимості, коли активні птахи та кажани. Але для цього необхідно, щоб на місці працював спеціаліст, який постійно контролював би ситуацію та вживав заходів. Або ж, якщо на території будівництва виявлять нори гризунів, їх слід огородити, щоб не завдати шкоди.

Зображення: з Facebook-сторінки EPL

На полонині Руні

Рекламное объявление

Ставляться питання також і до самого рішення, яке було ухвалене на основі оцінки впливу на навколишнє середовище, і яке організація ЕПЛ вирішила оскаржити в судовому порядку.

-- Було декілька основних причин. Перша -- це позиція Мінекономіки, що якщо на території є цінні види та оселища, які охороняються Бернською конвенцією, але там не створено об'єкт Смарагдової мережі, то їх і не обов'язково зберігати. Але ж це нонсенс. Вони там є і потребують охорони незалежно від того, чи створено об'єкт Смарагдової мережі. Тим більше, що на цій території дуже багато птахів і одинадцять видів кажанів, які охороняються Бернською конвенцією, Законом про Червону книгу.

Петро Тєстов зазначив, що під час перевірки звіту з оцінки впливу на довкілля було виявлено неточності в представленій інформації.

Наприклад, під час наших обстежень ми виявили червонокнижні види рослин на більшості ділянок, що ще не були зведені, проте для яких уже виділено територію. На одній з таких територій ми знайшли одинадцять екземплярів лілії лісової — яскраво вираженого виду, який важко не помітити, і який, судячи з усього, почувається там досить комфортно, — зазначає він. — Незважаючи на це, у звіті підкреслено, що "розташування зон для запланованого будівництва ВЕС враховує наявність рідкісних рослин і їх охоронні території".

До речі, червонокнижні види шукали за участі в експедиції представника місцевої громади. Але історія завершилась анекдотично. Наприкінці травня Українська природоохоронна група організувала виїзд спільно з ботаніками для обстеження полонини, до якої погодився (а це буває зрідка) долучитися і староста сіл Тур'є-Реметівської ОТГ. Її результати домовилися зафіксувати в акті про знахідки. Коли після багатогодинного обходу території справа дійшла до оформлення документу, представник громади дав задню: складайте акт, присилайте нам матеріали, ми все розглянемо і підпишемо. Зрештою акт так і не підписали, пославшись на те, що представники ОТГ не здатні верифікувати дані науковців: мовляв, а раптом ви щось там зазначили, чого ми не бачили, а перевірити не можемо.

Зведення вітрових електростанцій на високогір'ї.

Цей аргумент — "ми не маємо достатньої компетенції, щоб приймати наукові висновки" — за словами Петра Тєстова, активно використовується на Закарпатті під час встановлення охоронних зон для захисту об'єктів Червоної книги України. Варто зазначити, що труднощі виникають саме у гірських районах, а не в рівнинних.

-- Наша організація створює такі охоронні зони в різних областях. Якщо є якісь сумніви, то в таких випадках на обстеження виїжджають представники обласної адміністрації, ОТГ, лісівники, і в цілому цей механізм працює. Але не в Закарпатській області. Втім тут питання якраз більше до Закарпатської ОДА, ніж до громад. Бо законодавство дозволяє обласній адміністрації створювати охоронні зони, навіть якщо ОТГ не згодна. Факт наявності червонокнижного виду є підставою для цього, -- пояснює Петро Тестов.

Найбільш неприємним є той факт, що досвід Закарпаття поступово починають наслідувати й інші області. Зокрема, Івано-Франківська область вирішила не створювати охоронні зони в районах, де планується зведення курорту Бистриця та розширення курорту Свидовець.

Безповоротні збитки

Ще одна з претензій ЕПЛ і причин оскарження висновку з оцінки впливу на довкілля, -- той факт, що в ньому не аналізували сукупний вплив вітропарку на середовище разом із необхідною для нього інфраструктурою. Хоча вітроелектростанції -- це ж комплексні об'єкти, каже Ольга Мелень-Забрамна. Йдеться про вирубку лісу під дорогу на полонину, яку формально ДП "Ліси України" будували нібито для себе, а також 18 км під ЛЕП 110 Вт на полонину Руну.

Зображення: з Facebook-сторінки EPL

Ольга Мелень-Забрамна

Рекламное объявление

Цікаво, що міністерство в своєму висновку з оцінки впливу на довкілля присвятило цілий абзац питанням доріг. Вони підкреслюють, що запланована діяльність не передбачає вирубки лісів, отже, немає необхідності оцінювати втрати лісових площ у рамках цієї процедури. Доступ до майданчика вітроелектростанції забезпечується вже існуючою бетонною дорогою. А дороги, які можуть бути збудовані "Лісами України", не входять до складу проєкту будівництва вітрової електростанції.

Щодо електромереж, Закарпаттяобленерго офіційно звернулося до "Лісів України" з проханням провести вирубку лісу під лінією електропередач. Обстеження цієї території, яке мало на меті перевірити, що вирубка не зашкодить екосистемам і не знищить цінні ареали та види, чомусь проводилося взимку, коли була снігова покривка. Після того, як жодних негативних ознак не було виявлено, почалися роботи з вирубки лісу.

Науковці, які вирушили туди навесні, стали свідками зовсім іншої ситуації. Відтоді було проведено вже близько десяти експедицій, і щоразу там знаходили нові рідкісні види, серед яких червонокнижні плаун, лунарія, білоцвіт та лісова лілянка. У травні, під час піку активності амфібій, на відстані півкілометра зафіксували понад десяток саламандр.

У липні природоохоронцям усе ж вдалося призупинити рубки.

Цій події передувала захоплююча історія, пов'язана з петицією про термінові заходи для охорони природи та культурної спадщини Українських Карпат, яку ініціював герпетолог і ветеран Андрій Тупіков. Після отримання позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля щодо проекту Руна, він звернувся до президента з проханням ініціювати законодавчий акт, що встановлював би спеціальні норми для сталого розвитку Карпат. Законопроект мав би заборонити суцільні рубки лісів та великий обсяг будівництв, а також інженерних споруд на висотах більше тисячі метрів над рівнем моря і в інших природних територіях, які є критично важливими для збереження біорізноманіття, водних ресурсів і природних ландшафтів.

Здійснення очистки території під ЛЕП на полонині Руна.

Однак питання виникли вже на початковому етапі. Успішно зареєструвати петицію вдалося лише з п’ятої спроби після чотирьох відмов.

Підписи були зібрані в короткі терміни. Президент відреагував лише через місяць, давши розпорядження уряду вивчити ситуацію. Ще через два місяці відбулася зустріч представників Мінекономіки з екологічними організаціями. Тоді в міністерстві озвучили кілька обіцянок. Зокрема, повідомили про розробку законодавства для захисту територій Смарагдової мережі та створення мережі Natura 2000. Руна вже давно вважається потенційним об'єктом Смарагдової мережі.

На тій же зустрічі представник міністерства пообіцяв призупинити лісозаготівлі в Пашківецькому лісництві, які були потрібні для будівництва лінії електропередач до полонини Руна. Крім того, було вирішено створити комісію для повторної оцінки стану лісових територій. До громадських організацій та Інститутів НАН України було надіслано запрошення для висування кандидатур до складу комісії. На той момент вже було вирубано приблизно 70% необхідної площі.

В останні дні серпня без очікуваного аналізу діяльності несподівано поновилися роботи. Це сталося в той час, коли лісова індустрія переходила під управління новоствореного Міністерства аграрної політики. Поки посадовці намагаються зрозуміти ситуацію, вирубки продовжуються.

На думку Петра Тєстова, якщо врахувати всі фактори, такі як вирубка дерев для доріг та електричних мереж, загальна площа, що може бути втрачена, становить близько ста гектарів лісу. Це включає в себе і цінні пралісові території, а також місця проживання рідкісних видів.

Щодо витрат на будівництво, важливо усвідомлювати: навіть якщо лісники здійснюють масові рубки, ліс все ж має можливість відновитися з часом. Проте, якщо мова йде про території, відведені під лінії електропередач або дороги, ці ділянки вже не стануть лісовими знову. Це є безповоротніми втратами, -- зазначив Андрій Тупіков. -- Тепер згадайте про травневу пожежу біля Воловця. Всі новинні канали повідомляли, що вогонь пошкодив близько 75 гектарів лісу. Зауважте, що йдеться про пошкодження, а не про знищення, як це сталося з Руною. Проте, про це майже ніхто не згадує.

Рекламное объявление

Зображення: зі сторінки Петра Тєстова у Facebook.

Основи для вітряка на луках Руні

Питання майбутнього

На даний момент немає свідчень того, що компанія "Вітропарки України" відмовилася від намірів розвивати інші карпатські полонини. Коли екологи подали запити на створення охоронних територій, вони отримали формальні відмови від місцевих громад, які виглядали як стандартні шаблони.

На полонині Красна та в районі Свидовця триває процес стратегічної екологічної оцінки, а також розробка містобудівельної документації. Водночас там продовжують функціонувати анемометри для вимірювання сили вітру. Найбільш складна ситуація спостерігається на полонині Гострій, що розташована найближче до Руни. Лісова дорога до неї вже розмічена, і ДП "Ліси України" готується оголосити тендер на її будівництво.

Реальні механізми зберегти цінні місця є і вони не такі вже й складні. Приміром, серед повноважень того ж Мінекономіки є створення заказників загального державного значення на полонинах, наводить приклад Петро Тестов. Для підготовки відповідних документів їм навіть не потрібна участь обладміністрацій, міністерство самостійно могло би отримати погодження ДП "Ліси України" і направити папери до Кабміну. Питання в тому, чи скористаються цим.

Натомість виникають все нові й нові пропозиції, щоб у різні способи послабити законодавчі бар'єри для енергетичного будівництва.

Фото: freesvydovets.org

Гірський хребет Свидовець, розташований у Карпатах.

-- Загалом це така стратегія -- іти системно через законодавство і ці речі доводиться постійно відстежувати, -- визнає Ольга Мелень-Забрамна.

Приміром, торік Закон про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонного-промислового комплексу завбачливо визнав територіями важливого суспільного інтересу гірські території вище 800 м над рівнем моря для розміщення ВЕС для енергозабезпечення оборонного комплексу. Їх перелік має сформувати Міноборони.

Згідно з Бернською конвенцією, у випадках, коли існує істотний суспільний інтерес і немає альтернатив, дозволяється відхилення від її норм, включаючи можливість створення винятків для охоронюваних видів. Тоді ми звернулися до Міністерства оборони з питанням, чи знають вони про існування такого закону та чи подавали пропозиції щодо переліку важливих для оборони гірських територій. Відповідь була негативною, розповідає Ольга. У цьому ж законодавстві зазначається, що для цих територій необхідно розробити природоохоронні плани. Однак ця норма не виконується, оскільки ніхто не знає, що саме повинно входити до складу цих планів і як їх реалізувати.

Іншим актуальним прикладом є законопроєкт, що стосується Східного гірничо-збагачувального комбінату, який спочатку мав на меті корпоратизацію державного підприємства. Проте, після внесення змін, його обсяг раптово розширився і охопив ряд інших питань. Серед них були пропозиції про скасування стратегічної екологічної оцінки та послаблення вимог земельного і містобудівного законодавства для проектів електрогенерації та теплопостачання до завершення воєнного стану. Врешті-решт, під тиском суспільства, парламент виключив більшість суперечливих норм, які стосувалися спрощеного будівництва в природоохоронних зонах і Карпатах, з остаточної версії законопроєкту перед його ухваленням.

Вирубка лісу під ЛЕП на полонину Руну

Цікаво, що подібним чином було ухвалено закон, що спочатку стосувався використання земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури, зокрема електронних комунікаційних мереж. Під час підготовки до другого читання було внесено пропозицію змінити одну з норм Закону "Про регулювання містобудівної діяльності". Тепер відсутність затвердженої схеми планування певної частини території, зокрема гірських районів Карпат, не є перешкодою для розробки та затвердження іншої містобудівної документації. Цю норму вже застосували на практиці у справі щодо планування будівництва вітроелектростанції на полонині Руна. Закарпатський окружний адміністративний суд визнав можливим затвердження детального плану території без наявності затвердженої схеми планування для гірських територій Карпат.

Водночас, на сьогоднішній день не спостерігається жодних законодавчих змін, спрямованих на запобігання розподілу великих проектів на менші складові з метою уникнення детальної оцінки їх впливу на навколишнє середовище.

-- Прямо зараз триває будівництво курорту Goro поблизу Славського. З природоохоронної точки зору я не бачу великих зауважень до цього проєкту. Але вони замість того, щоби провести одну оцінку впливу на довкілля на весь курорт, вже зробили 10 чи 12 окремих процедур -- окремо на готель, окремо на підйомник, окремо на лінії електропередачі і так далі, -- каже Петро Тестов. -- Припускаю, що вони пішли по цьому шляху, бо так не видно кумулятивний ефект, а отже і менше ризиків під час погодження. Одна історія, коли у тебе документ, де написано, що треба вирубати 70 гектарів лісу, інша -- коли кілька і там фігурують цифри -- два, три гектари.

Що стосується Руни, то Ольга Мелень-Забрамна підходить до прогнозування майбутнього з обережністю.

-- Я дуже сподіваюся, що ця наша боротьба за Руну слугуватиме певним запобіжником, -- каже вона. -- І нам вдасться відстояти інші вершини.