Підтримка виробників є ключовим аспектом економічної незалежності.

Глава держави разом із членами уряду провели зустріч із бізнесменами Закарпаття.

У Ужгороді відбулася зустріч Президента Володимира Зеленського, першого віцепрем'єр-міністра та міністра економіки Юлії Свириденко, а також віцепрем'єр-міністра з питань відновлення України та міністра розвитку громад і територій Олексія Кулеби з підприємцями Закарпатської області в рамках економічної ініціативи "Зроблено в Україні".

"Закарпаття розвивається. Через війну сюди переїхало багато людей, велика кількість релокованого бізнесу працює саме тут", -- сказав глава держави. Президент зауважив, що місцевий бізнес співпрацює з центральною та регіональною владою, а релоковані підприємства створюють робочі місця в регіоні.

Володимир Зеленський провів зустріч з підприємцями, включаючи представників компаній, які були релоковані з Харкова, Мелітополя, Дніпра та Нікополя.

На зустрічі було порушено питання підтримки підприємств, які були релоковані, а також розглянуто можливості розширення програми "Доступні кредити 5 -- 7 -- 9%" для місцевих бізнес-структур. Також обговорювались ініціативи щодо впровадження спеціалізованих кредитних програм, забезпечення стабільного енергопостачання для компаній та резервування робочої сили.

Перший віцепрем'єр-міністр та міністр економіки Юлія Свириденко повідомила, що Закарпаття вирізняється серед регіонів України за кількістю бізнесів, що були релоковані. На сьогодні в області офіційно зареєстровано близько 400 таких підприємств.

Кількість новостворених компаній продовжує збільшуватися: станом на сьогодні їх стало на три тисячі більше в порівнянні з початком 2022 року. Серед них виділяються лідери в таких галузях, як машинобудування, металообробка, деревообробка та аграрний сектор.

"Підтримка виробників -- це питання нашої економічної самодостатності. Адже до 40% коштів у разі купівлі українського повертається у бюджет у вигляді податків. Стратегічна мета політики "Зроблено в Україні" -- змінити структуру економіки та наростити виробництво товарів з високою доданою вартістю. На підтримку бізнесу цього року передбачено понад 45 мільярдів гривень. З цієї суми щонайменше 530 млн грн припало на Закарпаття. Виробники регіону вже активно користуються цими інструментами, зокрема доступними кредитами, грантами, програмою розвитку індустріальних парків. Ми очікуємо, що всі програми в межах політики "Зроблено в Україні" буде продовжене і наступного року", -- наголосилаЮлія Свириденко.

За її словами, податкове навантаження з податку на прибуток в області становить 3,4% -- найбільше в Україні. Приріст податку на прибуток до минулого року становить понад 300%.

Виробників закликали використовувати всі можливості, що їх надає держава в рамках ініціативи "Зроблено в Україні".

У регіоні функціонують три офіси "Зроблено в Україні", які спеціалізуються на підтримці малого та мікробізнесу. Тут підприємці можуть отримати інформацію про різноманітні програми, що сприяють розвитку їхньої діяльності, включаючи мікрогранти, курси перепідготовки та навчання, а також програми компенсацій за працевлаштування представників різних соціальних груп. Власники бізнесу мають можливість разом з експертами центрів підготувати та подати всі необхідні документи для отримання гранту. Офіси вже успішно працюють у містах Мукачево, Ужгород та Хуст.

Юлія Свириденко підкреслила, що уряд продовжує зусилля з розширення існуючих програм та впровадження нових механізмів підтримки виробників. Вона закликала місцевих підприємців більш активно залучатися до участі в цих програмах.

Віцепрем'єр-міністр, відповідальний за відновлення України, підкреслив, що наразі ведеться активна робота над створенням нових пунктів пропуску. Це спрямовано на підтримку бізнесу та зменшення навантаження на вже існуючі.

"У найближчий час ми плануємо відкрити пункт пропуску "Лужанка" для порожніх вантажівок. Це дозволить розвантажити єдиний вантажний перехід з Угорщиною, "Чоп – Захонь". У цьому році також передбачено відкриття нового пункту пропуску для пасажирських перевезень – "Велика Паладь", який функціонуватиме на базі тимчасової інфраструктури. Наразі ми активно обговорюємо це питання з угорською стороною. Наступного року плануємо старт будівництва нового великого пункту пропуску "Біла Церква", для чого румунська сторона вже завершує роботи над мостом через річку Тиса", – зазначив Олексій Кулеба.

Він також зазначив, що наступним кроком на Закарпатті буде оновлення терміналів на пропускному пункті "Ужгород". Це дозволить розділити вантажний та пасажирський транспорт, що, в свою чергу, збільшить пропускну здатність для вантажних автомобілів на 30%.

"Ми також активно займаємося питанням забезпечення оперативного перетину кордону для компаній, які мають статус учасників спільного транзиту. Це передбачає можливість надання пріоритету в системі "єЧерга". Ми чекаємо на відповідний протокол для обміну інформацією від наших колег з Державної митної служби, після чого реалізуємо цю функцію в системі "єЧерга", -- підкреслив Олексій Кулеба.

На зустрічі підприємці підняли питання, що стосуються міжнародних фінансових операцій.

"Строки повернення валютної виручки залишаються занадто короткими для ефективної роботи компаній. Бізнес також стурбований обмеженнями на обслуговування кредитів від іноземних фінансових установ, оскільки це ускладнює можливості українських компаній залучати нові інвестиції. Для усунення цих обмежень необхідні рішення з боку НБУ та узгодження з міжнародними партнерами, у тому числі з МВФ. Ми активно працюємо над тим, щоб підкреслити важливість зняття цих обмежень для виробничого сектора. Уряд вже надав рекомендації щодо подовження строків повернення валютної виручки для експортерів у сфері машинобудування до 270 днів," -- зазначила Юлія Свириденко.

Частину обмежень вдалося зняти. Наприклад, ще у травні зняли обмеження на прямі розрахунки за товари і послуги, зокрема й на оплату участі у виставках. Тепер банки не повинні відмовляти компаніям у здійсненні таких платежів. З огляду на те що бізнес досі має питання щодо оплати участі у виставках, вона пообіцяла ще раз нагадати банкам про правовий режим здійснення транскордонних платежів.

Учасники заходу також порушили важливі теми, пов'язані з роботою ринку деревини. За словами представників бізнесу, галузі меблевого виробництва та обробки деревини потребують укладання довгострокових контрактів на постачання сировини для переробників.

Юлія Свириденко повідомила, що на початку листопада Державне підприємство "Ліси України" організує перші аукціони для продажу деревини, яка буде заготовлена у 2024 році. Постачання відбуватиметься протягом шести місяців, а ціни залишаться незмінними на цей період. У майбутньому уряд має намір продовжити терміни таких угод щонайменше на один рік. Наразі триває підготовка до другого читання законопроєкту "Про ринок деревини".