Петиція щодо заборони будівництва в Карпатах була зареєстрована на веб-сайті Офісу президента з п'ятого разу.

Ініціатива передбачає заборону суцільних рубок лісів та масштабного будівництва у Карпатах

У пʼятницю, 20 березня, на веб-ресурсі Офісу президента була зареєстрована петиція від ветерана та еколога Андрія Тупікова, присвячена охороні Карпат. Це звернення, яке автор намагався подати чотири рази раніше, нарешті отримало статус петиції. Андрій вперше звернувся з цією ініціативою ще 15 лютого, але протягом місяця йому довелося неодноразово контактувати з Офісом президента та уповноваженим з прав людини, щоб добитися публікації документа. Про це повідомляє громадська ініціатива "Голка".

У петиції Тупіков закликає президента невідкладно подати до Верховної Ради законопроєкт, який має врегулювати особливі умови сталого розвитку Карпатського регіону та забезпечити охорону його природних комплексів, ландшафтів і культурної спадщини.

Зокрема, ініціатива передбачає заборону суцільних рубок лісів, масштабного будівництва та розміщення інженерної інфраструктури на висоті понад 1000 м, а також на інших територіях, що мають ключове значення для збереження біорізноманіття та водних ресурсів.

"У час, коли російська агресія призводить до значних руйнувань і шкоди природі, ми не маємо права власноруч масштабувати ці втрати, руйнуючи Карпати під прикриттям вузькогалузевих інтересів", - йдеться у тексті петиції. Андрій Тупіков наголошує, що збереження Карпат є не лише національним обов'язком, а й частиною міжнародних природоохоронних зобов'язань України.

Крім того, у зверненні висловлюється пропозиція щодо створення нових та розширення вже існуючих природоохоронних зон. Це стосується, зокрема, таких заказників, як "Вільний Свидовець", "Полонина Гостра", "Полонина Красна", "Полонина Апецька", "Полонина Бичків", "Лютянська Голиця", "Верховинський Вододільний хребет", а також національних природних парків "Величні Карпати" та "Верховинський". За словами автора, відповідні звернення вже тривалий час перебувають на розгляді у відповідному міністерстві.

Приводом до петиції стали тривалі суперечки довкола законодавчого захисту Карпат. Зокрема, законопроєкт "Про Смарагдову мережу" Верховна Рада не підтримала ще у 2021 році. Тоді журналісти оприлюднили переписку народних депутатів із Закарпаття, які обговорювали необхідність блокування документа через ризики для забудови в регіоні.

У 2025 році парламент прийняв законопроект №12089, який отримав назву "закон Ігоря Мазепи". Він фактично ускладнює можливість повернення незаконно вилучених земель, якщо з моменту їх передачі минуло більше 10 років. У випадку, якщо цей термін ще не сплив, для судового повернення майна державі або громаді необхідно внести на депозит суму, що відповідає ринковій вартості активу. Це рішення викликало критику з боку Європарламенту та Єврокомісії, які охарактеризували його як легалізацію незаконних практик.

У тому ж році уряд вирішив об'єднати декілька міністерств, внаслідок чого Міністерство охорони навколишнього середовища було ліквідовано. Незважаючи на численні звернення близько 130 організацій, парламент досі не поновив діяльність відповідного органу.

Водночас у 2026 році Міністерство економіки надало позитивний висновок оцінки впливу на довкілля для будівництва вітрової електростанції на полонині Руна. Проєкт реалізує компанія, пов'язана з колишнім народним депутатом Максимом Єфімовим. Дорогу до локації проклало державне підприємство "Ліси України", для чого вирубали праліс, а підготовчі будівельні роботи розпочали ще до отримання всіх дозволів.

Нагадаємо, що 13 лютого Міністерство економіки видало схвальний висновок щодо реалізації проекту вітрової електростанції на території полонини Руна в Закарпатті. Це сталося незважаючи на більше ніж 500 звернень від громадських активістів та екологічних організацій, які виступали проти розбудови в високогір'ї Карпат.

Урядовці переконують, що будівництво ВЕС у високогір'ї Карпат зумовлено енергетичною необхідністю, оскільки після російських атак Україна втратила частину електрогенеруючих потужностей.