Парламент затвердив бюджет на 2026 рік, не передбачивши підвищення зарплат для військовослужбовців, проте виділивши мільярди на стратегічні комунікації.

Урядові зміни: більше доходів, більше видатків

За даними Комітету ВРУ з питань бюджету, до другого читання уряд збільшив дохідну частину бюджету на 27,8 млрд грн, видаткову -- на 33,6 млрд грн, а граничний дефіцит зріс на 5,8 млрд грн.

У підсумку, доходи державного бюджету становлять 2 трлн 917,9 млрд грн, видатки -- 4 трлн 780,6 млрд грн, дефіцит -- 1 трлн 902,2 млрд грн.

Головним джерелом додаткових доходів стала зміна ставки податку на прибуток банків з 25% до 50%, що має дати плюс 30 млрд грн.

Зображення: Ірина Геращенко Прем'єр-міністр Юлія Свириденко та голова Верховної Ради Руслан Стефанчук ведуть обговорення стосовно бюджету.

Після обговорень з представниками уряду Комітет з питань бюджету ухвалив наступні корективи до другого читання:

Збільшено фінансування на 1 мільярд гривень для придбання зброї та військової техніки для Збройних сил України, що в підсумку становить 709 мільярдів гривень за цією статтею.

-- виділити 244 млн грн на Бюро економічної безпеки, тому що "боротьба з тіньовою економікою і збільшення доходів бюджету -- це ключове завдання на наступний рік", -- заявила голова Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа ("Слуга народу").

-- скерувати 1,4 млрд грн, повернутих ДП "Фінансування інфраструктурних проєктів", на закупівлю пасажирських вагонів для "Укрзалізниці";

-- спрямувати 1 млрд грн на гуманітарне розмінування;

-- запропонували провести перерахунок реверсу та дотацій для громад на основі нових даних Державної служби статистики та реєстру внутрішньо переміщених осіб Міністерства соціальної політики (замість відомостей Міграційної служби);

-- передбачити норми про зарахування 64% податку фізичних осіб (ПДФО) до місцевих бюджетів (було 60%). До другого читання громади зобовʼязали перераховувати ці додаткові 4% ПДФО на розрахунок за енергоносії;

Зображення: Ірина Геращенко Роксолана Підласа та Сергій Марченко на консультаціях з питань бюджету.

Як зазначила голова Бюджетного комітету Роксолана Підласа, основні корективи у видатковій частині державного бюджету до другого читання виглядають наступним чином:

+18,9 мільярда гривень для резервного фонду;

+6,6 мільярда гривень буде виділено на підвищення заробітних плат викладачів вищих навчальних закладів (на 30% з першого січня та на 20% з вересня, хоча депутати виступали за збільшення на 50% з початку року);

Видатки на Державну прикордонну службу зменшилися на 8,24 млрд грн, причому ці кошти були переорієнтовані переважно на користь Національної гвардії (+5,85 млрд грн) та Національної поліції (+2,29 млрд грн).

Понад 1 мільярд гривень виділено для часткової компенсації втрат майна підприємств та покриття страхових внесків, пов'язаних із військовими ризиками.

+1 млрд грн -- на укриття в садочках;

+528 мільйонів гривень - це обсяг державних інвестиційних проектів у сфері охорони здоров'я, зокрема на реконструкцію Харківської обласної дитячої лікарні. Однак, остаточне затвердження має надати Стратегічна інвестиційна рада.

+500 млн грн на підтримку релокованих закладів вищої технічної освіти з прифронтових територій,

+500 млн грн місцевим бюджетам на житло для евакуйованих осіб та ВПО.

Зображення: rubryka.com Перебудована адміністративна будівля в Ковелі, Волинська область, для розміщення внутрішньо переміщених осіб. Основна проблема: військові залишаються без підвищення заробітної плати.

Показово, що у депутатів "Слуги" та опозиції була спільна претензія до уряду: бюджет не вирішує проблему дефіциту фінансування армії. А головне -- не передбачає підвищення матеріального забезпечення військових.

Один з депутатів від "Слуги народу" в розмові з LB.ua після зустрічі фракції з прем'єркою Юлією Свириденко та міністром фінансів Сергієм Марченком зазначив: "Уряд повністю проігнорував нашу пропозицію щодо часткового підвищення зарплат військовим. Ми зверталися з проханням підвищити мінімальні виплати для тих, хто служить на передовій, але це не було враховано".

В "Європейській Солідарності" цю ситуацію охарактеризували як абсолютно неприйнятну. Ірина Геращенко висловила своє обурення: "Ми наполегливо вимагаємо перенаправити більше 68 млрд грн з неефективних і популістських витрат на потреби армії. Не може бути бюджету в умовах війни, де уряд виділяє мільярди на комунікації та марафони, але ігнорує потреби на фронті".

В результаті кількох зустрічей представників фракцій з урядовцями не вдалося досягти компромісу стосовно підвищення заробітних плат для військовослужбовців.

Олександр Федієнко, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони від партії "Слуга народу", висловився напередодні голосування за державний бюджет: "Питання підвищення зарплат військовим досі залишається невирішеним. Навіть якщо ми піднімемо їхні оклади на 5 тисяч гривень, це вимагатиме понад 5 мільярдів гривень з бюджету. Мої колеги пропонували розглянути можливість збільшення зарплат хоча б для тих військових, які виконують обов'язки за бойовими розпорядженнями".

Зображення: Ірина Геращенко

Народний депутат Ярослав Железняк з фракції "Голос" підкреслив, що навіть у разі відсутності підвищення заробітних плат для військовослужбовців на наступний рік, державі буде не вистачати щонайменше 180 мільярдів гривень для забезпечення їх фінансових потреб.

"Загалом дірка на армію -- 300 млрд грн у порівнянні з цим роком", -- попередив Железняк.

Одночасно міністр фінансів Сергій Марченко, представляючи бюджет у Верховній Раді, зазначив, що найбільша частина витрат буде виділена на сектор безпеки та оборони, що становить 2,380 трлн грн, або 27,2% від валового внутрішнього продукту.

"Грошове забезпечення військовослужбовців -- це 1 трильйон 273 млрд грн. На озброєння та військову техніку -- 709 млрд грн", -- розповідав Марченко.

Згідно з інформацією, наданою Марченком, у бюджеті на ветеранську політику закладено 19 мільярдів гривень. Він зазначив, що це на 6,3 мільярда гривень більше в порівнянні з попереднім роком. Серед запланованих витрат – 5,7 мільярда гривень на компенсацію житла для ветеранів з інвалідністю І та ІІ груп, 4 мільярди гривень на підтримку ветеранів, майже 3 мільярди гривень на роботу фахівців, які супроводжують ветеранів, та понад 1 мільярд гривень на створення спеціалізованих просторів для ветеранів.

Знімок: LB.ua Міністр фінансів Сергій Марченко виступає в парламенті. Заробітні плати для педагогів: як вдалося досягти компромісу.

Ще один напружений конфлікт виник перед прийняттям документа, що стосується системи винагороди для працівників освіти.

Ярослав Железняк зазначив: "Після того, як уряд не врахував пропозицію депутатів щодо підвищення зарплат вчителям на 50% (з 1 січня зарплати освітян збільшаться на 30%), одразу стало помітно, що близько 50-60 голосів з фракції 'Слуга народу' зникло", -- підкреслив Железняк.

Цю інформацію підтвердив один з учасників фракції "Слуга народу".

"Бо мова не просто про підвищення зарплат вчителям. Це загалом реформа оплати праці освітянам", -- розповідав LB.ua один з нардепів.

У результаті консультацій з депутатами, уряд ухвалив рішення про збільшення зарплат вчителів: з 1 січня їх заробітна плата зросте на 30%, а з 1 вересня — ще на 20%. Роксолана Підласа також зазначила, що було виділено 4,8 мільярда гривень на програму підвищення престижу професії педагогів.

"Для того щоб обговорити можливість підвищення зарплат вчителів упродовж року," -- висловилася вона.

Також уряд врахував пропозиції нардепів, аби залишити для освітян безстрокові трудові договори.

Зображення: Тетяна Терещук Урок української мови в Славутському ліцеї, розташованому в Славутській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Теми: медицина, соціальний сектор та підтримка підприємництва.

Медичний сектор, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, отримає майже 260 млрд грн -- на 39 млрд грн більше, ніж у 2025 році.

"На реалізацію програми медичних гарантій виділяємо 192 мільярди гривень," -- підкреслив Марченко.

Понад 17 млрд грн передбачено на централізовану закупівлю ліків, 10 млрд -- на програму скринінгу "чекап 40+", 19 млрд -- на інвестиційні проєкти у сфері охорони здоров'я.

На фінансування соціальної підтримки населення заплановано близько 470 мільярдів гривень.

"Марченко повідомив, що на підтримку українських родин виділено 24,5 млрд грн."

У бюджеті передбачено підвищення разової виплати при народженні дитини з 10 тисяч до 50 тисяч гривень, збільшення допомоги для батьків, які доглядають за дитиною, до 7 тисяч гривень, а також фінансування згідно з прийнятими соціальними законами.

Збільшення мінімальної пенсії на суму менше 300 гривень — це, за словами голови фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко, справжній геноцид для пенсіонерів.

Марченко, в свою чергу, зазначив, що понад 250 мільярдів гривень буде передано Пенсійному фонду, 133 мільярди гривень призначені для виплат внутрішньо переміщеним особам, більше 42 мільярдів гривень виділено на пільги та субсидії, 10 мільярдів гривень заплановано на програми протезування та підтримки людей з інвалідністю, а також 2,4 мільярди гривень на загальнонаціональні соціальні послуги.

Зображення: EPA/UPG Реабілітаційний фахівець надає допомогу українському солдату у виборі протеза в Закарпатській обласній клінічній лікарні в Ужгороді, 12 березня 2025 року.

Уряд виділив 52 мільярди гривень для підтримки економіки та підприємництва. Це включає в себе продовження кредитних ініціатив, таких як програма "5-7-9", підтримку індустріальних зон, грантові проекти та стимулювання аграрного сектора.

"Міністр зазначив, що для агропромислового комплексу виділено більше 14 мільярдів гривень."

Популізм або захист? Дискусії навколо "марафонів", кешбеків, "тисячі Зеленського" та мільярдних витрат на "комунікації".

Одразу кілька фракцій опозиції також виступили проти програми соціальної підтримки, називаючи їх популістськими.

Ярослав Железняк критикував цю редакцію так: "Гроші, які могли б піти на вчителів, підуть на кешбек, "тисячу Зеленського", безкоштовне харчування, УЗ-3000 й інший популізм".

Фото: LB.ua

У той же час депутатка Вікторія Сюмар з партії "Європейська солідарність" підкреслила, що витрати на програму "стратегічних комунікацій" різко зросли — з 405 мільйонів гривень у поточному році до 4 мільярдів гривень у 2026 році. Опозиційні сили вимагали виключити це фінансування, а також видалити окремі 1,2 мільярда гривень, призначені для "Єдиного марафону". Проте ці витрати залишили без змін.

"Мова йде про збільшення фінансування так званих стратегічних комунікацій у десять разів. Це ініціатива, що має на меті інформаційний супровід діяльності влади. Існує ризик, що найбільш впливовими 'стратегічними комунікаторами' можуть стати анонімні канали в Telegram. Країні не слід витрачати кошти на віртуальну реальність в умовах, коли фронт залишає бажати кращого", -- висловила своє обурення Сюмар.

ФОП = ПДВ? Депутати звинувачують Міністерство фінансів у намаганні "запропонувати" невірне зобов'язання Міжнародного валютного фонду.

Олександр Федієнко висловив своє незадоволення після зустрічі фракції "Слуга народу" з представниками уряду.

Нам намагалися нав'язати думку, що фізичні особи-підприємці повинні перейти на систему ПДВ, оскільки це, за словами деяких, є вимогою Міжнародного валютного фонду. Проте, у офіційних документах МВФ цього не вказано. Ситуація виглядала так: ФОПи — це проблема, і всіх їх потрібно підпорядкувати. Але реальних аргументів для цього не було представлено. Комунікаційна стратегія виявилася невдалою.

У остаточному варіанті бюджету не було включено норми, що передбачають переведення фізичних осіб-підприємців з річним доходом, що перевищує мільйон гривень, на сплату податку на додану вартість. Проте, як зазначив колишній голова Верховної Ради Дмитро Разумков під час обговорення бюджету, у прогнозах дохідної частини бюджету вже враховане можливе оподаткування ПДВ для ФОПів у майбутньому.

Фото: LB.ua Бюджет ухвалили, але суперечки тривають

Народний депутат Ярослав Железняк підкреслив важливу, на його думку, проблему — надзвичайно складну ситуацію з отриманням фінансування від міжнародних партнерів. Саме ці кошти забезпечують фінансування всіх бюджетних витрат, оскільки внутрішні доходи повністю спрямовуються на потреби армії.

"Закладений дефіцит -- 19 млрд доларів. І поки абсолютно немає відповіді, хто їх закриє", -- констатував Железняк.

Міністр фінансів Сергій Марченко під час розгляду документу в Раді також визнав, що проведення переговорів з міжнародними партнерами вкрай важливе.

"Для наступного року ми маємо завдання залучити більше 45 мільярдів доларів США міжнародної підтримки. Тому важливість ефективного голосування за бюджет є надзвичайно великою," – зазначив Марченко.

Зображення: Telegram-канал Мар'яни Безуглої. Міністр фінансів Сергій Марченко та прем'єр-міністр Юлія Свириденко в сесійній залі Верховної Ради України, 3 грудня 2025 року.