Не володіють мовою на елементарному рівні: народна депутатка звернула увагу на виклики в освіті національних меншин в Україні.

Частина учнів угорської громади, що мешкає в Закарпатті, не має базових знань української мови і не вміє нею володіти. Це призводить до труднощів у їхньому навчальному процесі.

Також, відсутність знання державної мови має суттєвий вплив на інтеграцію та доступ до різноманітних можливостей у країні. Це зазначила народна депутатка та секретар Комітету освіти, науки і інновацій Верховної Ради Наталія Піпа у своєму дописі на Facebook.

Парламентарка разом із спостережною місією Ради Європи проводили моніторинг реалізації прав національних меншин у Закарпатській області. У регіоні мешкають угорська, румунська, ромська, польська та інші національні спільноти.

"Мої враження неоднозначні... Я зустрічала в угорській громаді дітей, які не володіють українською мовою і мають труднощі з її розумінням, що негативно позначається на їхній інтеграції та можливостях у суспільстві. Вважаю, що нам потрібно активніше впроваджувати навчання українською мовою серед національних меншин, адже наше завдання полягає в тому, щоб зберегти баланс між повагою до культур меншин і забезпеченням єдності українського суспільства", - підкреслила Піпа.

Нардепка також підкреслила, що на Закарпатті, де мешкають 15 тисяч угорських дітей, функціонує 96 шкіл з угорською мовою навчання.

На даний момент в Угорщині знаходиться 10 тисяч українських дітей, але українська школа для них існує лише одна, яка була заснована 31 серпня 2024 року.

Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський під час візиту до Будапешта 7 листопада відвідав державну українсько-угорську школу, де навчається понад 300 дітей.

Це перша в Україні двомовна середня школа та гімназія, яка функціонуватиме на українсько-угорській основі. Угода про її створення була досягнута під час візиту прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана до Києва в липні 2024 року.

Як повідомляв OBOZ.UA, раніше Наталія Піпа розповіла, що законопроєкт №12086 про створення українськомовного середовища у школах та заборону спілкуватися російською передбачає, що відповідальність за дотримання нових правил лежатиме на керівнику навчального закладу та на педагогах. Водночас учнів та студентів не каратимуть за порушення.