Наталія Табака, керівник Державного агентства з розвитку туризму в Україні.

- Минулого місяця низка регіонів, зокрема західних, зафіксували рекордні надходження від туристичного збору Про що це свідчить - спостерігаємо відновлення галузі?

Показники туристичного збору слугують маркером внутрішніх подорожей українців, а також свідчать про зростаючу усвідомленість та відповідальність бізнесу, який все більше виконує свої податкові зобов’язання.

Туристичний збір - це місцевий податок, встановлюється місцевою владою на рівні до 5% і фіксується на цілий рік. У середньому для українського туриста він складає від 17 до 40 грн. Для іноземців він більший, але все рівно з обмеженим максимумом у 400 грн. Це своєрідна плата певній громаді за її гостинність. Ці гроші мають скеровуватися місцевою владою на розвиток та підтримку туристичної інфраструктури, маркетинг чи інші проєкти, які б робили перебування туриста в громаді більш комфортним. І сплачується він у випадку, якщо турист залишається в регіоні довше ніж на добу. Сьогодні це один з головних індикаторів реальної туристичної статистики.

Протягом минулого року туристичний збір склав 273 млн грн. У свою чергу, за дев'ять місяців 2025 року вже зібрано 234,4 млн грн, що на 35% перевищує показники того ж періоду 2024 року.

Зростання доходів від туристичного збору вказує на підвищення інтересу українців до відпочинку, який був відкладений з 2022 року. Люди усвідомлюють, що нинішні обставини можуть тривати досить довго. Щоб витримати цю "дистанцію", важливо знаходити час для підтримки свого фізичного і психологічного благополуччя.

Тому сьогодні туризм - це не про розваги та надмірне задоволення, а швидше, про здоров'я, відновлення, сон, про вивчення історії країни, про самопізнання. Тому бачимо збільшення надходжень від туристичного збору насамперед там, куди українці їдуть, щоб виспатися і перезарядити свої внутрішні "батарейки". Тобто, в умовно більш "тихих" завдяки своєму географічному розташуванню регіонах - Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях.

- Тобто можна сказати, що відкладений попит свідчить про те, що українці дозволили собі нарешті відпочивати?

- Так, люди почали дозволяти собі відновлюватися. Не обов'язково йдеться про традиційну щорічну відпустку. Загалом спостерігається глобальна тенденція до коротких, але при цьому більш частих періодів відпочинку. Є можливість на день чи вікенд поїхати кудись - люди їдуть. Для українців це також характерно - з огляду на наші умови. Адже нам складно щось планувати довготерміново. Хоча жінки з дітьми літній сезон намагалися провести в Карпатах.

Яким чином на підвищення показників вплинула певна обмеженість у можливостях закордонного відпочинку? Це може бути пов'язано з відсутністю належної логістики, неможливістю виїзду за кордон для окремих груп населення або ж зростанням цін?

Звичайно. Закриття кордонів та ускладнена логістика до популярних туристичних напрямків призвели до зростання інтересу до відпочинку в межах країни. Проте важливішим фактором є зростаючий запит на все українське та прагнення пізнати власні корені. Люди все більше цікавляться українською історією та культурою, частіше відвідують музеї і національні природні парки, де можуть насолодитися тишею і природою, відпочити від інформаційного шуму та безкінечного перегляду новин.

Яка тенденція спостерігається у інших економічних показниках у цій галузі, і які прогнози стосовно річних результатів?

- Зростають не лише надходження від туристичного збору, але й обсяги сплачених податків суб'єктами туристичної діяльності - туроператорів, готелів. За цей рік заклади тимчасового розміщення і надавачі туристичних послуг уже сплатили до держбюджету та бюджетів місцевих громад 3,6 млрд грн податків, що значно більше показників не лише минулого року (2,94 млрд грн - 2024), але й перевищує довоєнний 2021 рік.

Це також свідчить про культуру сплати податків та усвідомленість бізнес-середовища. Не слід забувати, що туристичний сектор формує екосистему можливостей для інших економічних галузей. Один турист може забезпечити робочі місця для двох осіб у сфері гостинності та чотирьох в суміжних сферах: мандрівник потребує місця для ночівлі, їжі, сувенірів та транспорту. Постачальники послуг з розміщення закуповують текстильні вироби, гігієнічні засоби та продукти харчування. Таким чином, формується економічний цикл і створюються нові робочі місця.