Міністерство закордонних справ України: Демонізація України з боку Угорщини є невигідною та короткозорою.

Міністерство закордонних справ (МЗС) України різко розкритикувало владу Угорщини за однобоку риторику щодо війни, розв'язаної Росією, та систематичну демонізацію України і її президента. Конфлікт у відносинах між Києвом і Будапештом загострився після інтерв'ю президента України Володимира Зеленського угорському виданню, де він звинуватив уряд Віктора Орбана у втручанні у внутрішні справи України та використанні війни для політичних цілей напередодні виборів.

Як заявив речник МЗС України Георгій Тихий 10 червня, "комунікаційна лінія угорської влади, яка демонізує Україну та президента Володимира Зеленського, зійшла з рейок". Він наголосив, що Україна виступає за повне та безумовне припинення вогню, тоді як Росія відкидає ці пропозиції і продовжує війну. "Але чомусь ми не бачимо вимог Угорщини до Росії погодитися на припинення вогню", - зазначив Тихий. За його словами, офіційний Будапешт або "мовчить" у ситуаціях, де мав би проявити принциповість, або "кидається безпідставними звинуваченнями" замість пошуку шляхів до діалогу.

"Не дивно, що в таких умовах просте звертання української сторони до угорських ЗМІ призводить до знервованих, ескалаційних та просто несправедливих закидів угорської влади", - підкреслив речник МЗС. Він додав, що Україна залишається відкритою до конструктивного діалогу і відповідально ставиться до питань прав угорської національної меншини в Україні, демонструючи добросусідський підхід. "Добросусідство має бути обопільним, а ставка угорської влади на примітивну демонізацію України - програшна та недалекоглядна. Розраховуємо, що пошук уявних ворогів колись мине, а добросусідство двох народів залишиться", - наголосив Тихий.

Реакція Угорщини: звинувачення Зеленського в політичному агітаційному тиску та відстоювання своїх національних інтересів.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан різко відреагував на інтерв'ю Зеленського, заявивши, що президент України "накинувся" на Угорщину, бо "угорці не хочуть гинути за Україну". "Ми не хочемо, щоб наші діти поверталися з фронту в трунах, і щоб гроші угорців йшли в Україну!" - заявив Орбан, підкресливши, що Угорщина не підтримуватиме ініціативи, які суперечать її національним інтересам.

Речник угорського уряду Золтан Ковач звинуватив Зеленського у підтримці опозиційної угорської партії "Тиса" та ігноруванні інтересів Угорщини. "Зеленський відкрито агітує в Угорщині за партію 'Тиса', звинувачуючи Орбана в 'антиєвропейськості' та використанні війни для політичної вигоди. Як для лідера країни, що не є членом ЄС, це дуже багато", - заявив Ковач. Він підкреслив, що Орбан "завжди відстоюватиме ключові інтереси національної безпеки Угорщини", а членство України в ЄС не є пріоритетом для Будапешта.

Скандал розвідки: угорські шпигуни в Закарпатті

Конфлікт посилився на тлі шпигунського скандалу. 9 травня 2025 року Служба безпеки України (СБУ) повідомила про викриття агентурної мережі, яка працювала на угорську військову розвідку в Закарпатській області. За даними СБУ, агенти збирали інформацію про розташування українських систем протиповітряної оборони, зокрема С-300, та настрої місцевих жителів щодо можливого введення угорських "миротворчих" сил. Зеленський у інтерв'ю зазначив: "У них був список із 11 питань, зокрема про те, що жителі Закарпаття скажуть про присутність угорських миротворців. Як ми повинні реагувати на це в воєнний час?"

У відповідь на ситуацію Угорщина вислала двох українських дипломатів, звинувативши їх у "шпигунстві під прикриттям дипломатичної діяльності". Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, коментуючи даний інцидент, не торкнувся теми викриття угорських агентів, але підкреслив важливість захисту національних інтересів. За інформацією українських джерел, напруга у відносинах між країнами загострилася ще раніше через політику Угорщини, що стосується видачі паспортів етнічним угорцям у Закарпатті, яку Україна сприймає як втручання у свої внутрішні справи.

Обстановка та відповідь світової спільноти.

Взаємини між Україною та Угорщиною залишаються напруженими через низку суперечливих питань, включаючи позицію Будапешта стосовно російської агресії проти України та підтримки євроінтеграційних амбіцій Києва. Угорщина неодноразово перешкоджала ухваленню рішень ЄС, спрямованих на надання Україні фінансової та військової підтримки, посилаючись на необхідність захисту прав угорської меншини в Україні та власні економічні інтереси, зокрема щодо співпраці з Росією в енергетичній галузі. У 2024 році угорська сторона також висловилася проти санкцій ЄС щодо російських енергоносіїв, що викликало критику з боку України та інших країн-членів ЄС.

МЗС України закликало Угорщину до взаємного діалогу та відмови від конфронтаційної риторики. "Ми готові до співпраці, але очікуємо взаємності", - підсумував Георгій Тихий, наголошуючи на необхідності конструктивного підходу для збереження добросусідських відносин.