Згідно з проведеним опитуванням, лише 38% громадян України висловлюють підтримку вступу до НАТО як способу забезпечення безпеки.

Серед українців знижується підтримка ідеї вступу до Північноатлантичного Альянсу як найкращої гарантії безпеки для України, втім, зростає підтримка більш прагматичних варіантів, про це свідчать результати опитування проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.

Незважаючи на те, що більшість населення все ще розглядає НАТО як найкращу альтернативу, зафіксовано зниження підтримки цієї організації. Якщо в грудні минулого року 55% опитаних вказували на вступ до НАТО як оптимальний варіант для забезпечення безпеки, то нині цей показник зменшився до 38%. Падіння підтримки НАТО не супроводжується зростанням прихильності до позаблокового статусу. Натомість спостерігається зміщення очікувань у бік менш амбіційних або більш адаптивних моделей безпеки. Зокрема, за рік помітно зросла кількість тих, хто сподівається на укладення угод про стратегічну оборонну співпрацю з окремими країнами-членами НАТО — з 9% до 15%. Також зросла підтримка нейтрального статусу України за умови наявності міжнародних гарантій безпеки (з 12% до 16%), а кількість тих, хто підтримує ідею покладатися виключно на власні оборонні можливості, навіть без зовнішніх гарантій, зросла з 3% до 7%. Ці результати були зафіксовані у результатах останнього опитування.

Однак, варто відзначити, що ці зміни свідчать не стільки про перехід до нових ціннісних пріоритетів, скільки про зростаючі сумніви щодо можливості швидкого приєднання України до НАТО в умовах тривалої війни та неоднозначних повідомлень від міжнародних союзників.

Крім того, існують значні регіональні різниці у виборі моделей безпеки, які мають істотний вплив на позицію опитуваних.

Згідно з дослідженням, респонденти з західних регіонів значно частіше (53%) вважають, що вступ до НАТО є найефективнішою гарантією безпеки. У центральних областях цей варіант також популярний, проте менш однозначно, з часткою 39%. У південних і, особливо, у східних регіонах підтримка НАТО помітно нижча: 32,5% і 22% відповідно. В південних областях респонденти частіше вибирають нейтральний статус з міжнародними гарантіями (23%). У східних же областях найбільше людей, які не змогли визначитися з оптимальним варіантом забезпечення безпеки для України, їх частка складає 26%. Це свідчить про різний досвід війни та різні сподівання щодо міжнародної підтримки, зазначають соціологи.

Проте віра в перемогу України виявляється значно вагомішим фактором, ніж макрорегіон, в якому людина проживає.

Згідно з результатами опитування, респонденти, які вірять у можливу перемогу, найбільше підтримують вступ до НАТО (49,5%). Натомість серед тих, хто не вірить у успіх, тільки невелика частка (14%) підтримує цей варіант. Водночас у цій ж групі спостерігається значне зростання підтримки нейтрального статусу з міжнародними гарантіями безпеки (з 12% до 27%) та варіанту, що передбачає спирання на власні сили без міжнародних гарантій (з 5% до 13%). Це свідчить про чітку кореляцію між вірою у перемогу та уявленнями про модель безпеки, що вказує на системний характер цього фактору.

Всеукраїнське дослідження, організоване Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва у партнерстві з соціологічною службою Центру Разумкова, відбулося в період з 5 по 16 грудня 2025 року.

За допомогою методу особистого інтерв'ю було проведено опитування серед 2 000 респондентів, які досягли 18-річного віку і проживають у різних областях України, зокрема у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській та Чернівецькій областях, а також у місті Київ. В Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях опитування проводилося лише на тих територіях, які контролюються українським урядом і де не відбуваються бойові дії.

Опитування виконувалося за допомогою стратифікованої багатоступеневої вибірки, що включала випадковий відбір на початкових стадіях формування вибірки, а на завершальному етапі застосовувався квотний метод для вибору респондентів відповідно до статево-вікових критеріїв. Структура вибіркової сукупності відображає демографічний склад дорослого населення тих регіонів, де проводилось опитування, на початок 2022 року, з урахуванням вікових груп, стать та тип населеного пункту. Теоретична похибка вибірки становить не більше 2,3%.

Водночас додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.