Компартія була заборонена, але не в Закарпатті.

Симоненко вже давно оселився в Москві, проте його справа продовжує жити і розвиватися. Колишні комуністи розпорошилися по різноманітним партіям, таким як ОПЗЖ та їхнім аналогам, і продовжують займати посади в державних структурах на різних рівнях. Для додаткової безпеки вони отримали угорські паспорти, що полегшує їм можливість втечі. Служба безпеки України час від часу відмовляє їм у доступі до державних таємниць через наявність подвійного громадянства. Але залишається питання: чи це єдине, що турбує СБУ в цьому медведчуківському осередку?

Альберто Анастазія був головою Гамбіно, одного із п'яти великих мафіозних кланів Америки. Його назвали Головним Катом, бо керована ним "Корпорація Вбивств" заподіяла більше 600 смертей. За жодне вбивство ніхто із корпорації не сидів у тюрмі. Бо кожного разу, коли проти мафіозі порушували кримінальну справу - зникали свідки. Але про те, що за вбивствами стоїть саме Альберто Анастазія, знали всі - від преси до громадськості та поліції.

Ці факти є відомими і не повинні викликати нашого інтересу в сучасному контексті. Це справді так: Америка XX століття є віддаленою від нас не лише географічно, а й у часовому вимірі. Набагато цікавіше вивчати паралелі між минулим і сьогоденням.

Уявіть ситуацію, коли ватажка злочинного угрупування нарешті затримали та відправили до в'язниці. Чи зробили вони про це публічну заяву? Злочинець, спокійно пакуючи свої валізи з грошима та коштовностями, за підтримки поліції, влади та прикордонників, виїжджає на розкішному автомобілі або ж відлітає в сусідню Канаду. У цій країні у нього вже є куплена квартира та офіс, з яких він може безперешкодно продовжувати керувати злочинною діяльністю на відстані. Тим часом інші члени його організації залишаються на своїх постах, виконуючи поставлені завдання.

Ви думаєте, це нереально? Але у нас можливе і таке. Комуністична партія має відношення до загибелі мільйонів українців. Звісно, не всі звичайні члени партії безпосередньо вбивали чи доводили до голоду своїх співвітчизників, проте вони підтримували партійну лінію, були пасивними свідками злочинів, голосували "за" та вітали злочинні рішення. Це безсумнівно. Однак...

Незалежній Україні, нашим славним спецслужбам потрібно було аж 32 роки, щоб зібрати доказову базу злочинної діяльності Петра Симоненка, керівника компартії України, аби заборонити цю злочинну структуру. Симоненко втік у Росію, але всі його члени лишилися при посадах. Мало того, коли компартію заборонили, то всі "члени з мандатами" перейшли в іншу партію, яка, безперечно і закономірно, теж була у Верховній Раді. І яка продовжувала проводити злочинну антиукраїнську діяльність уже під іншою палітуркою та під іншими прапорами. Продовжувала вбивати націю.

Не хочу довго затримувати вашу увагу, бо ви це і самі добре знаєте, але подібна ситуація була з усіма партіями, які виросли із комуністичної і одна за одною були забороненими. Їхні лідери, наближені до них особи, високопосадові злочинці не втекли, а спокійно виїхали в Росію та вивезли стільки грошей, що просто немислимо. Янукович, Пшонка, Азаров, Вітренко, Медведчук (цього обміняли на наших полонених) та багато-багато інших. Обурює ще і те, що у Вікіпедії про всіх зрадників Україна пишуть: український державний діяч...

Лідер забороненої в Україні партії ОПЗЖ Юрій Бойко ще не втік до Росії, однак давно володіє квартирою в Москві площею 220 квадратних метрів. Напередодні парламентських виборів 2019 року він разом із Віктором Медведчуком відвідував Кремль для консультацій, де мав офіційну зустріч з прем'єр-міністром Росії Дмитром Медведєвим і головою "Газпрому" Олексієм Міллером.

Варто зазначити, що компанія "Газпром" активно підтримує сепаратистські рухи в різних куточках світу, фінансуючи антиукраїнські кампанії, зокрема, через "українські" політичні партії та "політичне русинство" в Закарпатті. Зокрема, фінансову допомогу отримував так званий "уряд Подкарпатської Русі", прем'єр-міністром якого є Петро Гецко, що наразі перебуває в Москві. 19 січня 2025 року Бойка було позбавлено державних нагород України назавжди. Але "справа Леніна" продовжує жити і розвиватися, зокрема, Ужгород є яскравим прикладом цього.

У складі Ужгородської міської ради є 6 представників від ОПЗЖ. Загалом, депутатський склад виглядає таким чином: 6 від Батьківщини, 7 від Слуги Народу, 6 від Рідного Закарпаття, 6 від Європейської Солідарності та 5 від Партії твого міста. На перший погляд, це не повинно викликати підозр у зв'язках з забороненою партією, що асоціюється з Юрієм Бойком, який продовжує справи Медведчука. Проте, така картина може бути оманливою.

Знаний у краї та Україні кондитер, автор бренду Торт "Ужгород", патріот, громадський та політичний діяч, депутат Ужгородської міської ради Валентин Штефаньо подав на розгляд сесії пропозицію про позбавлення мандатів депутатів від ОПЗЖ та про звернення до Верховної Ради від сесії міської ради з проханням унормувати статус депутатів, обраних від цієї партії. Адже голова фракції Андрій Погорєлов у 2022 році втік у Росію, а його соратники беруть участь у вирішенні долі міста. Двоє представників цієї партії є членами земельної комісії, яка, дослівно, "своїми рішеннями знищує Ужгород".

Пропозицію Валентина Штефаньо включили до порядку денного. Але міський голова відмовився ставити її на голосування. Один депутат взагалі вступив у дискусію з Валентином Штефаньо, виступивши проти того, щоб розглядати питання, бо воно потребує детальнішого вивчення і обговорення в комісіях. Підтримав його депутат районної ради від ОПЗЖ Артем Погорелов. На підтримку пропозиції не виступив ніхто. Але суперечкою, що виникла, миттєво скористався мер Богдан Андріїв. Він оголосив про закриття сесії і включив гімн.

Позиція мера, який займає цю посаду з 16 листопада 2015 року, може бути зрозуміла просто. Він є кандидатом у народні депутати від "Опозиційного блоку" на виборах 2019 року, членом проросійської партії "Довіряй ділам" та колишнім учасником Партії регіонів. У січні 2017 року його підозрювали у вимаганні хабаря, а в 2018 році проти нього було відкрито кримінальну справу за звинуваченням у розкраданні 4,6 мільйона гривень під час реконструкції культурно-історичного центру "Совине гніздо" та у фальсифікації документів. Мера заарештували на два місяці, але тодішній голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль висловив готовність взяти його на поруки. Він сплатив заставу в розмірі 440 тисяч гривень та повернувся до своїх обов'язків. Чи може така особа голосувати проти ОПЗЖ?

Заступником у Андріїва працює такий собі Євген Плавайко. На позачергову сесію міськради 29 квітня, тобто вчора, було винесено питання про дострокове припинення повноважень заступника міського голови Євгена Плавайка, яке ініціювалося на підставі частини 3 статті 23 Закону України "Про державну таємницю" та з огляду на лист Управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 28.03.2025 № 58/26-2110 дск.

Служба безпеки України відмовила Плавайку в отриманні доступу до державної таємниці, що є обов'язковою умовою для займаємої ним посади. Причиною цього рішення стали неофіційні відомості про наявність у Плавайка угорського паспорта. Наявність подвійного громадянства забороняє обіймати державні посади, а також є неправомірною в даному контексті. Проте за звільнення Плавайка з посади заступника міського голови проголосували лише шестеро депутатів. Вісім депутатів утрималися, а 11 взагалі не взяли участі в голосуванні. Не було жодного голосу "проти". Усього в голосуванні взяли участь 25 депутатів.

Складається враження, що всі депутати Ужгородської міської ради мають угорське громадянство. А чому угорське? Бо друг Путіна Орбан ближче до Закарпаття, ніж Росія. І якщо вони відчують якусь небезпеку для себе - спокійно виїдуть у Будапешт. А справу Путіна в Україні продовжать їхні однопартійці - депутати інших рад. Адже лише дві територіальні громади в Закарпатті позбавили членів ОПЗЖ права брати участь у сесіях. Одна з них - моя рідна Довжанська ТГ.