Карпати в небезпеці: як війна сприяла руйнуванню гірської природи

Війна, що розгортається на відстані сотень кілометрів від Карпат, вже вплинула на цей гірський регіон. Під виглядом "тилової безпеки" тут активізувалися вирубки лісів, реалізація інфраструктурних та енергетичних проектів, що створюють нові екологічні виклики. Фокус аналізує, чому Карпати більше не слугують "охоронною зоною" і які загрози для гірських екосистем стали ще більш актуальними під час воєнного стану.

Повномасштабна війна суттєво вплинула на всі аспекти життя в Україні, і екологічна ситуація не стала винятком. Навіть ті регіони, що знаходяться далеко від бойових дій, відчувають наслідки воєнних дій. Карпати, які традиційно вважалися відносно захищеними гірськими територіями, сьогодні все частіше опиняються в епіцентрі екологічних конфліктів. Про загрози, що постали перед гірськими екосистемами, а також про те, чому війна стала каталізатором цих проблем, в інтерв'ю для Фокусу розповів Богдан Кученко, експерт з охорони екосистем громадської організації "Екодія".

"Повномасштабна війна, яка триває вже майже чотири роки, вплинула на всі сфери життя в Україні. Зокрема, сильно постраждали природні території -- не лише ті, що були окуповані чи охоплені бойовими діями, але й тилові", -- пояснює експерт.

За його словами, Карпати часто сприймають як регіон, убезпечений від воєнних наслідків саме через віддаленість від фронту. Втім, ця логіка не спрацювала.

"Здавалося б, Карпати, як найбільш віддалений від фронту регіон України, мали б бути убезпеченими від наслідків війни. Але, на жаль, це не так. Саме через цю "віддаленість від війни" в регіон релокувалися низка підприємств, сукупний вплив яких на довкілля може погубити природну та культурну унікальність цього регіону", -- продовжує експерт.

За словами Кученка, цей тиск посилюється на фоні вже звичних екологічних викликів для Карпат, які, у контексті війни, стали ще більш вираженими.

Вирубка лісів без достатнього рівня прозорості та нагляду.

Однією з традиційних для цього регіону форм діяльності, яка постійно привертає увагу екологів, є вирубка лісів.

"Очевидно, що саме ця сфера найчастіше супроводжується порушеннями та зловживаннями", -- зазначає експерт.

У контексті війни, як він зазначив, ряд реєстрів, що стосуються стану лісового господарства, було закрито з причин безпеки.

"Зокрема, стали недоступними для громадськості плани лісонасаджень -- лісові карти, за якими можна було досить легко орієнтуватися в лісі та швидко перевірити, де саме плануються ті чи інші рубки".

У зонах, що знаходяться поблизу лінії фронту, така практика може мати своє обґрунтування, проте в Карпатах ситуація виглядає зовсім по-іншому.

"Якщо у фронтових областях ці дані дійсно можуть допомогти загарбникам у плануванні воєнних дій, то доцільність закриття лісових карт у Львівській чи Закарпатській областях складно зрозуміти", -- каже Фокусу фахівець.

Послаблення впливу екологічної інспекції та спроби ліквідації оцінки впливу на довкілля.

Богдан Кученко підкреслює, що ще одним суттєвим викликом є зменшення повноважень Державної екологічної інспекції в умовах воєнного стану.

"Усі планові перевірки призупинені, а позапланові перевірки, що виникають на основі скарг громадян, можуть проводитися лише за узгодженням з відповідним міністерством, яке тепер об'єднане в Мінекономіки," - підкреслив експерт.

В реальному житті, зазначає він, це значно уповільнює ефективність екологічного моніторингу та підпорядковує його політичним поглядам керівництва міністерства.

На цьому тлі лісівники, за його словами, регулярно просувають ідею скасування оцінки впливу на довкілля для суцільних санітарних рубок.

"У 2024 році вони підтримали відповідний законопроєкт №9516. Через важливу роль гірських лісів, які запобігають зсувам і розмиванню берегів річок, низка рубок у цих лісах була заборонена. Саме суцільні санітарні рубки залишилися єдиним дозволеним способом масштабної вирубки Карпат".

Хоча суспільство змогло перешкодити ухваленню цього законопроєкту, зусилля щодо скасування останнього захисту не припиняються.

Інфраструктурні проєкти як загроза гірським ландшафтам

Експерт вказує на значну загрозу для Карпат, пов'язану з великими інфраструктурними проектами, які розробляються та здійснюються без відповідної оцінки їх впливу на навколишнє середовище.

"Ці ініціативи здатні кардинально перетворити ландшафти цілих гірських ланцюгів, які щороку привертають увагу тисяч відвідувачів," — зазначає Кученко.

Серед найбільш резонансних прикладів -- проєкт величезного курорту на Свидовці, одному з найкраще збережених масивів Карпат.

"Свидовець відомий своїми післяльодовиковими водоймами, пралісами та є притулком для безлічі видів флори і фауни, які занесені до Червоної книги України. Саме ця природна цінність приваблює численних прихильників хайкінгу та зимового фрирайду," - додає експерт.

Згідно з намірами забудовників, значна частина площі, яка раніше була покрита дикими лісами та полонинами, має бути перетворена на готелі, витяги та лижні траси.

Навіть теперішні труднощі, зокрема неконтрольований джипінг, на думку експерта, є меншою загрозою порівняно з великомасштабною забудовою.

"Джипінг залишає глибокі "шрами" на схилах, але цю проблему можна вирішити посиленням контролю та покараннями. Натомість наслідки забудови сотень гектарів дикої природи асфальтом і бетоном залишаться назавжди".

Вітрові генератори на гірських луках

У 2025 році, за словами Кученка, екологи підняли питання про нову вагому загрозу – зведення вітрових електростанцій на високогірних полонинах.

Першим проектом стала вітрова електростанція на полонині Руна. Роботи з будівництва доріг та основ почалися навесні 2025 року, незважаючи на те, що не було отримано позитивного висновку щодо оцінки впливу на навколишнє середовище.

На кінець вересня, за його інформацією, на висоті 1300-1400 метрів над рівнем моря вже було підготовлено 11 ділянок, а також залито принаймні вісім фундаментів.

Схожі проекти несуть небезпеку принаймні для шести гірських масивів Закарпаття, зокрема для Свидовця, де вже цього року встановлено дві щогли для вимірювання вітру.

Дороги як ключ до всіх загроз

Спільним елементом для рубок лісу та масштабних інфраструктурних проєктів експерт називає дороги.

"І ті, й інші потребують зручних лісових доріг, якими лісовози можуть вивозити деревину, а будівельна техніка -- діставатися до локацій забудови", -- каже Кученко.

Як приклад він наводить будівництво дороги до полонини Руна зі сторони села Збини Жденіївської громади, частину якої проклали через пралісову ділянку, де будь-яка господарська діяльність заборонена законом.

За його словами, ситуація зі Свидовцем є подібною: для втілення проекту мегакурорту необхідно буде прокласти нові дороги, зокрема через праліси та вікові ліси.

Яке рішення бачать екологи

Богдан Кученко та інші екологи вважають, що вирішення проблеми полягає в установці нових охоронюваних природних зон.

"Йдеться про національні парки, заказники та пралісові пам'ятки природи. Такий статус зробить незаконними рубки лісу та будь-яке будівництво, але водночас дозволить зберегти ділянки дикої природи доступними для любителів активного відпочинку та екологічно сталого бізнесу", -- підкреслює фахівець.

На думку фахівця, це має потенціал сприяти зростанню сталого туризму в даному регіоні та забезпечити фінансову підтримку місцевих громад, не завдаючи шкоди Карпатам.