Енергетичні виклики та місцеві бюджети: Податок на доходи фізичних осіб як засіб забезпечення існування громад.

мер Кілії, Одеська область

Україна вже давно розпочала шлях децентралізації - цьогоріч минає 12 років. Але реформа триває й нині, а громади по всій країні долають як складні наслідки воєнного часу, так і виклики масштабного дефіциту фінансів.

Реформа децентралізації спрямована на створення ефективних місцевих громад і покращення територіальної організації влади для забезпечення комфортного середовища для мешканців. Цей процес розпочався в Україні в 2014 році, коли була затверджена концепція реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. У рамках цієї реформи також було розроблено необхідну законодавчу базу, включаючи закони "Про співробітництво територіальних громад" та "Про добровільне об'єднання територіальних громад", а також внесено зміни до Бюджетного та Податкового кодексів з метою фінансової децентралізації.

Різні посадовці щороку рапортують про успішність реформи децентралізації, і, впевнений, вона справді надала стимулів для активного розвитку окремих регіонів. Проте безпрецедентні безпекові виклики й законодавчі зміни, пов'язані з ними, залишають багато проблемних питань за місцевою владою, тим часом як бюджети громад звужені через спрямування вагомої частини ПДФО (податок на доходи фізичних осіб. - Ред.) до державного бюджету.

У контексті серйозної загрози суверенітету країни через широкомасштабну агресію з боку Російської Федерації, місцеві громади опинилися в складній ситуації. Реформа децентралізації, що передбачає формування потужних та самостійних територіальних об'єднань, а також чітке розмежування повноважень у системі місцевого самоврядування, не завжди забезпечує надійну базу для підтримки.

Проблема фінансування місцевих громад продовжує бути однією з найактуальніших.

Згідно з даними Міністерства фінансів, у 2025 році загальний обсяг місцевих бюджетів склав 514 млрд грн, що на 63 млрд грн більше порівняно з 2024 роком. При цьому основним джерелом доходів залишається податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), який у 2025 році становитиме 300,3 млрд грн, частина з яких обов'язково перераховується до центрального бюджету. Надходження від оподаткування забезпечують місцевій владі можливість фінансувати нагальні потреби громад. Важливо зазначити, що стабільність громад також підтримується державними трансфертами; минулого року з державного бюджету було направлено 195,4 млрд грн до загального фонду місцевих бюджетів.

Що стосується податку на доходи фізичних осіб, то уряд затвердив Бюджетну декларацію на період 2026-2028 років (постанова № 774 від 27 червня 2025 року), в якій передбачалося повернення 4% ПДФО до державного бюджету. Після цього розгорнулися активні дебати, оскільки втрата 4% є серйозним ударом для місцевих громад, що суттєво зменшує їх доходи і підриває фінансову стабільність у тих умовах, де громади вже стикаються з багатьма викликами – як з точки зору безпеки, так і в енергетичній та економічній сферах.

Проте, на щастя, в ухваленому минулоріч проєкті закону про державний бюджет на 2026 рік передбачили 64% ПДФО до місцевих бюджетів. Хоча й додали чітку умову: цільове спрямування 4% ПДФО на проведення розрахунків за енергоносії та на погашення заборгованості з різниці в тарифах на енергоносії (у разі їх наявності). Отже, гарна новина для громад: місцевим бюджетам зберегли 64% ПДФО, хоча й уточнили механізм використання коштів у розмірі 4% ПДФО.

За попередніми оцінками, зменшення частки ПДФО для місцевих громад на 4%, яке було заплановане раніше, призведе до втрат понад 15 мільярдів гривень у місцеві бюджети. В даний час ці фінансові ресурси можуть бути використані на покриття витрат на електрику, тепло, водопостачання, водовідведення та природний газ.

Однак загрози для місцевих бюджетів все ще залишаються значними: війна, зруйновані інфраструктурні об'єкти та перебої з електропостачанням через атаки на енергетичні мережі призводять до зменшення бізнес-активності. Процес переміщення підприємств у відносно безпечні зони триває, а багато громад продовжують існувати в умовах складного бюджетного дефіциту.

Нерівномірність в надходженні коштів до місцевих бюджетів підтверджується статистичними даними Міністерства фінансів. За інформацією відомства, минулого року найбільший приріст доходів загального фонду місцевих бюджетів спостерігався в Київській області (+22,8%), Волинській (+22,2%) та Закарпатті (+21,0%). У той же час, найменші доходи фіксуються у прифронтових регіонах, зокрема в громадах Донецької, Запорізької, Херсонської та Луганської областей.

Звичайно, існують державні субвенції для сфери освіти та охорони здоров'я, які виступають важливим і необхідним інструментом у важкі часи для громад. Однак, слід зазначити, що ці кошти можуть надходити з затримками, а інфляція негативно впливає на відповідність такої бюджетної допомоги реальним потребам населення.

Я впевнений, що податкові надходження до місцевих бюджетів, зокрема податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), є ключовим елементом фінансової стійкості та основним шляхом до економічної стабільності для місцевих громад. Ці кошти використовуються для фінансування медицини, освіти, соціального захисту, підтримки ветеранів та розвитку інфраструктури. Важливо, щоб майбутні зміни в законодавстві про державний бюджет не впливали на існуючі норми щодо ПДФО, а також щоб ініціативи, які передбачають зменшення частки ПДФО, що залишаються у громадах, не отримали реальної підтримки. В іншому випадку, ми матимемо справу не лише з "бюджетом на виживання", а й з "простягнутою рукою" громад до державного бюджету України. Децентралізація, нагадаю, передбачає також податкову автономію місцевих бюджетів.

Реформа децентралізації має тривати попри найскладніші й найважчі виклики, що переживає країна в умовах боротьби з російською агресією. Територіальний устрій змінився, місцеві влади також отримали нові повноваження.

Наступними кроками стане, зокрема, децентралізація фінансування з державного бюджету. Зараз місцеві громади отримують 64% від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), з яких тільки 4% дозволено витрачати на оплату енергоресурсів. Ця частка повинна поступово збільшуватися. Громадам не потрібно конфліктувати з урядом за доступ до цих коштів, важливо лише поступово підвищувати їх частку в наступних бюджетних проєктах.

Наприклад, Всеукраїнська асоціація ОТГ пропонує на час воєнного стану закріпити норму 64% ПДФО до місцевих бюджетів, а протягом шести місяців після його завершення підвищити до 75%. Крім того, є слушна пропозиція асоціації зарахувати до місцевих бюджетів частину "силового" ПДФО.

Також у перспективі потрібно реформувати систему ПДФО - зарахування за місцем проживання платника податку. Адже, згідно з дослідженнями, зарахування ПДФО за місцем проживання може підвищити надходження в 90% громад і зменшити кількість дотаційних муніципалітетів до 55%.

Вкрай важливо не допустити ухвалення законодавчих ініціатив, спрямованих на зниження доходів місцевих бюджетів без затвердження дієвих компенсаторних механізмів таких втрат. У громад мають бути кошти, щоб фінансувати власні інфраструктурні програми, щоб підтримувати освітні й медичні заклади, щоб планувати розвиток.

Запропонована реформа в сфері адміністрування місцевих податків є суттєвим кроком до зміцнення фінансової незалежності та стабільності місцевих громад. Реалізація прозорих механізмів податкового адміністрування допоможе збільшити доходи місцевих бюджетів, підвищити економічну спроможність громад і сприяти їхній інвестиційній привабливості.

На сьогоднішній день адміністрування місцевих податків на майно покладено на податкові органи, проте в майбутньому цим процесом повинні займатися виключно місцеві органи влади. Саме вони мають найбільшу зацікавленість у таких фінансових надходженнях і володіють більш зручною та прозорою системою контролю.

Якщо податкова служба не забезпечила належну сплату майнового податку, це не є катастрофою для самої служби, проте для місцевого бюджету, який може не мати можливості відремонтувати школу чи забезпечити необхідну амбулаторію для громадян, це стає значною втратою. Ефективність управління місцевими податками є ключовим аспектом реформи децентралізації, яка повинна позитивно вплинути на доходи, а відтак і на покращення інфраструктури в конкретній громаді.

Децентралізація не стосується лише фінансових питань; це про можливість місцевих спільнот приймати значущі рішення, які принесуть користь всім їхнім членам. Це також реалізація права людей на життя в безпечному та зручному середовищі, яке постійно вдосконалюється і розвивається.

Це також маршрут, яким йшли європейські держави, і Україні необхідно пройти подібний шлях для зміцнення свого економічного потенціалу. Це дозволить ефективно та швидко впроваджувати програми відновлення, забезпечуючи розвиток інвестиційних ініціатив у кожному регіоні. Таким чином, якість життя жителів громад буде покращуватися, а система управління в Україні зможе базуватися на надійних європейських стандартах.