Джерела Карпат: як обрати автентичну карпатську воду
У відповідності до норм, що регулюють захист географічних зазначень в Україні, завершився етап використання термінів "коньяк" та "шампанське" для алкогольних напоїв, вироблених поза межами однойменних французьких областей. Тепер ці назви можуть використовуватися виключно для оригінальної продукції, що походить з відповідних регіонів.
Проте це не єдині зміни на українському ринку напоїв, адже критерій походження також стосується мінеральної води, що вказується через маркування джерела води.
Особливе значення це має для карпатських вод, зазначення про карпатське походження яких приваблює споживачів, асоціюючись з оздоровчими властивостями.
Тому на вітринах українських магазинів можна побачити безліч брендів, які експлуатують цю тематику, хоча насправді не мають жодного зв'язку з Карпатами.
Сьогодні Карпати постають як основне джерело понад 40% водних ресурсів України, і тут розташована значна частина з 200 виробників бутильованої води, зареєстрованих у країні.
Особливого значення карпатські водні ресурси набули під час війни, бо екологічна ситуація стрімко погіршується через проблеми з якістю повітря та зниженням доступності безпечної та якісної питної води.
Війна в Україні негативно впливає на кліматичну ситуацію, що поєднується з глобальними змінами клімату, які призводять до зникнення малих річок у нашій країні. За інформацією WWF, значна частина території України відзначається низьким рівнем забезпечення водними ресурсами та підвищеною вразливістю до наслідків кліматичних змін. Крім того, експерти цієї організації наводять дані, що підтверджують збільшення частоти екстремальних гідрометеорологічних явищ в Україні, зокрема посух, що ще більше ускладнює питання доступу до води.
Таким чином, Карпатський регіон сьогодні виступає як надійний тил з важливими запасами високоякісних підземних вод. У той час як у Херсонській області обсяги місцевих водних ресурсів складають лише 0,14 км³ на рік, у Закарпатті цей показник досягає 7,92 км³ на рік.
На хвилину абстрагуймося від трагічних подій сьогодення і згадаймо географію. Українські Карпати є так званою фізико-географічною провінцією Альпійсько-Карпатської гірської країни, яка тягнеться смугою через території 13 країн Європи: від південного сходу Франції до наших західних регіонів. Завдяки підземним тектонічним структурам лише на Закарпатті є понад 400 джерел із різним хімічним складом, рівнем мінералізації та температурою: вуглекислі, лужні, сірководневі, хлоридні, борні, кремнієві води.
Всі водні ресурси Карпат можна розділити на два основні типи. Перший тип - це вуглекисло-азотні води, які формуються під впливом органічних речовин, що містяться в гірських породах. Цей тип води поширений на території Прикарпаття, зокрема в Трускавці та Східниці. Другий тип - вуглекислі гідрокарбонатно-натрієві води, які знаходяться в Закарпатті, зокрема в таких місцях, як Поляна, Свалява та Солочин.
Підземні прісні води в Карпатах видобуваються шляхом буріння глибинних свердловин та за допомогою самовиливних джерел. Для промислового видобутку води компанії, що займаються виробництвом бутильованої води, іноді застосовують каптажі — спеціальні інженерні конструкції, які слугують для збору та використання води, що самостійно виходить на поверхню з джерел.
Цікаво, що у Карпатах вода проходить природний процес фільтрації, коли вона проникає через численні шари ґрунту, піску і гірських порід. Це очищує її від механічних домішок і забруднень. Після цього виробники, щоб відповідати всім затвердженим в Україні стандартам, застосовують тонку механічну фільтрацію для видалення піску та мулу. Найважливішим критерієм для компаній, які пропонують свою продукцію як природну мінеральну воду, є збереження її хімічного складу.
Володіючи таким неповторним багатством, як Карпати, Україна повинна юридично забезпечити захист його автентичності, подібно до того, як Франція охороняє свій коньяк з регіону Коньяк та шампанське з регіону Шампань.
На щастя, перші кроки у цьому напрямку вже зроблено. Антимонопольний комітет України прийняв рішення № 713-р, науковим обґрунтуванням якого стали експертні висновки Національної академії наук щодо географічних меж Українських Карпат, визначених у фізико-географічному районуванні України, представленому в Національному атласі України (2007 рік, с. 228-229) (додаткова інформація на карті). Відтак, лише води, що видобуваються в межах цього регіону, можуть носити назву карпатських, такі як "Моршинська", "Нафтуся", "Лужанська", "Трускавецька", "Поляна Квасова".
Цікаво, що основою для прийняття цього рішення Антимонопольним комітетом України стала ситуація з водою "Aqua Karpaty". Виробник, компанія "Моршинські джерела", вказував на упаковках та у описах на різних маркетплейсах, що джерело води знаходиться в Моршині. Проте насправді він розливав воду, яка добувалася зі свердловини у Миргороді, що розташований у Полтавській області — значно віддаленій від Карпат.
Ще одним прикладом використання бренду "Карпати" для підвищення продажів продукції шляхом недобросовісної конкуренції є торгова марка "Карпатська Джерельна". Минулого року Антимонопольний комітет України ініціював розслідування стосовно компанії "Карпатські мінеральні води", яка реалізує бутильовану воду під цим брендом, за порушення норм добросовісної конкуренції та введення споживачів в оману.
По-перше, "Карпатська Джерельна" не має жодного відношення до Карпат, оскільки вона розливається зі свердловини, розташованої в селі Струтин, що належить до Золочівського району Львівської області, і знаходиться за межами території, визначеної Національною академією. По-друге, ця вода добувається зі свердловини, отже, її не можна називати джерельною, оскільки джерельна вода зазвичай виходить на поверхню самостійно.
У справі № 127-26.4/116-24 розглядаються дії ТОВ "Карпатські мінеральні води", зокрема, їх поширення інформації про воду під брендом "Карпатська Джерельна", включаючи відомості про її походження та характеристики. Відзначено, що без наявності належних підтверджень від ТОВ "Карпатські мінеральні води", такі дії можуть бути кваліфіковані як порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", оскільки містять інформацію, що може вводити споживачів в оману, як зазначає АМКУ.
Згідно з аналізом, проведеним компанією ProConsulting, ринок газованої води в Україні в 2024 році виріс на 15%, досягнувши обсягу 1008,4 мільйона літрів. Аналогічно, ринок негазованої води зріс на 15% і склав 780,4 мільйона літрів. У рейтингу п’яти найбільших виробників питної води, згідно з дослідженням, присутні такі відомі компанії, як "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (вода BonAqua), IDS Ukraine (бренди "Моршинська", "Миргородська", "Аляска"), ТОВ "Карпатські мінеральні води" (ТМ "Карпатська Джерельна"), ДП ПРАТ "Оболонь Красилівське" (вода "Прозора", "Збручанська 77", "Оболонська") та ТДВ "Свалявські мінеральні води" (води "Поляна Квасова", "Свалява", "Лужанська"). Два з цих п’яти виробників, а саме IDS Ukraine та ТДВ "Свалявські мінеральні води", спеціалізуються на природних мінеральних водах з Карпат. ТОВ "Карпатські мінеральні води" також потрапило до цього списку, можливо, завдяки декларуванню карпатського походження своєї продукції, що, згідно з рішенням № 713-р АМКУ, може вводити споживачів в оману.
Кількість виробників постійно зростає, а з нею і конкуренція за споживача, яка, на жаль, не завжди буває добросовісною - як ми бачимо у кейсах Aqua Karpaty та "Карпатської Джерельної", чию недобросовісну ринкову поведінку засвідчив Антимонопольний комітет.
Тому особливо радує спостерігати за компаніями, які мають чітке уявлення про свою бізнес-стратегію і відкриті в спілкуванні з клієнтами. Наприклад, "Юрія-Фарм", виробник води Izota і ReO, в своїх описах продукції чесно вказує, що ці води були штучно домінералізовані.
Є надія, що подібних проявів свідомої поведінки ставатиме все більше, адже в умовах війни та екологічної нестабільності чесна конкуренція та достовірне маркування є не лише юридичним аспектом, а й питанням соціальної відповідальності.
Держава, в свою чергу, забезпечує умови для правового захисту географічних позначень, що походять з Карпатського регіону. Рішення Антимонопольного комітету України є яскравим прикладом того, як держава захищає права споживачів і встановлює справедливі умови для економічної конкуренції. Бізнес-спільнота оцінює дії виробників з точки зору соціальної відповідальності та ділової репутації. А споживачі бутильованої води, як відомо, "голосують" своїми грошима.