"Будівництво дороги до Буковелю заплановано на післявоєнний період", — заявив Сергій Сухомлин з Державного агентства відновлення, повідомляє Delo.ua.

Про будівництво захисту для підстанцій "Укренерго"

Держагентство займається створенням систем захисту для деяких підстанцій "Укренерго", тоді як за захист інших відповідає сама компанія. Які причини такого розподілу і хто визначає, які об'єкти кому належать?

-- Захист об'єктів критичної інфраструктури в першу чергу -- це задача балансоутримувача, тобто "Укренерго", "Енергоатому", "Нафтогазу" тощо. Ми самі, як агентство, не визначаємо, що ми хочемо будувати, а що -- ні.

У 2023 році компанія "Укренерго" усвідомила, що не зможе самостійно завершити всі будівельні роботи. У зв'язку з цим, вони звернулися до уряду за допомогою. Уряд, у свою чергу, виділив необхідні кошти з державного бюджету і дав відповідне доручення агентству. В результаті, ми розпочали будівництво систем захисту для 22 підстанцій, що становить приблизно третину від усіх ключових об'єктів. Важливо зазначити, що на кожній підстанції може бути кілька різних об'єктів і елементів захисту.

Яка сума фінансування була надана Держагентству для зведення другого рівня захисту підстанцій "Укренерго" у 2025 році, а також яку кількість коштів виділили в попередні роки? Яка частина цієї суми була фактично використана на будівництво?

У 2023 році для Державного агентства, відповідального за будівництво об'єктів другого рівня захисту, було виділено 9,4 мільярда гривень. З цієї суми витрачено 4,7 мільярда. У 2024 році бюджет становив 5,4 мільярда, з яких використали 4,4 мільярда. На 2025 рік заплановано виділення 3,6 мільярда гривень, і очікується, що вся ця сума буде освоєна до кінця року.

Чому у попередні роки була така суттєва різниця між виділеними та використаними коштами?

Це можна пояснити, перш за все, тим, що ніхто не мав досвіду у будівництві такого роду захисту, оскільки подібні проекти раніше не реалізовувалися. Фактично, роботи розпочалися без наявності готових проектів. Мав місце лише попередній етап проектування, а розрахунки виконувалися спільно з військовими. За цей час суттєво змінилися і тактики, і засоби ураження з боку російських військ. Ми добре пам’ятаємо перші "Шахеди", де вага бойової частини становила 40 кг, тоді як тепер вона досягає 100 кг.

Тоді постало питання про необхідність будівництва, проте ніхто не мав чіткої уяви, що саме слід зводити. Зазвичай, розробка робочих проектів для подібних об'єктів займає від шести до восьми місяців, але в той час терміни були значно скорочені.

У вас була нагода оцінити ефективність цього захисту?

-- Ми це щодня перевіряємо в режимі онлайн. На базі агентства створено координаційний штаб, і ми цілодобово отримуємо інформацію щодо об'єктів, які ми будували, після повітряних ударів. У нас є об'єкти, в які за годину було влучання десяти "Шахедів", є об'єкти, в які били ракети. За останні два тижні в нас було декілька таких об'єктів, і всі вони витримали. Фактично жоден трансформатор, де агентство будувало захист, не був уражений та продовжував роботу після атаки.

Об'єкти постійно відновлюються після нападів завдяки потужному антидроновому захисту, представленому у вигляді сіток і каналів. Цей захист активується, коли дрон наближається, а бетонна капсула миттєво поглинає ударну хвилю. Насправді це є витратним матеріалом, який потребує заміни після кожного інциденту.

Згідно з інформацією, наданою парламентською тимчасовою слідчою комісією, було підписано 22 контракти на реалізацію робіт з будівництва фортифікаційних споруд третього класу захисту, які призначені для забезпечення захисту від прямих ракетних ударів. Загальна вартість цих угод становить близько 100 мільярдів гривень. Які будуть наступні кроки?

-- Ця історія почалася у 2023 році, і тоді передбачалося, що поруч з діючими підстанціями на вільних ділянках будуть збудовані бетонні об'єкти, які захистять не лише трансформатори, але й усю інфраструктуру підстанції. Це фактично були б підземні підстанції.

Я знову зазначу: на той час ніхто не мав досвіду в цьому. Раніше проведені оцінки показували одну цифру, але коли розпочали будівництво, з'ясувалося, що витрати виявляться не просто вдвічі вищими, а значно більшими. Навіть наші американські колеги ставилися до цього з певним недовірою. Не стільки щодо ефективності, скільки щодо термінів і вартості проектів. Це надзвичайно дорогі об'єкти, але на даний момент вони фактично не виконують жодної захисної функції. Отже, їх недобудова ніяк не позначається на ситуації в енергетичній системі.

Загальна сума, виділена на ці проекти, складає близько 17 мільярдів гривень за останні три роки. Наразі існує значна заборгованість перед підрядниками, а готовність об'єктів варіюється від 10% до 50%. В даний момент будівництво цих об'єктів зупинене, і їх завершення відбудеться лише після закінчення військових дій. Однак, перед цим важливо підійти до питання більш обдумано та розглянути можливості їх використання, окрім забезпечення захисту підстанцій.

Чи не маєте ви конфліктів із підрядниками внаслідок зупинки будівельних робіт?

Договірні відносини з підрядниками залишаються в силі, жодного розірвання не відбулося, тому наразі ми не стали об'єктом судового позову.

Список енергетичної інфраструктури, для якої ви розробляєте систему захисту, має намір переглянути або розширити?

Два місяці тому уряд поставив перед нами завдання збудувати захисні споруди для критичної інфраструктури в прифронтових зонах. Йдеться про відносно компактні трансформатори потужністю 110/150 кВ. Це окрема програма, що охоплює понад 100 об'єктів. Наразі роботи з будівництва цього захисту вже тривають. У нас немає тривалого часу, як це було раніше з другим рівнем захисту більших підстанцій, адже всі роботи необхідно завершити до січня.

Це складна задача, бо їх дуже багато і всі вони абсолютно різні. Тут неможливо взяти один проєкт та застосувати його до всіх підстанцій. Крім того, складнощі завданню додає близькість до лінії фронту. За останні кілька тижнів під час будівництва 57 з цих об'єктів зазнали уражень. У Сумській та Чернігівській областях наші підрядники працюють під постійними обстрілами. 15 грудня було дев'ять шахедів, а 16 -- три.

Які кошти передбачено для цього проєкту на наступний рік?

Цього року їх було визначено, і вони в основному є об'єктами перехідного характеру. Загалом на спорудження 120 об'єктів планується виділити 6 мільярдів гривень.

Щоб не було спекуляцій щодо вартості будівництва або матеріалів, Кабмін минулого місяця видав постанову, яку ми називаємо "про прозоре ціноутворення". Підрядники можуть закладати реальну заробітну плату, реальну вартість матеріалів та реальний прибуток. Раніше цього не було. Ми працювали за радянською системою, коли прибуток в кошторисах показували на рівні 0,5-1%, і підрядники були змушені завищувати вартість матеріалів. А це потім приводило до антикорупційних розслідувань, публікацій в ЗМІ та дій з боку правоохоронців.

Ця нова постанова змінює наш підхід: тепер щоп'ятниці на сайті агентства буде опубліковано інформацію про всі здійснені закупівлі. Хоча адреси не будуть розголошені, ми надамо загальну суму витрат у межах області. Нещодавно "Економічна Правда" в одній зі своїх статей повідомила, що середня вартість арматури у державних закупівлях становила 36-38 тис. грн за тонну, тоді як сьогодні ми фіксуємо ціну в діапазоні 32-34 тис. грн за тонну.

Ви згадали, що плануєте завершити будівництво всіх 120 об'єктів у січні. Який тепер стан їх готовності?

-- На деяких з них відсоток готовності вже 60-70%, а деякі об'єкти готові на 10% через безпекову ситуацію. Безпека людей на будівельних майданчиках також дуже важлива. На жаль, у нас тиждень тому через обстріл загинув будівельник у Харківській області, на іншому майданчику двоє людей було поранено. Це мирні люди, будівельники, й ми б хотіли уникнути таких випадків.

Згідно з вашими даними, плановане фінансування на ремонт і утримання доріг у 2026 році становитиме 8,494 млрд грн, що є на 40% менше, ніж у 2025 році. У вересневих прогнозах зазначалося, що на ці потреби буде виділено 12,8 млрд грн, але міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба висловив занепокоєння, що ця сума недостатня. Він підкреслив, що для стабільного функціонування дорожньої інфраструктури необхідно близько 80 мільярдів гривень на рік. Чи вважаєте ви, що фінансування протягом року може бути скориговане? Якщо ні, то на яких статтях ви плануєте заощаджувати?

-- Якщо не буде коштів, підрядники працюватимуть в борг. Все одно потрібно буде прибирати дороги від снігу або ремонтувати ями на дорогах. Більше ніж половина коштів на утримання доріг були спрямовані саме на прифронтові регіони. Тут не просто питання зручності чи пересування. Сьогодні від цього залежить дуже багато: логістика військових, евакуаційні шляхи.

Обстановка на фронті часом суттєво впливає на транспортну логістику. Існують маршрути між меншими населеними пунктами, які раніше практично не експлуатувалися, тому не були в центрі уваги та знаходилися в катастрофічному стані. Нині їх необхідно відремонтувати, адже вони стали важливими для військових. Логічно було б не обмежуватися лише тією дорогою, що знаходиться на балансі служби, адже в іншому випадку військові можуть зіткнутися з нерухомими ділянками на місцевих шляхах.

У 2023-2024 роках, під час війни, на дорожнє господарство виділялося в середньому 23-24 мільярди гривень. У поточному році для утримання доріг заплановано лише 8,5 мільярда. Минулого року ми переглядали ціни на ремонт дорожнього покриття. У деяких областях вартість ремонту становила 2400 гривень за квадратний метр, в інших – лише 1100 гривень. Наш інститут провів розрахунки для 2024 року і довів підрядникам, що справедлива ціна за квадратний метр не повинна перевищувати 1200 гривень. У результаті тендерів, що відбулися, були укладені контракти на 2-3 роки. Через два тижні ми з усіма підрядниками уклали нові угоди, що передбачали зниження вартості дорожніх робіт. Це дозволило зекономити 960 мільйонів гривень у цьому році.

Тож у 2026 ми будемо економити. Я сподіваюсь, що буде можливість виділити з бюджету додаткові кошти. Але варто розуміти, що у бюджету зараз інші пріоритети, й ніхто не буде скорочувати видатки на оборону.

Ви зазначили, що підрядники виконуватимуть роботу в кредит. Як часто ви застосовуєте цю практику?

З огляду на особливості нашого бюджетного фінансування, підрядникам часто доводиться працювати на умовах відстрочки, яка триває в середньому 2-3 місяці. Це стало звичною ситуацією, адже якщо бюджетні кошти затверджено з 1 січня, то через тривалість наших процедур вони можуть дістатися виконавців лише в березні. Підрядники вже адаптувалися до цієї практики.

Зрозуміло, що ми не можемо взяти на себе більше зобов'язань, ніж дозволяє бюджет. Проте важливо зазначити, що обслуговування доріг може включати, наприклад, скошування трави. Тож, якщо через ремонт основних магістралей ми не встигнемо покосити траву, ми з цим впораємось. Головне для нас — забезпечити безперешкодний проїзд, і саме це є нашим пріоритетом.

Щодо суперечливої дороги до Буковеля, ви зазначали, що її будівництво розпочалося, зокрема, у відповідь на запит компанії "Нафтогаз". Чи отримували ви звернення безпосередньо від представників Групи "Нафтогаз" або від одного з її дочірніх компаній?

-- Можливо, я неправильно пояснив. Там є два тендери. Один з них -- це дорога конкретно на гірськолижний комплекс, і там тільки проєктування, а не будівництво. Зовсім інший тендер -- це 17 громад виділили співфінансування для будівництва дороги в їх регіоні. В тому числі був запит від "Нафтогазу". Вони будують в цьому регіоні нові об'єкти, до яких вантажна техніка не може проїхати, бо там 15 аварійних мостів, і потрібно хоч щось зробити. Це не має ніякого відношення до Буковеля. Загальна вартість всіх цих робіт з ремонтом мостів та капремонтом доріг -- приблизно 2 млрд грн.

Яка очікує дорогу до курорту в майбутньому? Чи плануєте ви знову зайнятися цим питанням згодом?

-- Цей проєкт закритий. Наразі фінансування для цього не передбачено ні у нас, ні в бюджеті. В нас Буковель -- чомусь дуже чутливе питання. Хоча розвиток карпатського дорожнього кола має об'єднати всі туристичні маршрути Прикарпаття та Закарпаття. Це дозволить залучити додаткові інвестиції та збільшити потік туристів в регіон. Тож це дуже важливий для країни проєкт, і коли війна закінчиться, потрібно буде повернутися до нього. Бо це можливість залучити величезні інвестиції в розвиток Карпат та збільшити потік туристів з Європи.

Ще ви модернізуєте пункти пропуску на державному кордоні. Скільки ви оновили у цьому році та скільки за прогнозом на 2026 рік?

В Україні існують великі пункти перетину кордону, які зазвичай використовують мешканці, а також значні пункти, розташовані на основних транспортних шляхах. На менших пунктах щодня проходить близько 200-300 легкових автомобілів і до двохсот пішоходів. Наразі там розміщені вагончики, в яких працюють прикордонники та митники, а також встановлені біотуалети, користування якими залишає бажати кращого.

Ми плануємо реконструкцію дев'яти малих контрольно-пропускних пунктів на цьому кордоні. З метою зменшення витрат ми розробили модульні рішення, які можна виготовити на підприємствах, а потім зібрати на місці. Ці конструкції включають навіси, стаціонарні туалети та кімнату для матері з дитиною — тобто всю необхідну інфраструктуру для функціонування таких пунктів. Наприклад, реконструкція КПП "Кельмінці - Ларгана" на кордоні з Молдовою обійшлася у 19,3 млн грн, замість запланованих 200 млн грн, враховуючи оновлення дорожнього покриття та підведення комунікацій.

Паралельно з цим ми проводимо реконструкцію трьох великих пунктів пропуску коштом польського кредиту. Пункт пропуску "Ягодин" ми плануємо розширити вдвічі й побудувати там сервісну зону для людей.

Ще один значущий проєкт реалізується у Білій Церкві, що в Закарпатті, на межі з Румунією. Це великий пункт пропуску, який передбачає наявність двох смуг для вантажних автомобілів та шести для легкових. Румунська сторона вже завершила будівництво дороги та профінансувала зведення мосту через річку Тису. Україна планувала розпочати роботи ще кілька років тому, але фактично процес стартував лише цього року. Сподіваюсь, що вже на початку 2026 року ми зможемо урочисто відкрити цей об'єкт.

Ви постійно акцентуєте увагу на заощадженні бюджетних коштів під час виконання проєктів. Але куди ж насправді йдуть ці зекономлені фінансові ресурси?

Існують різні варіанти розвитку подій. Наприклад, цього року завершується проєкт з будівництва дороги до Чернігова за фінансової підтримки міжнародних партнерів. Нам вдалося зекономити на цьому проєкті 14 мільйонів євро. Ми подали до Кабінету Міністрів пропозицію про перерозподіл цих коштів на інші наші проєкти, проте, вважаю, що вони, скоріше за все, залишаться в державному бюджеті.

Щодо заощаджень на утриманні доріг у розмірі 960 млн грн, ці кошти залишаються у нашому розпорядженні. Це дозволяє нам провести більше ремонтних робіт. Що стосується економії на пунктах пропуску, то тут ми не маємо реальних фінансових ресурсів — це лише теоретичні заощадження. Ми не зверталися за цими коштами, і вони залишилися в державному бюджеті.

Якщо розглянути проєкт будівництва водогону в Миколаєві, він складався з кількох етапів. Перший етап включав безпосереднє зведення водогону, другий – створення системи очистки води, третій – розбудову каналізаційної системи для Нової Одеси, четвертий – встановлення сонячних електростанцій, а п’ятий – модернізацію водосховища.

Вартість робіт на першій стадії спочатку оцінювалась у 8,7 млрд грн, ми побудували її за 6,3 млрд грн та запропонували Верховній Раді перерозподілити кошти на будівництво інших водогонів. Але голосів в парламенті для цього не вистачило, тож ці кошти залишились на балансі агентства, і ми використаємо їх для наступних стадій проєкту.