Частина суддів, прокурорів і державних службовців протягом багатьох років неправомірно отримує кошти за наявність наукового ступеня - Спеціальний репортаж | Експрес онлайн.
Кандидат до апеляційного суду Петро Тарасевич відшкодував державі понад 600 тисяч гривень надбавок, які він не мав законного права отримувати.
Під час співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії суддів стало відомо, що диплом доктора філософії, отриманий у Міжрегіональній академії управління персоналом (МАУП), який став підставою для доплат Тарасевича протягом кількох років, насправді не має жодної юридичної сили для цього. Як результат, кандидат змушений був повернути кошти на рахунок Державної судової адміністрації Закарпатської області. За його словами, він не був обізнаний про те, що умови контракту з МАУП не надають права на отримання надбавки за цей диплом.
Цікаво, що ситуація з Тарасевичем не є унікальною. Наприклад, колишній член Вищої кваліфікаційної комісії суддів Володимир Луганський також потрапив під підозру через отримання 576 тисяч гривень незаконних виплат за аналогічний диплом МАУП. Як сталося так, що певним суддям нараховують сотні тисяч гривень без законних підстав?
Що таке доплата за науковий ступінь? Це довгострокова фінансова підтримка, яку отримують особи, які успішно захистили кандидатську чи докторську дисертацію. Якщо ви кандидат наук, який нині прирівнюється до доктора філософії (PhD), то ваша доплата становитиме 15% від окладу. Для докторів наук цей відсоток досягає 20%, — зазначає активістка антиплагіатної ініціативи "Дисергейт", кандидатка економічних наук Світлана Благодєтєлєва-Вовк. — Проблема полягає в тому, що ця система не обмежується лише науковими працівниками, які працюють у дослідницьких установах або викладають у вищих навчальних закладах. Вона також поширюється на інші сфери. Наприклад, судді отримують ті ж доплати в 15% і 20% відповідно до закону "Про суддів та судоустрій". Працівники прокуратури, поліції та інших правоохоронних органів мають 5% доплату за ступінь кандидата наук і 10% за ступінь доктора наук. Людина, яка один раз захистила дисертацію, отримує ці доплати протягом усього життя не за свої поточні зусилля, а за подію, що відбулася багато років тому. Це, звичайно, вигідно для тих, хто отримує ці виплати. Особи, які здобули науковий ступінь, можуть більше не займатися науковою діяльністю, не писати дослідницькі роботи, і при цьому їхня фінансова підтримка продовжує надходити.
Чому суддя Тарасевич, який отримав науковий ступінь, не мав можливості отримувати надбавки?
С. Благодєтєлєва-Вовк:
Він володів дипломом доктора філософії, отриманим у Міжрегіональній академії управління персоналом. Ще в 1996 році в МАУП була розроблена система, яка слугувала альтернативою традиційній атестації наукових кадрів, і почали видавати дипломи докторів філософії. У той час усі усвідомлювали, що в Україні існують титули «кандидат наук» та «доктор наук», а концепцію доктора філософії сприймали як щось вигадане.
Але 2014 року в Україні ухвалили новий закон "Про вищу освіту", яким запроваджено ступінь доктора філософії (PhD) замість кандидата наук (тепер є ступені доктора філософії та доктора наук. -- Авт.). І всі, хто здобув звання доктора філософії у МАУП, як оцей суддя Тарасевич, доклали до своєї особової справи на роботі диплом. Відтоді їм стали платити надбавку. Ніхто не з'ясовував, чи це диплом державного зразка, чи недержавного, чи має особа право на доплати з держбюджету, чи не має. Те саме стосується судді Володимира Луганського. Думаю, що в нас десятки таких суддів у системі. Їх усіх варто виявити і вивести на чисту воду, щоб вони як мінімум відшкодували державні витрати. А, як бачимо, йдеться про сотні тисяч гривень на одного суддю. Якщо ж узяти всіх, хто має диплом науковця МАУП, то це мільйони гривень, які держава заплатила просто ні за що.
До речі, наш викладач, який займає посаду доцента, отримує приблизно 14 тисяч гривень на місяць. Додаткові 15% за науковий ступінь складають близько 2100 гривень. Натомість, судді першої інстанції мають зарплату від 66 тисяч гривень, а доплата у 15% в їхньому випадку дорівнює майже 10 тисяч гривень. Відчуваєте цю різницю?
На початку 2000-х років Міжрегіональна академія управління персоналом видала велику кількість дипломів доктора філософії, зазначає Антон Зелінський, адвокаційний менеджер Фундації DEJURE. Важливо відзначити, що ця академія не мала офіційної ліцензії на присвоєння наукових ступенів. У своїх примітках МАУП зазвичай уточнювала, що видані дипломи не надають права на отримання державних виплат. Однак багато хто не звертав на це уваги. Чимало суддів скористалися можливістю отримати науковий диплом у МАУП, оскільки це було досить просто. Інвестувавши невелику суму в написання та захист наукової роботи, вони могли потім отримувати додаткові 10-20% до своїх зарплат. Суддівські оклади, як відомо, досить високі — від 100 до 200 тисяч гривень. Наприклад, якщо зарплата складає 200 тисяч, то 15% доплати можуть становити вже 30 тисяч гривень щомісяця, що є приємним додатком для будь-якого судді.
У судах існує серйозна проблема з нестачею суддів — понад 2200 вакансій. Відповідно, навантаження на тих, хто працює, є надзвичайно високим. Судді просто не встигають розглядати справи. Але парадоксально, вони все ж знаходять час для написання дисертацій та їх захисту, що викликає підозри. Ситуація виглядає як бізнес. Ми навіть виявили так звані "принтери" наукових робіт. Це група осіб, до складу якої входять наукові керівники, готові писати роботи за вас, маючи зв'язки з фаховими журналами, які публікують не зовсім якісні наукові статті для захисту дисертацій. Усе це пропонується "під ключ". Нещодавно один із кандидатів до апеляційного суду під час співбесіди відверто розповідав, як він за 6000 доларів написав дисертації для двох молодих суддів. Цей бізнес набирає обертів: науковці виконують замовлення на дисертації, ймовірно, через низькі зарплати, а судді готові платити, щоб отримати високі надбавки до своїх доходів.
-- Чи у цивілізованих країнах також передбачено виплати за науковий ступінь?
— Ні, не зовсім так. Наприклад, якщо ти є академіком Нью-Йоркської академії наук, твої досягнення отримують визнання на світовій арені, і членство в цій міжнародній організації є дуже престижним. Проте, статус академіка не гарантує жодних фінансових виплат, — підкреслює фахівець у сфері соціальних питань Андрій Павловський. — Аналогічно, якщо ти входиш до складу Королівського наукового товариства у Великій Британії, це свідчить про твій високий науковий рівень. Ти можеш займати посаду професора або керувати кафедрою, але жодних додаткових привілеїв не передбачено.
С. Благодєтєлєва-Вовк:
На мою думку, необхідно провести декомунізацію системи оплати праці державних службовців, особливо в контексті пільг, що надаються за наукові ступені. Це стосується, зокрема, тих галузей, які не мають прямого відношення до науки і освіти. Крім того, важливо переглянути систему оплати праці в науковій та освітній сферах, скасувавши надбавки за наукові звання та підвищивши зарплати. Це дозволить уникнути залежності від певних систем лояльності, які вже не відповідають сучасним вимогам. Ми маємо на меті інтеграцію до Європейського Союзу, тому важливо узгоджувати наші стандарти, зокрема в науці та освіті, з європейськими. Потрібно рухатися у напрямку цивілізованих змін.