Декілька сімейних лікарів створюють підроблені декларації з пацієнтами. Усе це робиться виключно заради фінансової вигоди - Люди та їхні проблеми | Експрес онлайн.

Однак у системі електронного охорони здоров'я існують автоматизовані алгоритми, які здатні виявляти такі декларації.

Берегівський райсуд Закарпатської області ухвалив вирок у справі, що стосувалася сімейної лікарки амбулаторії у селі Шом. Вона "укладала" декларації з особами, які перебували за межами України. Феміда вирішила, що штрафу в розмірі 34 тисячі гривень буде досить. Крім того, медикиня має сплатити 9550 гривень процесуальних витрат за виконані експертизи.

У Запоріжжі правоохоронці виявили групу медичних працівників, які займалися оформленням підроблених декларацій, привласнивши понад 500 тисяч гривень із державного бюджету. Директор приватного медичного центру разом з двома своїми співробітниками протягом дев’яти місяців — з квітня по грудень 2024 року — вводили недостовірні дані в електронну систему охорони здоров'я. Вони уклали більше 2400 декларацій на надання первинної медичної допомоги, більшість з яких були оформлені на осіб, що з 2022 року перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях. Зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі.

Фіктивні декларації, укладені з лікарем, який нібито надає первинну медичну допомогу, — це вже не новинка. Я добре пам'ятаю, як після впровадження системи в двох медичних установах були розроблені комп'ютерні програми, які автоматично генерували десятки фальшивих декларацій з пацієнтами, — ділиться спогадами Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров'я (UHC) та колишній заступник міністра охорони здоров'я. — Що стосується "укладення" декларацій з пацієнтами, які перебувають за межами країни чи на тимчасово окупованих територіях, то ця схема вже є новою.

Проблема не обмежується лише випадками зловживання. Чимало людей, які покинули Україну, не скасували декларації, укладені раніше з медичними працівниками. У 2022-2023 роках це було необхідно, адже пацієнти могли отримувати онлайн-консультації від своїх сімейних лікарів. Однак зараз більшість біженців вже має можливість користуватися системою охорони здоров'я в країнах, де вони знайшли притулок.

Безумовно, важливо провести верифікацію всіх пацієнтів, щоб упевнитися, що вони користуються послугами своїх сімейних лікарів. Адже державні витрати на медичні послуги сягають мільярдів гривень, але багато пацієнтів насправді не отримують медичної допомоги в Україні. Лікарі, в свою чергу, отримують вигоду, адже хоч пацієнтів стало менше, але фінансування залишається. Наприклад, з Харкова виїхала велика кількість людей, але багато сімейних лікарів не можуть укласти декларації через відсутність вільних місць. Декларації для пацієнтів, які виїхали за кордон, все ще залишаються дійсними. Аналогічна ситуація спостерігається і в Києві.

Зауважу, що є автоматичні алгоритми виявлення фіктивних декларацій в електронній системі охорони здоров'я. І самі пацієнти можуть виявляти такі схеми, якщо їм надходитимуть смс із направленнями чи електронними рецептами. Коли таке трапляється, слід звертатися із заявою в Національну службу здоров'я України (НСЗУ).

Чи мають медичні установи право зобов'язувати своїх лікарів укладати якомога більше угод?

-- На рівні медзакладу кількість декларацій, які укладають лікарі первинної ланки, справді має значення. Від цього залежить сума отриманих коштів з бюджету. Загалом же сімейний лікар може укладати декларації із 1800 пацієнтами, терапевт -- з 2000, а педіатр -- з 900 пацієнтами. Запускаючи систему, ми не знали, з якою кількістю пацієнтів може працювати лікар і не перевантажувати себе. За зразок узяли систему, яка працює в Польщі. Та максимальну кількість декларацій, яку укладає лікар, можна й змінювати. Я б пропонував дещо зменшити цей показник. У деяких країнах він становить 600 -- 700 декларацій на одного лікаря.