Черги та скупчення людей: чому в українських контрольних пунктах відсутні укриття та як забезпечити свою безпеку.

"Сонечко, де ж тобі сховатися? Можеш побігти в ліс і знайти укриття," - почула Вероніка від подруги, коли їхній автобус пересувався українсько-польським кордоном. Ці слова вимовив водій.

Ще кілька хвилин тому дівчата спали, чекаючи своєї черги на пункті пропуску "Ягодин" на кордоні з Польщею. Їх розбудив гучний вибух, після якого Вероніка ще довго стояла, спостерігаючи за димом та вогнем неподалік.

"Ми дуже сильно нервували, бо навколо було безліч бензовозів, один за одним. Ми розуміли, що якщо вогонь перекинеться, усе це підірветься", - пригадала Вероніка в коментарі УП.

13 вересня Росія здійснила два удари безпілотниками в районі контрольного пункту "Ягодин": спершу атакували вантажні автомобілі та автозаправну станцію, а через декілька годин - по локомотиву потяга, що прямував з Києва до Варшави.

Перед інцидентом на кордоні знаходився дипломатичний потяг, у якому перебували іноземні високопосадовці, зокрема колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон. У іншому потязі, що ще не перетнув кордон, їхав колишній директор ЦРУ Девід Петреус.

У цей момент до Польщі на потязі №67 їхала киянка Олена Сімонова. Разом із іншими пасажирами вона евакуювалась за кілька хвилин до влучання в локомотив. Люди опинилися просто неба, а працівники УЗ радили їм віддалитися до озера. Проте Олена не знала, де саме його шукати і чи дійсно залишатися там безпечно.

Дехто кинувся бігти, інші закричали. Някі дівчата заливаюсь слізьми. Найспокійнішими виявилися матері з дітьми на руках.

"Мій чоловік і я натрапили на бетонний укриток і вирішили, що це буде найкращим місцем для нас. Я чітко усвідомлювала одне — не бажала залишати натовп, адже відчувала, що росіяни можуть вдарити по скупченню людей", - поділилася своїми переживаннями Олена.

Напади на прикордонні контрольні пункти стають дедалі більш поширеними. З 2022 року українські КПП зазнали 11 атак з боку Росії, з яких 7 відбулося лише в 2026 році.

Чому Росія почала інтенсивно атакувати контрольні пункти, які КПП найчастіше піддаються ударам ворожих дронів, чому на кордоні немає захисних споруд та як діяти людям, якщо вони опинилися там в момент атаки - дізнайтеся у рубриці "УП.Коротко".

Скільки нападів на контрольно-пропускні пункти сталося з 2022 року?

Вперше російські безпілотники атакували пункт пропуску "Орлівка-Ісакча" на кордоні з Румунією 26 вересня 2023 року. Тоді окрім пошкоджених складів були поранені двоє водіїв, а також згоріли 6 фур. На щастя, просто незадовго до удару встиг перетнути кордон автобус з дітьми. Транспорт посадили на румунський пором, який вже практично відходив від берега, коли розпочались російські удари.

Другий напад на цю ж поромну переправу стався 6 жовтня 2023 року. На щастя, жертв не було. Для стабілізації ситуації роботу на пункті було тимчасово зупинено.

Наступні атаки на КПП "Орлівка" відбувалися з періодичністю близько одного року:

* 2 жовтня 2024 року - через удар призупиняли пропускні операції на кілька годин, було поранено двоє водіїв;

22 листопада 2025 року внаслідок нападу було знищено поромний комплекс, адміністративні будівлі, 11 вантажних автомобілів, а також двоє цивільних осіб отримали поранення.

У 2026 році активність атак на контрольні пункти суттєво зросла, охопивши не лише українсько-румунський кордон. В серпні розпочалась хвиля російських нападів на пропускні пункти на кордоні з Молдовою, і всього за тиждень було здійснено три удари.

* 20 серпня - влучання у вантажівки поблизу пункту пропуску "Рені - Джурджулешти";

21 серпня безпілотники атакували контрольний пункт "Табаки".

* 25 серпня - атака на пункт пропуску "Виноградівка - Вулкенєшть".

Терор продовжує наростати. 1 і 6 вересня Росія знову атакувала "Орлівку", розташовану на кордоні з Румунією.

Вже 9 вересня сталась атака на пункт пропуску "Старокозаче" на кордоні з Молдовою, де загинули 2 людини, ще троє було поранено. Внаслідок удару були пошкоджені споруди, знищені автобуси, вантажні та легкові автомобілі, 16 людей довелося евакуювати у безпечніше місце.

Уже через кілька днів, 13 вересня, Росія розпочала нову атаку - безпілотний літальний апарат вразив локомотив на контрольно-пропускному пункті "Ягодин", розташованому на українсько-польському кордоні.

Недостатня кількість укриттів, скупчення людей та черги.

Через посилення атак КПП тепер призупинятимуть роботу, якщо загроза удару буде високою. Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в коментарі УП зазначив, що кожен пункт пропуску під час повітряних тривог зважає на тип озброєння, яке ворог запустив.

Пряма мова Демченка: "Наприклад, якщо це реактивний шахед, то ми розуміємо, що швидкість його прольоту велика, тож є можливість, що він дістанеться до кордону і це несе великий ризик".

Після оголошення повітряної тривоги прикордонники прагнуть оперативно евакуювати громадян з території контрольного пропускного пункту, розосереджуючи їх, щоб запобігти скупченню. Аналогічні заходи вживаються і на "Укрзалізниці", де пасажирів виводять з потягів у разі виникнення повітряної тривоги.

Демченко зазначив, що прикордонники відповідають лише за ситуацію, що виникає під час тривоги, безпосередньо на пунктах пропуску. Вони не несуть відповідальності за осіб, які очікують у черзі за межами КПП, проте все ж інформують їх про можливі загрози.

Пряма мова Демченка: "Тим людям, які стоять в черзі, також кажуть про необхідність розосередитись. Бо приклад атаки противника по пункту пропуску "Старокозаче" на Одещині свідчить, що удар ворога може бути не лише по КПП, а й по прилеглій території".

Ексочільник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин в коментарі УП сказав, що вважає практику розосередження людей правильним рішення, якщо мовиться про КПП, які збудовані за старими стандартами. Більшість пунктів пропусків, які будували багато років тому, не мають укриттів.

Добудувати їх зараз - це дорого та досить довго, потрібен щонайменше рік. Сухомлин наголошує, що у час війни уряд виділяє гроші на більш пріоритетні будівництва - наприклад, підземні навчальні заклади у прифронтових регіонах. Та якщо навіть збудувати укриття на базі старого КПП - не факт, що проблема безпеки вирішиться.

Цитата Сухомлина: "Ви звертали увагу на величезну чергу на кордоні? Іноді вона може сягати кілометра, а може й 500 метрів. Під час повітряної тривоги людей не допускають у укриття на пункті пропуску."

Необхідно звести кілька укриттів поблизу дороги. Крім того, ймовірно, що люди не покинуть свої автомобілі. Їм потрібно буде роз'їхатися та розосередитися. Це ускладнює ситуацію. Потрібно знайти комплексне рішення за участю прикордонників, митників та всіх інших відповідних органів.

Проте, укриття вже включені в проєкти нових контрольно-пропускних пунктів. Як зазначив Сухомлин, це стосується пунктів "Ужгород" та "Біла Церква - Сігету-Мармацієй" у Закарпатті.

Для того щоб отримати інформацію про стан укриттів на контрольно-пропускних пунктах та в їх околицях, ми звернулися до відповідних органів. Державне агентство з відновлення та розвитку інфраструктури України, яке курує автомобільні пункти пропуску, та "Укрзалізниця", що відповідає за залізничні КПП, поки що не надали відповідь на наш запит.

У Львівській та Волинській обласних військових адміністраціях, які відповідають за захисні споруди в регіоні, підтвердили інформацію, що не несуть відповідальності за укриття, розташовані безпосередньо на пунктах пропуску.

Щодо прикордонної території, де черги до контрольних пунктів можуть досягати кілометра, у Львівській обласній військовій адміністрації зазначають, що в разі потреби люди можуть скористатися укриттям у найближчих населених пунктах. Наприклад, у Львівській області контрольні пункти "Нижанковичі - Мальховіце" та "Грушів - Будомєж" розташовані на околицях сіл, що мають ті ж назви.

Поки окремого та зрозумілого алгоритму під час тривоги для пасажирів на кордоні немає, залишаються загальні правила безпеки. Вони не замінять облаштованого укриття та організованої евакуації, але можуть врятувати життя, якщо удар уже наближається:

* виконуйте вказівки працівників КПП або станції та прямуйте до позначеного укриття; якщо до укриття можна дістатися, ДСНС радить залишити автомобіль у місці, де він не заважатиме руху;

Якщо поблизу немає укриття, а обстріл уже триває, слід шукати найнижчу ділянку – це може бути канава, яма або будь-яке заглиблення. Ляжте на землю і прикрийте голову руками.

* необхідно утримуватись на максимально можливій відстані від автомобілів, дерев, електропередач, трубопроводів та важливих об'єктів інфраструктури;

Бетонні блоки та різні виступи можуть служити як швидкий щит від уламків.

Разом із ухваленим рішенням про тимчасове закриття контрольних пунктів під час повітряних тривог виникає нове занепокоєння — чи не призведе це до ще більших заторів і фактичного колапсу. Кількість транспорту зростатиме, тоді як пропускна здатність зменшиться. Якщо раніше великі черги були лише неприємністю, то тепер вони можуть стати серйозною загрозою для безпеки людей.

Польща після атаки на "Ягодин" заявила, що планує пришвидшити рух на кордоні, щоб не створювати скупчення людей, які можуть стати цілями Росії. Речник ДПСУ Демченко запевнив, що прикордонна служба також веде розмови з країнами-партнерами, щоб пропускні операції були інтенсивними, не створюючи затримок.

Згідно з інформацією від прикордонників, на вересень 2026 року спостерігається зменшення пасажиропотоку на кордонах у зв'язку з завершенням літнього сезону, в результаті чого черги зменшуються.

Пряма мова Демченка: "Скорочення кількості пасажирів призводить до зменшення черг. Черги не існують цілодобово. Вони виникають в певні моменти і залежать від того, скільки людей хочуть одночасно перетнути кордон."

Я вкотре можу порадити людям: для того, щоб не робити навантаження на якийсь один пункт пропуску, ознайомлюйтеся зі станом завантаженості. Таку інформацію наше Західне регіональне управління публікує на фейсбук-сторінці кожні три години".

Ще однією важливою перевагою є електронна черга, що дозволяє суттєво зменшити фізичне скупчення автомобілів на контрольно-пропускному пункті. Кожен водій, який обирає електронну чергу, отримує чітко визначений час та дату свого прибуття до кордону.

Пряма цитата Демченка: "На початку електронна черга була впроваджена лише для вантажних автомобілів. Згодом цей досвід було розширено на автобусні перевезення."

Чому Росія посилює удари по кордону?

Якщо раніше напади на контрольні пункти відбувалися 1-2 рази на рік, то в 2026 році стало очевидно, що Росія суттєво коригує свою стратегію. Але яка ж її мета?

У звіті Інституту вивчення війни (ISW) підкреслюється, що атаки на прикордонну інфраструктуру України, зокрема в районі кордону з Молдовою, можуть зашкодити сухопутним шляхам для експорту українських товарів. Крім того, Росія може переслідувати мету створення "атмосфери невизначеності", що, в свою чергу, змусить міжнародних перевізників відмовлятися від транспортування вантажів через побоювання виникнення надзвичайних ситуацій.

ISW не виключає, що однією з причин може бути також залякування інших країн, оскільки Росія прагне стримати Румунію та Молдову від підтримки України.

Якщо ж говорити про конкретний удар по українсько-польському кордону 13 вересня, то існує більш подієва версія, опублікована Укрзалізницею.

"Цілком вірогідно, що мішенню цього російського дрона (на КПП "Ягодин" - УП) міг бути і дипломатичний поїзд, який вирушив зі станції раніше передбаченого для нього часу (через зміну графіку - УП)", - написали в УЗ.

У цьому потязі знаходилися радники з безпеки з кількох країн Європейського Союзу, а також колишні європейські лідери, серед яких був і екс-прем'єр Великої Британії Борис Джонсон. В іншому складі, який у момент атаки перебував на станції Ягодин, був присутній колишній директор ЦРУ Девід Петреус.

Джонсон відреагував на удар по локомотиву, але не концентрував увагу на своїй присутності у потягу, який був на КПП незадовго до атаки.

"Мені важко зрозуміти, яка саме спотворена логіка спонукала Путіна атакувати нерухомий український локомотив на кордоні з Польщею. Одне можу сказати напевно: саме такі безпричинні й абсурдні напади українці переживають щодня, навіть на цивільних залізничних лініях", - зазначив Джонсон у мережі Х.

В Польщі вважають, що удари по контрольним пунктам можуть бути частиною ширшої стратегії, тому прогнозують збільшення кількості атак.

Прем'єр Дональд Туск заявив, що Москва хоче послабити Україну економічно, тож намагається діяти проти торговельних маршрутів.

"Це спроби ізолювати Україну, перериваючи логістичні шляхи, дороги, зриваючи постачання і зброї, і товарів", - підсумував Туск.

Якою б не була мета Росії, факт залишається фактом - ворог наближається до кордонів НАТО. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся з цього приводу до європейських країн: "Путінський терор "стукає" безпосередньо у двері ЄС і НАТО. Російські варвари біля ваших воріт, шановні партнери".