Заборгованість українців за опалення та гарячу воду наблизилася до 34 мільярдів гривень. Найбільші борги спостерігаються в Харкові, Києві та Дніпропетровській області, повідомляє Delo.ua.

Основні обсяги заборгованості зосереджені в трьох регіонах: Харківській області, Києві та Дніпропетровській області. Вони разом накопичили борг у розмірі 20,5 млрд грн, що складає більше 60% від загальної суми заборгованості.

Харківська область очолила список з найбільшим боргом, який складає 8,9 млрд грн. На другій позиції знаходиться Київ з борговими зобов'язаннями у 6,9 млрд грн, а третє місце займає Дніпропетровська область з 4,7 млрд грн. Ці ж регіони виявилися лідерами за темпами зростання заборгованості: протягом року Дніпропетровщина додала 1 млрд грн, Харківщина – 0,4 млрд грн, а Київ – 0,3 млрд грн. Усі три області разом забезпечили понад 76% загального річного приросту боргу в Україні.

Чотири області мають заборгованість, що перевищує 1 мільярд гривень: Донецька (2,6 млрд), Запорізька (1,7 млрд), Одеська (1,6 млрд) та Херсонська (1,2 млрд). У той же час, в 17 інших регіонах загальна сума боргу становить лише 6,2 млрд грн. Найменше заборгувала Закарпатська область – всього 0,8 млн грн, що можна пояснити відсутністю централізованого опалення та гарячого водопостачання.

У період міжсезоння українці зазвичай активніше виконують свої фінансові зобов'язання щодо оплати за теплопостачання. У травні 2025 року західні регіони країни продемонстрували найвищі результати у цій сфері: Закарпатська область досягла 133,2%, Чернівецька – 128,8%, а Львівська – 120,5%. У той же час, у прифронтовій Херсонщині рівень платежів у травні виявився найнижчим, склавши всього 44,1%, а взимку цей показник знижувався до 22-32%. Донеччина також відзначається низьким рівнем розрахунків, який у травні становив 55,9%.

Заборгованість за теплопостачання в Україні демонструє стабільне зростання з 2015 року. Протягом десятиліття вона підвищилася з 5,0 до 33,9 млрд грн, що становить 578%. Однак, в доларовому еквіваленті (з урахуванням курсу на червень) борг залишався практично незмінним з 2021 по 2024 рік, складаючи близько 782 млн доларів. Це різко контрастує з періодом 2016-2021 років, коли борг у доларах зріс на 280%.

На динаміку зростання заборгованості впливають різноманітні чинники. Один з ключових аспектів -- це мораторій на відключення житлово-комунальних послуг через невиплату: з березня 2022 року він поширюється на всю територію України, а з квітня 2023 року -- лише на ті регіони, де тривають бойові дії або які перебувають під тимчасовою окупацією. Хоча цей механізм забезпечує захист для споживачів, він, водночас, загострює фінансові труднощі комунальних підприємств.

Крім проблем із неналежними виплатами, накопичення боргів також викликане відсутністю регулярного перегляду тарифів, що не враховують зростання цін на енергоносії, а також недостатніми державними компенсаціями. В результаті, підприємства стикаються з дефіцитом коштів для розрахунків із постачальниками, що запускає ланцюгову кризу неплатежів у секторі житлово-комунальних послуг. Наприкінці весни 2025 року загальний обсяг заборгованості теплопостачальних компаній за газ, а також водоканалів за електроенергію та її розподіл досягнув 124,2 мільярда гривень.

На квітень у Києві налічувалося більше 150 тисяч осіб, які регулярно не виконують свої фінансові зобов'язання за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання. Сумарний борг населення перевищує 7 мільярдів гривень, з яких 4,1 мільярда гривень припадає на борги за опалення, а 2,9 мільярда гривень - за гарячу воду. Власники розкішних квартир мають найвищі показники заборгованості.