Дослідження ринку свідчать про те, що вартість медикаментів невпинно зростає, - зазначив директор з маркетингу компанії "Аптека 9-1-1".

Директорка з маркетингу "Аптеки 9-1-1" Юлія Клименюк поділилася з агентством "Інтерфакс-Україна" своїм досвідом щодо функціонування аптек в умовах війни, змінами в розміщенні аптечних мереж, обговореннями стосовно маркетингових витрат та можливостями для концентрації аптечного ринку.

Автор: Анна Левченко

Як ви бачите нинішню ситуацію з конкуренцією на аптечному ринку? Чи існують ще регіональні монополії, чи, можливо, війна та міграційні процеси призвели до збільшення конкурентності в цій сфері?

Цей сектор завжди відзначався високою конкуренцією, навіть у часи війни. Проте, з березня цього року конкуренція зменшилася через заборону на маркетингові послуги. В цілому, аптеки намагаються залучити пацієнтів (кінцевих споживачів) більш вигідними пропозиціями. Нинішні регуляторні заходи, що забороняють маркетингові угоди, призвели до уніфікації цін, через що аптеки не можуть надавати знижки пацієнтам. В результаті цього конкуренція зменшується, а українці змушені платити більше.

Якщо ж ми говоримо про конкуренцію з погляду відкриття аптек, то, на жаль, в Україні присутня велика кількість населених пунктів, де аптек зовсім немає, наприклад, в Івано-Франківській, Вінницькій, Хмельницькій та Закарпатській областях. Загалом є 905 населених пунктів, де відсутня бодай одна аптека, і це не прифронтові області. Чому так сталося? Через кадровий голод і низьку щільність населення на цих територіях. Для цих регіонів разом з департаментами охорони здоров'я (ДОЗ) ми готували проєкт мобільних аптек. Але наша мережа наразі зосереджена на роботі мобільних аптек у прифронтових районах.

- Але Міністерство охорони здоров'я збиралося забезпечити ці території аптеками за рахунок мобільних при комунальних аптеках. Чому не вдалося?

Разом із міністром охорони здоров'я Віктором Ляшком ми запустили першу мобільну аптеку всього за місяць. "Аптека 9-1-1" відкрила чотири мобільні пункти, які забезпечують доставку медикаментів у райони, де немає традиційних аптек. У нашій частині регіону, що знаходиться на північному сході України, ми розробили маршрути для доставки ліків у найбільш віддалені місця. Для реалізації цього проєкту наша мережа була готова створити мобільні аптеки в кожній області.

На сьогоднішній день ми володіємо чотирма мобільними аптеками: дві з них розташовані в Харківській області, а по одній — в Херсонській та Сумській областях. Це регіони з підвищеним ризиком. У наших планах також запуск мобільних аптек у Вінницькій, Хмельницькій, Івано-Франківській та Закарпатській областях. Ми вже розробили маршрути і підібрали необхідне обладнання. Важливо знати, що мобільна аптека — це не просто автомобіль, а повноцінна аптека на колесах, оснащена Starlink та генератором. І це не випадково: мобільна аптека вирушає в місця, де відсутні зв'язок і електрика, щоб люди могли отримати ліки за державною програмою "Доступні ліки". Крім того, для роботи потрібно забезпечити водія і фармацевта, яким на прифронтових територіях необхідні бронежилети та каски. Також важливо подбати про асортимент, запас товарів і паливо для мобільної аптеки.

Мобільна аптека для нас є виключно соціальним проєктом. За підсумками шести місяців роботи, середній виторг однієї такої аптеки становить близько 220 тисяч гривень. Щоб реалізувати цей проєкт, зазвичай потрібно інвестувати близько 1,5 мільйона гривень, якщо ми говоримо про вживаний мікроавтобус, а також необхідне обладнання, Starlink і генератор. Крім того, для повноцінного обслуговування пацієнтів у рамках програми "Доступні ліки" потрібно ще забезпечити товарні запаси на суму від 1,3 до 1,5 мільйона гривень.

Зрештою, мобільні аптеки здійснюють свою діяльність у рамках цієї програми. Наприклад, одна з мобільних аптек у Харкові щомісяця реалізує доступні медикаменти, обробляючи в середньому близько 78 рецептів, що становить приблизно три рецепти на день. Інша аптека в тому ж місті обробляє 82 рецепти, тобто чотири на день. У Сумській області ситуація дещо краща: тут щодня виконуються близько 11 рецептів, що в сумі дає приблизно 270 на місяць. На жаль, в Херсонській області мобільна аптека не може працювати через несправність автомобіля.

Міністерство охорони здоров'я наводило інформацію станом на квітень, згідно з якою близько 50% мобільних аптек, що функціонували на той час, було засновано комунальними або державними підприємствами. Отже, вони адаптували вашу модель і реалізували її в рамках комунальних установ?

Ще раз підкреслю: ми не маємо інформації про те, куди прямують ці державні мобільні аптеки. Було б надзвичайно цікаво з'ясувати їхній маршрут і кількість рецептур, які ними були виконані.

Наприклад, на одній з нарад в МОЗ розповідали, як прибутково працює мобільна аптека в Тернополі. Її модель роботи наступна: вона прибуває в село і цілий день там стоїть, наче повноцінна аптека. Натомість у прифронтовій зоні ця модель не працює: ти приїхав - раптом починається тривога , полетіли КАБи...

Коли "Аптека 9-1-1" почала реалізацію проєкту мобільних аптек, ми не ставили на перше місце фінансову вигоду. При відкритті нашої першої такої аптеки, ми з міністром Ляшком відвідали село Прудянка в Харківському районі, яке до війни налічувало приблизно 2 тисячі жителів. Однак, коли ми туди дісталися, виявилося, що залишилося всього 65 мешканців.

До того ж ми їздимо не якісними дорогами, а пересуваємося шляхами, де рвуться колеса і де зруйновані мости. Наприклад, у Вовчанськ, де згоріла єдина аптека в радіусі 54 км, щодня їздила наша мобільна аптека. Знаєте чому? Тому що людям потрібні ліки. Я особисто знаю, що таке їхати і розмінувати аптеку (як було в Ізюмі). Я також добре знаю, що таке доставляти певні матеріали до аптеки, наприклад човном. І якщо хтось хоче краще виконати цю соціальну функцію, то нехай виконує.

Чи спостерігаєте ви змагання з боку таких компаній, як "Укрпошта", яка планує впровадження мобільних аптек?

"Укрпошта" не має можливості стати аптекою, навіть якщо будуть внесені зміни до ліцензійних вимог. Аптека є закладом, що забезпечує охорону здоров'я, і в цій сфері існує безліч аспектів, які можуть обробляти лише кваліфіковані фармацевти. Фармацевт – це фахівець з вищою освітою, який знає про препарати і здатен надати допомогу пацієнтам. Укрпошта займається логістикою і доставкою, але не має нічого спільного з функціями аптеки.

Наші мобільні аптеки відвідували деокуповані регіони, в яких не було навіть лікарень. В цих аптеках ми організовували телемедичні кабінети, що дозволяли людям спілкуватися онлайн зі своїми сімейними лікарями. Лікарі мали доступ до електронної системи охорони здоров'я, що давало можливість призначати необхідні медикаменти. Чи здатна на таке Укрпошта? Не можу стверджувати.

Однак, якщо ми спостерігаємо, що держава, а також державні та комунальні підприємства здатні відносно успішно виконувати ці ж обов'язки, чи готові ви поступитися їм цим "соціальним" сегментом ринку і зосередитися на традиційному аптечному бізнесі, який є більш вигідним і стабільним?

Якщо наші соціально відповідальні послуги не знайдуть попиту серед людей, ми не будемо їх надавати.

Я неодноразово чула про амбітні заяви від державних компаній та комунальних установ, які стверджували, що у Вовчанську, Куп'янську та інших ризикованих містах ведеться робота. Проте, на власні очі я не спостерігала жодної активності: Укрпошта там не функціонує, а комунальна аптека не відвідує ці території.

Проте, щоб інвестувати значні кошти в соціальні проєкти, потрібно їх спочатку заробити. Які зараз існують можливості для цього на вашому ринку з урахуванням нещодавніх змін у регуляціях? Чи стало вам простіше отримувати прибуток, чи навпаки, це стало складніше?

Розглянемо ситуацію так: якщо раніше прибутковість становила приблизно 4,82%, то сьогодні ми спостерігаємо зниження до -2,63%, що означає, що аптеки зазнають фінансових втрат.

На даний момент немає інформації про початок чи розширення проєкту мобільних аптек. Діяльність нашої мобільної аптеки в Херсоні призупинена через брак фінансових ресурсів для її підтримки.

Обговорюючи загальну ситуацію на ринку, варто звернути увагу на питання заборони маркетингових заходів, що регулюється постановою Кабінету Міністрів №168. Витрати аптек на оренду, комунальні послуги та зарплату складають приблизно 25% від загального обсягу продажів. Щодо націнки на лікарські засоби, які входять до національного переліку основних препаратів, вона не може перевищувати 15%, а їх частка в загальному товарообігу складає близько 20%. Для ліків, які покриваються програмою реімбурсації, максимальна націнка становить 12%, а їх частка в продажах досягає 10%. Рецептурні препарати допускають націнку до 20%, їх частка в продажах - 40%. Щодо безрецептурних ліків, максимальна націнка складає 35%, а їх частка - 30%. Середня націнка, що представляє наш прибуток, становить 18,1%, а частка витрат на маркетинг - до 15%.

Важливо усвідомлювати, що після ухвалення рішення про заборону маркетингових заходів ми не змогли просто зупинити всі наші угоди та проєкти, включаючи розвиток мережі. Ми продовжуємо пошуки приміщень та оформлюємо необхідні документи. Підготовка аптеки до відкриття зазвичай займає близько 90-120 днів, тому наразі наші проєкти просуваються в автоматичному режимі, але нові відкриття майже не відбуваються через брак оборотних коштів. В результаті цього в деяких аптеках вже спостерігається дефіцит ліків і товарів. Запаси товару зменшені через нестачу фінансування. Тому, зокрема, ми не можемо ризикувати і вкладати в аптеки, розташовані на прифронтових територіях, значні суми, які складають 3-5 млн грн.

Ціни впали чи залишилися на тому ж рівні?

Я не маю інформації про зниження цін на медикаменти, окрім списку, опублікованого Міністерством охорони здоров'я. Загалом, ціни залишаються на тому ж рівні. Відомо, що обсяги реалізації трохи скоротилися, особливо через сезонні коливання — попит на ліки від застуди та грипу зменшився. Ідея про те, що обмеження рекламних витрат автоматично призводить до зниження цін, не знайшла підтвердження в реальності.

Куди ж ділися гроші від маркетингу? Аналітика ринку показує, що ціни об'єктивно ростуть, зокрема і через падіння курсу та подорожчання логістики. Тобто маркетингові бюджети не є основним фактором в ціноутворенні. Маркетинг безпосередньо не впливає на формування ціни. Тож ціни порівняно з минулим роком не знизилися, і людям легше не стало. А заборона маркетингу призвела лише до того, що стало гірше аптекам. Ба більше, таке регулювання призвело до того, що деяких препаратів, які виробники продавали через маркетингові інструменти, в країні не стало.

Отже, аптечний ринок стагнує, немає конкуренції, немає зацікавленості пацієнта у профілактиці, немає промоції деяких позицій, які вони купували. Дехто сезонно змінював свою аптечку, але зараз люди цього не роблять.

- Тобто до того, як ввели заборону щодо маркетингу, частина грошей, які раніше заходили від виробників у вигляді маркетингових платежів, тепер залишається у виробників? За вашими оцінками, чи стали після цього заробляти більше виробники?

Маркетингові кошти залишилися в їхньому розпорядженні. Споживач (пацієнт) не отримав цих коштів.

Важливо усвідомлювати, що маркетинг не завжди означає зниження цін. Які ж компоненти визначають вартість упаковки медикаментів? Виробник отримує 74% від ціни, 18% йде аптечному закладу, а 8% - дистриб'ютору.

Щодо дистрибуції скажу так: ми всі відчули - і кияни, і харків'яни, - коли не працюють склади у дистриб'юторів. Маю на увазі, що на початку повномасштабного вторгнення українці зіткнулися з дефіцитом ліків, бо не працювали склади.

В Україні в даний момент функціонують два основних дистриб'ютора. На жаль, у мене немає інформації про те, хто ще може з'явитися на ринку як новий дистриб'ютор у Харківській, Сумській, Херсонській та Донецькій областях. Більше того, існують регіони, до яких навіть ці дистриб'ютори не доставляли продукцію. Саме тому аптеки, зокрема наша мережа, організували власну логістику для забезпечення доставки медикаментів у ці області. Важко оцінити, наскільки успішні наші дистриб'ютори, але наразі інших варіантів немає.

Яким чином ви сприймаєте "антимонопольну" норму, що забороняє виробникам відвантажувати понад 20% продукції одному дистриб'ютору?

- Сказати, що це добре чи погано, наразі не можу. Спочатку ми дуже переймалися з приводу того, який нормальний дистриб'ютор поїде доставляти ліки в Харківську або Херсонську область. Глянемо, як це працюватиме.

Яким чином ви оцінюєте пропозицію Міністерства охорони здоров'я, що надійшла у червні, щодо розміру маркетингових виплат — 20% для безрецептурних ліків і 3% для препаратів, що продаються за рецептом?

Розпочнемо з того, що початковий план передбачав знижку в 15% на всі товари. Пізніше ця знижка зменшилася до 12%, а згодом знову зросла до 18%.

ОТС-препарати займають 35% ринку. Якщо з них 18% можна витрачати на маркетинг, то це буде 6,3% від загального ринку, тобто 7,6% у цінах виробника або 5,3% у роздрібних цінах. Насправді не такі великі гроші, щоб впливати на купівельну спроможність.

Хочу підкреслити, що приблизно 30 фармацевтичних компаній взагалі не здійснювали жодних виплат на маркетинг. Це особливо стосується іноземних виробників, які мають тісні зв'язки з комплайнсом. Вони просували свої товари через рекламу, але не через маркетингові платежі в аптеках. У той же час деякі місцеві фармзаводи мали значні маркетингові бюджети, що сприяло їх активному зростанню продажів.

Наразі жоден український виробник добровільно не знизив ціни на ліки, окрім тих, що входять до того ручного списку із 100-200 препаратів, який "спустило" МОЗ. Тому сьогодні ми маємо зворотній ефект, протилежний до інтересів пацієнтів: щоб вижити, аптеки змушені ставити максимально дозволені націнки, тож конкуренції між закладами немає.

З'ясувалося, що витрати на маркетинг складали лише 6-10% від загальної вартості. Тому заборона на них не вплинула на ситуацію.

Який відсоток витрат на маркетинг ви вважаєте оптимальним або доцільним для аптечних закладів?

Справа не лише в відсотках. У багатьох фармацевтичних компаніях маркетинг часто зводиться до компенсацій знижок для кінцевих споживачів або до акцій, що вигідні виробникам, наприклад, у випадках, коли термін придатності продукту добігає кінця, адже утилізація медикаментів обходиться дорого. Крім того, маркетинг може активно використовуватися під час запуску нового продукту або в рамках рекламних кампаній, коли компанія прагне збільшити обсяги продажів. Також існують сезонні знижки, які слугують додатковим стимулом для покупців.

- Ви вірите, що в цьому протистоянні навколо маркетингу можна досягнути якогось компромісу?

Я человек с позитивным взглядом на жизнь.

- Останнім часом на аптечному ринку також відбувалася концентрація. Зараз ми розуміємо, що п'ять аптечних мереж займають дві третини ринку. Це ще не така ситуація, як у дистрибуції, але вже значна концентрація. Чи може вона збільшитися?

- Навряд чи концентрація триватиме. Нині мережі активно зачиняють аптеки, і ми теж, бо не можемо тримати збиткові аптеки. До того ж ми зараз не маємо змоги поновлювати аптеки після прильотів.

На даний момент маркетингові угоди не укладаються, а надбавки виявляються нерентабельними, внаслідок чого багато аптек, які не приносять прибутку, закриваються. Це особливо болісно впливає на села та прифронтові райони. Наразі ми спостерігаємо більше закриттів, ніж нових відкриттів.

Якщо вам нелегко, то, напевно, невеликим аптекам доводиться ще важче?

Розташування аптеки відіграє важливу роль у її функціонуванні. Аптечні мережі, які в періоди миру змогли зміцнити свої позиції, успішно відновили свою діяльність у деокупованих зонах. Проте, індивідуальні підприємці та невеликі аптеки не змогли повернутися до роботи. Хоча раніше в цих місцях були маленькі аптечні точки, нині їх не існує через брак ресурсів. Наприклад, у Старому Салтові залишилися чотири закриті маленькі аптеки.

Це, зокрема, один із факторів, що сприяє розширенню аптечних мереж у цих областях, серед яких і наша. Проте це зовсім не свідчить про те, що аптечний бізнес має достатньо коштів для подальшого розвитку.

- МОЗ нещодавно презентував мапу місць, де, за розрахунками міністерства, треба відкрити аптеки. Ви скористалися нею?

Дійсно, Міністерство охорони здоров'я надало підприємцям близько сотні можливих локацій. Ми відкрили дві аптеки в місцях, які вони вказали, але, на жаль, там немає достатньої прохідності і клієнтів, які могли б забезпечити прибутковість. Тому це є чисто соціальний проєкт, що відображає нашу соціальну відповідальність.

Зверну увагу, що за межами України кількість аптек на одиницю площі значно нижча. Якщо ви вирушите до Італії, Іспанії чи Німеччини, ви навряд чи зможете знайти працюючу аптеку у вихідні дні або в вечірній час. Чи буде це для вас приємним сюрпризом?

Проте в цих країнах люди знаходять спосіб жити, і їхнє життя триває на 10-15 років довше, ніж в Україні...

Так, але причина не в кількості аптек. Вони змагаються одна з одною, і їхня кількість є оптимальною. Доки їхня діяльність має економічну доцільність, вони продовжуватимуть існувати.

Сучасна аптека вже давно вийшла за межі традиційного асортименту ліків. Сьогодні тут можна знайти не лише медикаменти, а й дитяче харчування, лікувальну косметику та засоби для реабілітації. З розвитком культури здорового способу життя зростає попит на біологічно активні добавки. Аптека сьогодні – це не лише місце для покупки ліків, а й простір, що пропагує здоров'я та профілактику. Крім того, вона створює робочі місця, забезпечує оплату орендних площ і, звісно, сплачує податки.

- Але якщо наразі аптечний бізнес не приносить прибутку, то аптеки треба закривати? Що ви робите?

Ми припиняємо діяльність неприбуткових аптек і звільняємо співробітників.

Якою мірою ви зацікавлені в розширенні власних брендів (ВТМ)?

- ВТМ - це не про ліки, а про економічну доступність генерика та про можливість вибору.

Що таке приватна торгова марка? Це може бути носова хустинка, пробіотичний засіб, недорогий БАД, активоване вугілля або вітаміни, але точно не серйозний препарат для серцево-судинної системи.

Безсумнівно, власні торгові марки (ВТМ) привертають увагу споживачів. Тому, якщо ми почнемо активніше пропонувати наші носові хустинки кожному клієнту, який завітає за ліками від нежитю, це може позитивно вплинути на їх продажі. Проте, якщо розглядати питання з бізнесової точки зору, важливо зазначити, що справжній розвиток аптечного бізнесу полягає у продажу медикаментів, а не лише аксесуарів.

Крім того, в багатьох державах безрецептурні препарати можна знайти навіть у супермаркетах, тоді як аптеки спеціалізуються на продажу ліків, які потребують рецепта.

- Якщо запровадити реферування цін, це виправить ситуацію?

Якщо уважно розглянути останні дані, можна виявити, що багато медикаментів не пройшли процес реферування. Чому так відбувається? Це пов’язано з економічною невигідністю. Аналіз показує, що деякі препарати в Україні коштують менше, ніж у країнах-референтах, тому реферування не призведе до зниження цін.

Яка функція платформ-інтеграторів, таких як Tabletki.ua чи Liki24, на ринку роздрібної фармацевтики? Чи є у вас з ними конкурентні відносини?

Аптечні мережі також мають свої веб-сайти і наразі переживають процес цифрової трансформації. З початком пандемії COVID люди усвідомили, якою зручною може бути онлайн-покупка ліків. Крім того, агрегаторні платформи дозволяють користувачам знаходити необхідні препарати, перевіряти їх ціни та наявність, а також здійснювати бронювання.

Ви отримуєте запити з цих платформ або безпосередньо з вашого веб-сайту?

У нашій мережі є особливий підхід, адже сайт "Аптека 9-1-1" займає лідируючі позиції серед конкурентів. Ми вчасно вирішили розвивати цей напрямок, хоча створення якісної вебсторінки потребує значних витрат. Наразі наш сайт адаптований для людей з порушеннями зору. Крім того, на ньому можна знайти "доступні ліки" за вашим рецептом, а також уточнити, де їх можна отримати в необхідній кількості.

Які основні тенденції формування роздрібного фармацевтичного ринку в даний час? Яким чином функціонує цей сектор?

Після реалізації нових заходів у сфері цінового регулювання, зокрема заборони на рекламу, спостерігається зниження кількості аптек.

Якщо говорити про нашу мережу "Аптека 9-1-1" (а нам вже понад 29 років, і ми займаємо третє місце на ринку за обсягом продажів), то у нас на сьогодні понад 1700 аптек. Ми працюємо на території всієї України, зокрема в Харківській, Сумській, Донецькій та Херсонській областях - тобто на прифронтових територіях. У Херсонській області ми були першими, хто повернувся туди після деокупації обласного центру. Також активно працюємо в Харкові, безпекова ситуація в якому на сьогодні, на жаль, вкрай складна.

Якщо говорити про інших учасників ринку, то вони надзвичайно активні. У першому кварталі цього року №1 за кількістю аптек - мережа "АНЦ", другий номер - "Подорожник" (у них понад 2000 аптек на кінець 2024 року, але зараз, можливо, дещо менше). Втім це все доволі умовні цифри, бо є регіони, де аптеки фактично не працюють, однак ліцензій вони не позбавлені, тому їх "офіційно" рахують. До того ж, ми маємо розуміти, що аптека та аптечний пункт - це різні речі.

Ви зазначили, що кількість аптек істотно знизилася. Чи є у вас конкретні дані про це?

- Давайте повернемося до початку війни, коли "Аптека 9-1-1" втратила певну кількість аптек - вони залишилися на території окупованих Донецької та Луганської областей. Інші мережі так само втратили низку аптек, зокрема в Харківській, Сумській та Чернігівській областях.

Коли розпочалася деокупація, ми поновили всі аптеки скрізь, де могли. Наприклад, у Липцях, Циркунах, Казачій Лопані і тощо. Ми розуміли, що людям потрібні ліки, і відновлювали роботу наших аптечних закладів на деокупованих територіях. Іноді ставалися ситуації, коли ми запланували поновити аптеку, але поки ми туди доїхали, по локації стався приліт, і вже нічого було відновлювати.

Скільки аптек ви позбулися в загальному?

- Звісно, є офіційні дані, втім ситуація така, що сьогодні аптека є, а завтра її немає. Наприклад, два тижні тому у нас за 7 днів було зруйновано шість аптек, загинула людина. У Липцях наша аптека була в окупації, після чого ми її поновили, а потім туди було три прильоти. Так само у Циркунах, де під час окупації нашу аптеку зруйнували. Ми її поновили, і вона деякий час працювала, однак потім великий приліт - і зараз вона знову зруйнована і не працює.

- Йдеться про одиниці, десятки чи сотні втрачених аптек?

На жаль, про сотні аптек, які знаходилися в Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Сумській та Запорізькій областях, доводиться говорити в минулому часі. Ці регіони мали величезну кількість аптечних закладів. Після визволення територій ми почали відновлювати частину з них, однак деякі аптеки були знищені настільки, що їх неможливо відновити. На жаль, деякі фармацевти загинули під час окупації.

Враховуючи поточні обставини, чи розглядаєте ви можливість розширення своєї діяльності на західні регіони, відкриваючи нові аптеки, замість того, щоб відновлювати їх поблизу лінії фронту, а можливо, переміщатися у більш безпечні місця?

Це питання тісно пов'язане із кадровими ресурсами. На початку повномасштабної війни ми не мали чіткої інформації про місцезнаходження нашого персоналу. Багато співробітників проживало в Харківській області, яка розташована поряд з кордоном, що межує з агресором. Крім того, колеги були змушені покинути свої домівки в Херсонській, Чернігівській, Сумській та Донецькій областях, перемістившись до центральних і західних регіонів України. Саме тому в цих областях спостерігається збільшення кількості аптек — фармацевти переїхали туди, а аптечні мережі активно шукали нових спеціалістів. Ми також відправляли наших фармацевтів з тимчасово окупованих територій до цих аптечних мереж.

На сьогодні це питання є досить складним, але все ж цікаво дізнатися, які у вас є прогнози щодо подальшого розвитку ринку. У яких сферах ви бачите потенціал для більшого заробітку?

- Думаю, що сегменти, які дають можливість заробляти більше, - це косметика, дитяче харчування, товари для здоров'я і реабілітації та підгузки. Наприклад, у Харкові зростає народжуваність, тому збільшується категорія товарів для дітей. Перспективи також мають товари для профілактики, не тільки ліки.

Аптечні мережі чітко спостерігають за змінами, що відбулися внаслідок повномасштабного вторгнення. Зараз дуже багато поранених і травмованих, людей, які купують антибіотики і перев'язувальні матеріали, постійних покупців заспокійливих препаратів. Ми бачимо збільшення частки цих сегментах, тож ринок "перекосило". Але велику частку цього попиту формують не пересічні громадяни, а волонтери чи військові.

Іншопрофільна діяльність могла б стати стимулом для прогресу українських аптек. Наприклад, я пропонувала міністру охорони здоров'я впровадження вакцинацій у аптечних закладах.

Щодо виробництва лікарських засобів, в Україні функціонує розвинена фармацевтична галузь. Країна має потенціал стати дієвим центром для фармацевтики.