Згідно з дослідженням USAID-Internews, 35% населення вважають, що впровадження штучного інтелекту негативно впливає на якість медіа-контенту.

Незважаючи на численні позитивні приклади в засобах масової інформації, застосування штучного інтелекту часто розглядається як інструмент для обману та маніпуляцій у створенні медіа-контенту.

У 64% опитаних в Україні є свідомість про застосування штучного інтелекту у створенні новин. Однак лише 16% вважають, що такі технології підвищують якість контенту. Ці дані наведені у щорічному дослідженні USAID-Internews "Ставлення до українських медіа та довіра у 2024 році", яке було представлено сьогодні, 7 листопада, в агентстві "Укрінформ".

Серед численних прикладів застосування штучного інтелекту в медіа найпоширенішими є чатбот ChatGPT, телеведучі, створені завдяки технологіям ШІ, голосові помічники, а також технології синтезу голосу.

35% респондентів впевнені, що використання технологій штучного інтелекту робить новини гіршими. 33% не визначились зі своїм ставленням до цього. Тільки 16% вважає, що це робить контент кращим.

Усвідомлення можливостей штучного інтелекту в процесі генерації медіаконтенту.

Згідно з результатами фокус-груп, учасники зазначають, що контент, створений за допомогою штучного інтелекту, включаючи дезінформацію, все ще можна відрізнити від матеріалів, створених людьми. Однак варто зауважити, що технології стрімко прогресують, і ця різниця може зникнути в найближчому майбутньому.

На їхню думку, штучний інтелект є одним із етапів технологічного прогресу, і стане широко розповсюдженим явищем у майбутньому.

Ось характеристики контенту, який генерується штучним інтелектом:

На сьогоднішній день, згідно з отриманими результатами дослідження, респонденти в основному висловлюють негативне ставлення до застосування штучного інтелекту в процесі створення медіаконтенту. Вони вважають це явище формою обману і маніпуляцій, а також причиною зменшення кількості робочих місць.

Дослідження "Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році" було виконано дослідницькою компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews Network, що реалізує "Медійну програму в Україні" за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Основна мета дослідження -- вивчити звички українців щодо споживання медіа, виміряти їх довіру до медіа та вразливість до іноземних інформаційних маніпуляцій і втручань.

У ході дослідження було проведено опитування 3 000 осіб у містах України з населенням понад 50 000 в таких областях, як Київська, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська та Чернівецька. Похибка вибірки становить не більше 2,5%.

Були проведені очні інтерв'ю, а також фокус-групи та інтерв'ю з такими групами українців: мешканці невеликих населених пунктів, розташованих поблизу бойових дій; внутрішньо переміщені особи; військовослужбовці Збройних сил України; українці, переміщені до Польщі, Німеччини, Чехії, Італії, Іспанії, Литви, Латвії, Естонії, Великої Британії, Ірландії, Нідерландів, Румунії та Болгарії; мешканці тимчасово окупованих територій та/або територій, де точаться активні бойові дії (Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області).

Інтерв'ю та фокусні групи були організовані в період з травня по липень 2024 року.

Детально ознайомитися із дослідженням "Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році" можна за посиланням.