З початку року на льоду загинули 22 українці: як запобігти трагедіям | УНН

Відлиги, перепади температур і робота гідроспоруд у лютому роблять водойми для українців непередбачуваними та небезпечними. Лід може здаватися міцним, але ламатися під вагою людини й затягувати її під воду.

З початку року 22 українці стали жертвами недотримання правил безпеки на льоду. Щоб уникнути подібної долі і зберегти життя собі та рідним, фахівці ДСНС та "Укргідроенерго" поділилися порадами під час обговорення теми "Коли лід стає небезпечним". Це питання стало особливо актуальним після трагічних подій, що сталися 12 лютого в Києві, повідомляє УНН.

Директор департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС Віктор Вітовецький зазначив, що з початку року на водних об'єктах сталося 22 летальних випадки.

"На жаль, одним з них є дитина," - підкреслив він.

Водночас, він зазначив, що в аналогічний період минулого року статистичні дані були менш оптимістичними. За його словами, поліпшення безпекової ситуації на льоду може частково пояснюватися постійними попередженнями та підвищенням обізнаності населення щодо ризиків, пов'язаних із виходом на лід.

У ДСНС також озвучили дані про врятованих на водоймах українців.

"На початку року вдалося врятувати 15 людей, серед яких були й четверо дітей," -- повідомив Вітовецький.

Однак він наголосив, що ці дані не повинні викликати почуття спокою: рятувальним службам потрібно певний час, щоб дістатися до місця пригоди, а для особи, яка опинилася в небезпеці при низьких температурах, цього часу може виявитися недостатньо.

Згідно з даними рятувальних служб, найбільше випадків загибелі трапляється на ріках. Вітовецький прокоментував:

"В аналізі різних типів водойм, варто зазначити, що наразі найбільше випадків загибелі трапляється на річках — 15 людей. Крім того, 7 осіб втратили життя на ставках та інших внутрішніх водоймах."

Основними факторами, що призводять до загибелі, є невстановлені обставини (оскільки після трагедії їх важко чітко визначити, особливо в разі відсутності свідків) та заняття риболовлею.

ДСНС оприлюднила дані щодо регіонів, в яких з початку року було зафіксовано найбільшу кількість летальних випадків.

"У цьому році Дніпропетровська область - це п'ятеро людей, які загинули, Вінницька - три, Закарпатська і Полтавська - по дві особи", -- сказав директор департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності відомства.

Для порівняння, торік серед лідерів були Вінницька, Київська, Харківська та Чернігівська області.

Особливу увагу в ході бесіди приділили водосховищам та територіям, що розташовані поблизу гідроелектростанцій. Виконувач обов'язків генерального директора "Укргідроенерго" Богдан Сухецький зазначив:

"У нашій місцевості, а також у нашому кліматичному поясі, стабільна крига відсутня. Інакше кажучи, вся наявна крига є динамічною і нестабільною."

Основна причина полягає в діяльності гідрооб'єктів та варіаціях рівня води. Сухецький пояснив, що гідроелектростанція створює потік водних мас, зокрема, піднімає тепліші шари, які руйнують лід знизу. Крім того, через війну енергетична система функціонує в умовах, які для неї є незвичними: після обстрілів або в умовах дефіциту електроенергії гідрогенерацію можуть активувати на максимальну потужність. Як наслідок, виникають суттєві коливання рівня води.

"Ці коливання можуть варіюватися в межах від 10 до 15-17 сантиметрів," -- зауважив Сухецький.

Він розповів про той процес, завдяки якому, навіть якщо лід виглядає надійним, він може стати небезпечною пасткою:

"Лід не встигає опуститися, і відразу ж утворюється повітряний прошарок, внаслідок чого лід стає дуже крихким."

Ще одним важливим аспектом є мікровібрації, що виникають під час функціонування обладнання, які ведуть до формування мікротріщин у льодовому покриві. Ці явища можуть залишатися непомітними для людей без спеціальних знань, проте вони мають суттєвий вплив на безпеку.

Керівник підрозділу підводного розмінування та інших спеціальних операцій ГУ ДСНС у Києві Олександр Туманов чітко виклав основний принцип:

"Головний заход безпеки - не виходити на кригу взагалі. Я маю на увазі без зайвої потреби".

Він підкреслив, що забезпечити абсолютну безпеку на льоду неможливо через взаємодію природних і антропогенних чинників. Адже неможливо точно спрогнозувати, як буде вести себе лід.

Він окремо підкреслив важливість людського аспекту в критичних ситуаціях: особа, яка зазнала невдачі, відчуває шок і паніку, що призводить до швидкої втрати здатності до раціональних дій.

"Паніка є найбільшим супротивником," - наголосив Туманов, обговорюючи тему самозбереження.

На заході також були розглянуті ситуації, коли автомобілі виїжджають на лід.

Олександр Туманов підкреслив: "Процес затоплення автомобіля відбувається надзвичайно швидко. Людина може не встигнути навіть відкрити двері".

Він зазначив, що двері та замки можуть зазнати блокування через лід і водяний тиск, а реальні ситуації порятунку не відповідають кіношним сюжетам.

В ДСНС підкреслили, що подорожі автомобілями по замерзлим водоймам є найнебезпечнішим видом діяльності на воді в зимовий період, адже у такому випадку людина суттєво знижує свої шанси на порятунок.

У Державній службі з надзвичайних ситуацій рекомендують спочатку звертатися до екстрених служб, зателефонувавши з мобільного на номери 101 або 112.

Продовжуючи, якщо особа, що надає допомогу, не піддає себе загрозі для життя, важливо діяти з максимальною обережністю.

Віктор Вітовецький роз’яснив основні правила для українців.

Якщо потрібно підійти ближче, краще повзти, рівномірно розподіляючи вагу по поверхні, щоб не зламати лід під ногами.

Крім того, важливо використовувати доступні матеріали: це може бути канат, палиця або інший предмет, щоб забезпечити постраждалому підтримку, не підходячи занадто близько.

Якщо потерпілий не реагує або виявляє ознаки слабкості, рятувальники рекомендують використовувати підручні засоби, такі як шарф чи ремінь, для витягування. Після цього важливо негайно розпочати надання домедичної допомоги.

Окремо Вітовецький наголосив на важливості навичок першої допомоги: у воєнний час це потрібна компетенція не лише для випадків на воді.

Рятувальники відзначають, що незважаючи на численні попередження, деякі люди все ж вирушають на лід для риболовлі. У таких ситуаціях Олександр Туманов рекомендує дотримуватися кількох основних правил: не виходити на лід самостійно, мати з собою напарника та взяти на випадок надзвичайної ситуації надійну мотузку (бажано з карабіном). Також варто запастися предметами, які можуть допомогти у воді завдяки своїй позитивній плавучості.

Він навів приклади ситуацій, коли рятували людей, що опинилися на дрейфуючих крижинах, але також зазначив, що іноді після порятунку ці ж люди знову повертаються до риболовлі.

У завершенні обговорення учасники дійшли до спільного висновку: теплі кліматичні умови та коливання температури, а також функціонування водних споруд створюють умови, в яких лід стає непередбачуваним середовищем, де звичні правила безпеки можуть не виявитися ефективними.

Позиція Державної служби України з надзвичайних ситуацій є чіткою: без нагальної необхідності не слід виходити на лід. Особливо в районах, де розташовані гідроелектростанції, а також на річках ризик потрапити в небезпечну ситуацію значно зростає.

Раніше ДСНС попередила про найнебезпечніші прилади під час блекаутів. Від початку року зафіксували понад 1200 загорянь через аварійні режими електромереж. Рятувальники наголошують на небезпеці використання несертифікованих пристроїв та перевантаження електромереж.