»З дитинства зрозуміла, що не зможу жити без естрадного співу» — Мирослава Швах-Пекар

Замало бути добрим співаком – треба розумітися на мистецтві загалом

Як уже повідомлялося, з 19 по 29 квітня Закарпатська обласна філармонія запрошує всіх на III Міжнародний фестиваль «МУЗИКА БЕЗ КОРДОНІВ». Відкриття фестивалю відбудеться у неділю 19 квітня о 18.00 за участю Оксани СЛАВНОЇ та гурту «ЕКСПРОМТ» (Вінниця).

Окрасою цього заходу обіцяє стати концерт за участю Лауреата міжнародних конкурсів Мирослави Швах-Пекар та естрадно-духового оркестру Закарпатської обласної філармонії під орудою заслуженого артиста України Володимира Співака. Наша чарівна солістка не перестає дивувати своїми творчими пошуками і новими сценічними образами. Природний талант, ґрунтовна музична освіта, неймовірна працездатність, жіночий шарм – ось далеко не весь перелік очевидних чеснот співачки. Попри свій молодий вік Мирослава має чималий артистичний досвід:

«Співаю з дитинства. У десятирічному віці виборола свою першу сценічну перемогу. Це був районний конкурс. Потім перемогла на обласному конкурсі з естрадного співу. Власне, тоді я і зрозуміла, що не зможу полишити цього захоплення: виступала на сценах різного рівня, включно із закордонними. Скажімо, в Угорщині співала у програмах наших талановитих закарпатських хореографів, до Словаччини їздила на численні  фестивалі. Отже, без мистецтва, музики я свого життя вже не уявляла. Після закінчення загальноосвітньої школи постала перед вибором, куди йти вчитися. В Ужгородському коледжі культури та мистецтв на той момент не було відділу естрадного вокалу, отже довелося вступати до Ужгородського державного музичного училища ім.Д.Задора й опановувати академічний вокал, що виявилося для мене абсолютно новим. Але це й на краще: зараз я можу співати у будь-якій манері, що неабияк сприяє у моїй роботі. Взагалі вважаю серйозну освіту основою основ у професійному зростанні музиканта. Замало бути добрим співаком – треба розумітися на мистецтві загалом, багато часу приділяти естетичному вихованню, всебічно розвивати свій талант. Я надзвичайно вдячна своїм наставникам за науку. В училищі моєю вчителькою з вокалу була Надія Миколаївна Підгородська. Вона дала мені ту основу, якою я послуговуюся донині. Гадаю, її цінні настанови згодяться мені до кінця життя. Далі була Львівська національна музична академія імені М.В.Лисенка, де я навчалася у народного артиста України Володимира Дмитровича Ігнатенка. А після його смерті моїм педагогом стала наша землячка, заслужена артистка України Анна Юріївна Дашак. Саме ця людина допомогла сформуватися мені як виконавиці, стала моєю справжньою творчою наставницею.

Студентське життя в академії було незабутнім: я відвідувала театри й концертні зали, насолоджувалася архітектурою цього чудового міста, полюбила його парки, цирк, затишні кав’ярні. Це не лише великий культурний центр, де впродовж усього року вирує мистецьке життя. Це місто, в якому мешкає сила-силенна людей, які і творять нині в Україні українське мистецтво.

Після закінчення академії я отримала диплом за спеціалізацією «Музичне мистецтво: оперна співачка, концертно-камерна співачка, викладач вокалу». Вирішила спробувати щастя в Кошицькому оперному театрі: пройшла прослуховування, дуже довго чекала на результат. Але, на жаль, не судилося. І оскільки мене давно запрошували до Закарпатської обласної філармонії, охоче пристала на цю пропозицію. До слова, у студентський період я брала участь у різних кастингах. Наприклад, у 2008 році у Львові шукали дівчат і парубків для мюзиклу «Львівське ретро». Мені пощастило потрапити до основного складу, і почалася активна концертна діяльність.   Мюзикл набув популярності як у місті, так і в усій Львівській області: ми часто виїжджали з виступами до районних центрів. Для мене це була чудова практика. До того ж, деякі фрагменти зі «Львівського ретро» я використала нещодавно у нашій новій програмі з ансамблем солістів «Гармонія» Закарпатської обласної філармонії. Це були уривки в ритмі танго.

Другим був кастинг до жіночого секстету. Малося на меті створення дівочого гурту, який би гастролював Україною, виконуючи легку музику. Я пройшла кастинг, однак уже на перших репетиціях зрозуміла, що це не моє – надто примітивним був репертуар і творчий діапазон майбутнього колективу. Але це також був корисний досвід. Свого часу мені припали до душі слова: «Не треба нічого боятися в житті. Завжди будь собою. Завжди працюй над собою. Залишайся спокійною, впевненою, врівноваженою». Наразі це і є моїм життєвим кредо. Намагаюся випробувати себе і різних амплуа. Не обмежую себе у виборі музичного жанру чи манери виконання. До прикладу, у моїй творчій біографії був дует «Камелія», у рамках якого впродовж дев’яти років ми з моєю колегою і подругою Оксаною Ленарт відпрацювали безліч концертів на різних майданчиках нашого краю, з успіхом виступали за кордоном. Брали участь у всіх фестивалях русинів, які проводилися у Словаччині. А їх, повірте, немало. Дует «Камелія» мав у своєму репертуарі багато творів закарпатських композиторів і поетів – Василя Поповича, Яни Садварій, Віталія Повханича, Руслана Талабіри, Василя Кузана, Мар’яни Лиховид. Це був колосальний досвід.

Я вже виконала на нашій сцені партію Оксану в опері С.Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». У супроводі симфонічного оркестру філармонії співала саундтреки із відомих кінострічок (програма «Голівуд»). Зараз ми спільно з естрадно-духовим оркестром філармонії готуємо цілковито естрадну програму. До неї ввійдуть яскраві зразки вітчизняної пісенної лірики, світові хіти різних часів, починаючи від джазової класики Джорджа Гершвіна, закінчуючи композицією минулорічної переможниці Євробачення травесті-співачки Кончіти Вурст. Власне кажучи, активно співпрацюю з усіма колективами й солістами нашої  філармонії, бо вбачаю у цьому можливість розширити свій творчий діапазон.

Наразі намагаюся поєднувати виховання своєї п’ятирічної донечки з трьома роботами: крім Закарпатської обласної філармонії  працюю ще викладачем вокалу в Ужгородській дитячій школі мистецтв і концертмейстером-ілюстратором в Ужгородському музичному училищі. Побутує думка, що спочатку ти працюєш на своє ім’я, а потім ім’я працює на тебе. Але я щаслива людина, бо справа, якою я займаюся, дарує мені неймовірне задоволення. Це не стільки робота, як хобі, захоплення на все життя».

 

Серед незмінних учасників Міжнародного фестивалю «Музика без кордонів» є симфонічний оркестр Закарпатської обласної філармонії: бувало, що колектив готував навіть дві програми в рамках одного фестивалю. От і цього разу двічі за диригентським пультом з’явиться Вікторія Свалявчик-Цанько, щоправда, з різними колективами:

«Ми з симфонічним оркестром філармонії маємо чудову нагоду зіграти концерт із відомим флейтистом з Італії, у минулому нашим співвітчизником Станіславом Зубицьким. Цей чудовий музикант вже грав торік на нашій сцені (з камерним оркестром філармонії) і встиг полюбитися закарпатській публіці. Щодо програми, то вона неодмінно припаде всім до душі. Назва говорить сама за себе – «Французький променад». Це мила, спокійна, романтична музика, під звуки якої можна уявити себе у Парижі, на якійсь мальовничій площі, у затишному кафе з духмяною кавою та свіжими круасанами… Тобто, характер цих творів абсолютно відповідає образу французької столиці з її особливою атмосферою і нічними вогнями. І, звісно, матимемо соліста вищого ґатунку.

Щодо іншого концерту, то вперше у Міжнародному фестивалі «Музика без кордонів» візьме участь симфонічний оркестр студентів Ужгородського державного музичного училища ім. Д.Задора. Для моїх підопічних грати на сцені філармонії, поруч із відомими і досвідченими музикантами – це дуже важлива подія і велика відповідальність. Але ми представимо дуже цікаву програму «Галопом по Європі» – своєрідну подорож багатьма європейськими державами, здійснену з допомогою кращих зразків класичної симфонічної музики. Плануємо доповнити свій виступ деякими сюрпризами. Сподіваюся, це буде гарний досвід для наших молодих музикантів. Втім, ми зі студентським симфонічним оркестром вже отримали в цьому році дипломи у трьох міжнародних конкурсах, які проводилися у Швейцарії, Франції та Італії. Це неабиякий стимул для майбутніх професійних музикантів: вони відчувають перспективу своєї праці, шанс заявити про себе, реалізовувати якісь власні творчі плани. Щодо мене, то я дуже тішуся своєю можливістю працювати і з професійним, і зі студентським колективами. Симфонічний оркестр філармонії – це справжні професіонали, майстри своєї справи. На кожну нову програму відведено стислі терміни, примудряємося підготувати деколи одну-дві на місяць. Зі студентами все інакше: всьому треба навчити, детально пояснити, провести багато репетицій – в результаті виходить одна повноцінна програма за навчальний рік. Але молодь надзвичайно радіє участі у таких проектах, бо саме на сцені є можливість показати результат своєї багаторічної праці. І якщо це подобається слухачам, то наша справа – недаремна».

Отже, у рамках III Міжнародного фестивалю «МУЗИКА БЕЗ КОРДОНІВ» 21 квітня о 18.30 відбудеться концерт Мирослави Швах-Пекар та естрадно-духового оркестру Закарпатської обласної філармонії. Керівник колективу – заслужений артист України Володимир СПІВАК.

А 23 квітня о 18.30 на програму «ГАЛОПОМ ПО ЄВРОПІ» запрошує симфонічний оркестр студентів УжДМУ ім.Д.Є.Задора. Керівник – Вікторія ЦАНЬКО. Ведучі – Віра ТИМОЧКО та Михайло ЧЕДРИК.   

Таїсія Грись