»Дийдо» – другий фіналіст зимової першості Закарпаття

Підопічні Іштвана Гіді нівелюють клас «Оболоні» 1:0

Другий півфінал, без сумніву, більш інтригуючий, аніж протистояння «Ужгорода» та «Баранинців». «Дийдо» – новачок першої ліги. У команди Іштвана Гіді хороший потенціал: молоді талановиті футболісти, переважно місцеві, непогана інфраструктура. І як підсумок, дбаючий президент Чобо Кемень. З президентом поталанило і хустянам, я, звісно, про Йосипа Браєра. Останній повсякчас розбудовує головну спортспоруду Хустщини. «Оболонь» повинна гордитися ще одним Браєром. Цього разу мова про граючого коуча – Олександра. Не забудемо і про досвідченого екс-голкіпера команд майстрів Драгулу. Зокрема Віктора впевнено можна назвати героєм матчу попереднього із «Севлюшем». «Оболонь» – один з грандів вищого дивізіону. Та, відверто, у півфіналі зимової першості вони мали однакові шанси на перемогу. Хоча ні, перевагу віддам «Дийдо»…

…лишень через вболівальників. Кращої фан-підтримки, ніж мала довжанська «Боржава» років зо три тому, я в Закарпатті не пригадую. Чому «Берегвідейк» програв тільки цій команді свого часу? Чому в Довгому виграти було майже ірреально? Вірно, завдяки десяткам трьом зорганізованих вболівальників з барабанами, гаслами вербальними і невербальними. Завдяки їхньому духу, який гнав команду вперед. Чого тільки вартував індивідуально-авторський банер: «Ласкаво просимо в пекло!». Шановні довжини, Ви вже тільки другі. «Дийдо» мене звалило з ніг, у хорошому значенні цього слова, всього лишень шістьма затятими, певно, музикантами, які спільно з власними музичними інструментами на стадіоні створили справжнє шоу. Браво, Дийдо!

А тепер до футболу. Знову ж завдяки підтримці місцевих фанів підопічні Іштвана Гіді знівелювали перевагу в класі хустської «Оболоні» (я про вищу лігу). Команда господарів заволоділа ініціативою і спокійно нав’язувала супернику свою гру. Щоправда якоїсь гостроти у перші 35 хвилин я та й, певно, інші глядачі не побачили у виконанні жодної з команда. Склалось враження, що «Дийдо» вичікує свій стовідсотковий момент. Хоча він міг бути хвилині так на 15. Ференц Барта правим краєм увірвався до штрафної суперника, обіграв захисника і, замість того, щоб прострілити уздовж майданчика, пробив повз ворота із 9 метрів. А партнери по команді чекали саме прострілу. Та виправити ситуацію часу було ще достатньо.

Другий тайм. На 37 хвилині Олександр Розман змусив мене на мить забути про невеличкий футбольний егоїзм від Барти. Сашко, наче за попереднім сценарієм, проте вже лівим флангом влітає в штрафну, б’є і, як Ви зрозуміли, повз ворота. А ще через три хвилини Михайло Митровський «Оболонь» залишає вдесятьох. Другу жовтку картку за небезпечну гру він показав Василю Пилипу. А «Дийдо» в свою чергу бездарно використало перспективний стандарт. Розман усе ж змусить мене та й інших його пам’ятати до фіналу, як мінімум. Про лівий фланг він забув у найближчі 5 хвилин і пішов рейдувати правий. Не дарма. Блискучий прохід у карну зону і простріл, ні удар все ж, з гострого кута. Драгула – безсилий. 1:0. «Дийдо» заслуговувало силами помірятись з «Ужгородом», повірте. І не лиш, аби повихвалятись вмінням фанів уболівати, а злагодженою грою насамперед. І команда Гіді забезпечила собі почесну участь, вибачте, що поспішаю, уже на 46 хвилині. Віктор Драгула, якого я безмежно поважаю, забув про свій досвід. Олександр Розман після хорошого пасу із глибини вийшов на побачення з голкіпером. Віктор удар Олександра парирує, однак за межами штрафної. Пряме вилучення від Митровського. Справедливе, та нелогічне (я про дії воротаря). «Оболонь» вдев’ятьох проти сьогоднішнього «Дийдо» зробити вже нічого не зможе. Господарі наче прописались у штрафному суперника. На 61 хвилині Віктор Парада міг збільшити перевагу своєї команди. Він пробивав метрів із семи. Удар блокує захисник. Під завісу матчу ще Барта один момент транжирить. Реально, рахунок не по грі. Він повинен бути значно більшим.

Віталій Біровчак

Закарпаття Спортивне