Куди тікає тепло з наших осель?

І як його «впіймати»?

«Закарпатка» продовжує розпочатий у минулих номерах «енергоощадний лікнеп» від старшого викладача кафедри технології машинобудування інженерно-технічного факультету УжНУ Євгена Драгули. Цього разу поговоримо про тепло в наших оселях, вірніше, про те, якими шляхами воно може з них тікати й як за допомогою поширених на Заході, але маловідомих у нас технологій мінімізувати втрати. Словом, наш експерт пропонує читачам провести такий собі домашній енергоаудит.

Найбільші втрати тепла – через вікна й двері

«Взагалі-то складові енергоаудиту – ревізія системи тепло-, електро-, газо- й водоспоживання та пошук оптимальних схем використання всіх цих ресурсів. Хоча в уявленні пересічної людини енергоаудит асоціюється лише з однією з його складових – тепловізійною зйомкою, що дає змогу визначити теплові втрати.

Фахівці прораховують, якими можуть бути ці показники для вашої оселі по мінімуму, і за допомогою спеціальної апаратури порівнюють їх із фактичними. Якщо вони збігаються – чудово, змінювати нічого не треба, а якщо ні – шукають найкращі варіанти зменшення енерговитрат.

Звичайно, для досягнення ідеального результату потрібен величезний фронт робіт – утеплення стін і даху, заміна вікон, опалення тощо. На практиці ж усе впирається в кошти, і здебільшого краяни беруться до виконання енергоощадних заходів поетапно», – пояснює Євген Юрійович.

У цьому сенсі він виділяє певний алгоритм першочерговості. Так, найбільші втрати тепла завжди спричиняє рухоме повітря. Якщо у вас старі вікна, в щілинах яких гуляють протяги, то краще замінити їх на нові з двокамерними склопакетами. Коли такої можливості нема – навіть одинарний склопакет дасть ефект. Але при цьому слід враховувати, що перекриється доступ свіжого повітря, а це загрожує високою вологістю й погіршенням мікроклімату в приміщенні. Є вікна зі спеціальною вентиляцією, та через ці отвори, знов-таки, тікатиме тепло. Тому найкращий вихід – примусова вентиляція із рекуперацією. Вона дозволяє підігрівати повітря, яке надходить знадвору, теплом, відібраним із потоків, що видуваються. Загалом варто знати: чим більша площа вікон, навіть енергоощадних, тим значніші втрати тепла. Зменшити їх допоможуть навіть звичайні занавіски. Але в нас їх опускають аж до підлоги й закривають радіатори, а відтак нагріте повітря між ними й стіною йде до вікон, де швидко остиває без користі. Це не дуже добрий сценарій – тепло від радіаторів має йти в кімнату. Тому штори, принаймні в опалювальний сезон, треба підбирати тільки до радіатора. Добрим варіантом у цьому плані є ролети.

Інше джерело втрат тепла – двері. Коли вони виходять прямо на вулицю – це однозначно погано. Краще мати якийсь тамбур, але якщо не виходить – компромісним варіантом стануть подвійні двері, прошарок повітря між якими виконуватиме роль теплоізоляції. Якщо температура при стіні й у приміщенні відрізняється більш ніж на 5 градусів – ви опалюєте вулицю.

Наступний «крадій тепла» – стіни. Відсоток втрат залежатиме від їх площі й товщини та може сягати 20, 30, а іноді й 40%. Чим товща стіна – тим менші втрати. А перевірити їх можна за допомогою термометра, правда, не звичайного. «Ми для цього маємо спеціальне обладнання, найпростішим варіантом є пірометр. А вартість тепловізора, до речі, починається від 3-х тисяч євро. Так от, якщо у вас різниця температур всередині приміщення й на стіні з внутрішнього боку становить більше 5 градусів, значить, ви опалюєте в тому числі й вулицю.

Співвідношення, відповідно, 22^о С і 17^о ще буде прийнятним. Можна аналогічно визначити й різницю температур зовнішньої стіни та надворі. Якщо стіна на 5 і менше градусів тепліша – то ви не надто розбазарюєте тепло. Приміром, при 0 градусів на вулиці на стіні 3^о – це розкішний результат. А от якщо +10 – треба щось робити. Що саме? Утеплювати стіну, причому, наголошую, ззовні – бо якщо зсередини, можете отримати несприятливий мікроклімат у помешканні включно з грибком. У такому випадку виручить хіба примусова вентиляція, а щоб вона, знов-таки, не тягла за собою колосальні тепловтрати, це має бути рекуперація», – підкреслює Євген Драгула. Він додає: якщо йдеться про багатоповерхівку, то утеплювати слід не лише зовнішню стіну своєї квартири, а всієї будівлі – так набагато ефективніше. Зрозуміло, що ЖРЕРи цим не займатимуться, а от ОСББ – цілком можливо.

До слова, Євген Юрійович навів нормативи по сертифікації будівель із точки зору енергетичних витрат на рік. Якщо в Європі вони нині становлять до 15 – 20 кВт х год на м², ну ще допускається до 50 кВт х год на м², то в нас у багатоквартирних будинках 200 кВт втрат набирається легко. Тобто ми реально опалюємо вулицю.

На Закарпатті вважається добрим показник 100 кВт х год на м². Менше 80 – це вже супер: там і утеплення зовнішніх стін присутнє, і опалювальні установки та освітлення підібрані оптимально. Люди думають, що це вже межа досконалості. Хоча є ще потенціал правильної вентиляції. Ідеться не лише про рекуперацію – є також можливість за допомогою теплового насоса, що працює як «холодильник навпаки», забирати тепло з повітря, яке виводиться з приміщення, і таким чином нагрівати воду. Цей бойлер коштує понад 1000 доларів, але для кав’ярень-ресторанів, де постійно потрібна гаряча вода, й у той же час іде вимушена вентиляція, він вигідний. На Заході це остання тенденція ринку.

Варто пам’ятати, що взимку тепле повітря може тікати ще й через стелю та дах. Тож в одноповерховому будинку слід утеплити горище, а на мансарді – власне дах. Товщину шару утеплювача мають визначати фахівці. Вона залежатиме від того, з якого «сандвіча» складається ваша покрівля.

І ще одне величезне джерело втрат тепла – долівка. Якщо маєте опалення через теплу підлогу, то у вас ця проблема вирішена, бо там під низ кладуть достатній шар пінопласту. А в приватних будинках із радіаторною системою зазвичай на долівку ніхто не звертає уваги, хоча вона стикується з землею, температура якої завжди нижча, ніж у приміщенні. Тому підлогу треба ретельно утепляти.

Потужність системи опалення не обирайте «з запасом»

Звичайно, в енергоефективності оселі важливу роль грає система опалення. Це широка тема, ми зараз не зупинятимемося на плюсах і мінусах тих чи інших типів котлів. Але Євген Драгула акцентує на кількох моментах, які слід врахувати, якщо ви збираєтеся замінити котел. По-перше, всі вони оптимально працюють на максимальній потужності. А коли вам у магазині підбирають опалювальний прилад, то вираховують потрібну потужність для зовнішньої температури -20⁰ С, яка в нас буває, якщо взагалі буває, 1-2 дні на рік. В основному ж зими тепер – від мінус 5 до +5. Тобто ми переплатимо за зайву потужність, і при цьому ще, оскільки наш котел не працюватиме на максимальній потужності, його ККД виявиться значно гіршим, ніж заявлений виробником. «Тому я рекомендую дублювати системи опалення. Скажімо, ви ставите котел, розрахований на номінальну потужність при мінус 5 градусів. При значному зниженні температури у вас є два варіанти: або змиритися з тимчасовою прохолодою в будинку й тепліше вдягатися, або включити додаткове джерело енергії.

Як на мене, до твердопаливного чи газового котла зручно додати резервний електричний. Адже температура найбільше падає вночі, коли ми можемо використовувати нічний, удвічі дешевший, тариф електрики. Звісно, для цього потрібен дво-, або тризонний лічильник, але він себе виправдовує – чимало побутових приладів можна запрограмувати на нічну роботу», – каже Євген Юрійович.

Важливий резерв економії також ховається у відпрацьованих викидах газових та твердопаливних котлів. Із ними втрачається дуже багато тепла, а чим більше його тікає в димохід – тим менша ефективність нашої системи. Але це тепло також можна вловлювати – за допомогою конденсаційних котлів чи димоходів, у яких тепло відбирає потік повітря або води.

І остання енергоощадна порада стосовно опалення – вигідно ставити режим автоматичного регулювання температури в помешканні. Це можуть бути терморегулюючі датчики механічного типу на радіаторах або загальні системи з пультом керування, де на певні години ви виставляєте певні температури, при досягненні яких котел автоматично відключатиметься. Але важливо датчик встановити в найхолоднішу кімнату, щоб не мерзнути. Хто має в планах реконструкцію системи опалення або будує будинок, може зробити відповідну зональність і керувати нею окремо в різних кімнатах. Тоді датчики потрібні в кількох місцях. Це саме стосується й освітлення. Тобто чим розумніше ми до цього підходимо, тим кращий економічний ефект. Але попередньо слід вкласти значні кошти…

Незабаром в Ужгороді – енергоощадні тренінги. Безкоштовні!

Утім, у кожній оселі – свій потенціал енергоощадності, і як його використати, виходячи з матеріальних можливостей власника, – вирішується суто індивідуально. Зараз усі зацікавлені мають можливість дізнатися більше про ці питання на безкоштовних тренінгах, які проводитиме Євген Драгула.

Він підбирає для них різні цільові групи – окремо спілкуватиметься з керівниками ОСББ, окремо – з представниками релігійних споруд, комерційних структур, просто власниками будинків і квартир тощо.

Бажаючі долучитися до соціального проекту можуть реєструватися на сайті sunny-stream.com або на сторінці Євгена Юрійовича в Фейсбуку. Там же будуть оголошення про час проведення тренінгів. Вони проходитимуть в аудиторіях УжНУ і перше заняття намічене вже наступного тижня.

Мирослава ГАЛАС