Зухвале вбивство й тарифний удар

А тим часом на сході – крихке перемир’я

От українці й дочекалися кратного підвищення тарифів на газ, за ними й на електроенергію не забаряться, хоч і не в такому масштабі. Все це робиться, не в останню чергу, під тиском Міжнародного валютного фонду, який уже не перший рік вимагав від України піти на такі заходи. Що б не казали, а в найближчий рік необхідно затягнути паски й чекати... щоб обіцяні реформи в Україні запрацювали. А тим часом у Москві сталося вбивство, яке цілком може свідчити про безнадійність нинішнього політичного режиму в Росії.

Смерть Нємцова

27 лютого в Москві вбили опозиційного політика Бориса Нємцова. Незважаючи на чималу кількість убивств і дивних смертей громадян РФ, що були опонентами нинішньої російської влади на чолі з Володимиром Путіним, ця подія стала шоком для багатьох. Те, що Борис Нємцов останніми роками дещо втратив у своїй політичній вазі в Росії, не було власне його проблемою, а скоріше, проявом нинішньої політичної системи в цій країні, де опозиція, фактично, знищена, не має можливості на рівних конкурувати з провладними силами. Та попри це, Нємцов був одним із небагатьох, хто відверто критикував владу, а не отримав посаду після кількох років політичного тиску, як низка його колег іще з часів президентства Бориса Єльцина. І це, мабуть, одна з причин, чому Нємцов міг заважати чинній владній верхівці в Росії.

Другий фактор, який міг стати фатальним для нього, – інформація про російські війська в Україні. Вже незабаром вона мала стати доступною широкій російській та світовій громадськості (і стане, з огляду на заяви соратників Нємцова), тож, цілком імовірно, могла призвести як до посилення зовнішнього тиску на Росію, так і до певної активізації, скажімо так, проукраїнських настроїв росіян, які нині є досить помірними.

Водночас робити будь-які висновки щодо того, хто саме замовник убивства й кому це вигідно в першу чергу, мабуть, передчасно. Однак із огляду на не зовсім зрозумілі обставини події та поведінку людей, які в той вечір були поруч, випливає: вбивство Бориса Нємцова було спланованим, і організатори мали на меті показати всім, що гуляти навіть біля стін Кремля – небезпечно для життя.

Як би дивно це не звучало, але Росія нині небезпечна як для своїх співгромадян, так і для сусідніх держав – у першу чергу.

Зміни, яких… чекали

Цього тижня стало зрозуміло, що розмови про кількаразове збільшення тарифів на енергоносії для населення не є простими балачками. Газ уже з 1 квітня  одорожчає щонайменше в 3,3 рази. Незабаром і електроенергія має офіційно зрости в ціні на 50%. Відтак на фоні зміни цих тарифів відбудеться зростання й на місцевому рівні – зокрема мова йде про тарифи на всі послуги в сфері ЖКГ.

Тим часом парламент дав добро обмежити право пенсіонерів працювати та одночасно отримувати пенсії (частково або повністю). Про підвищення зарплат узагалі не йдеться, а офіційна інфляція на рівні 26% може спровокувати суттєві проблеми в країні, пов’язані зі спроможністю населення платити за комунальні послуги.

Цього тижня парламент таки прийняв низку законів та зміни до бюджету, які ще минулого тижня викликали палку дискусію серед депутатів. Отже, парламентська криза відкладається. У той же час переважну більшість законодавчих новел в  країні прийняли на вимогу Міжнародного валютного фонду (далі МВФ), що в підсумку має призвести до отримання Україною чергового траншу від цієї організації в сумі понад 17 млрд доларів.

Якщо не вдаватися в деталі всіх перипетій переговорів із МВФ та баталій в  країнському парламенті, можемо цілком сміливо стверджувати: основний тягар, пов’язаний із виведенням енергетичного й комунального сектору економіки з кризи, лягає на кінцевого споживача. І хоча, згідно зі змінами до Держбюджету, уряд передбачив понад 12 млрд грн на субсидії, експерти вже заявляють, що ця сума не покриє всіх витрат населення.

Замороження пенсій та зарплат держслужбовцям, висока інфляція, яка збережеться до кінця року, відсутність прямих інвестицій у економіку наштовхують на думку, що в найближчий рік для більшості українців чи не головною статтею видатків у сімейному бюджеті стане оплата комунальних послуг.

Як відомо, в розвинутих країнах цей показник не перевищує 20% від прибутків  громадян. Якщо він зростає, то це свідчить про поганий стан економіки, фактично, кризу. У нас же вже цього року більшість населення опиниться саме в стані, коли витрачатимуть на послуги ЖКГ значно більше. Якщо, звісно, з якихось причин не зможуть оформити субсидії.

Якщо нині проаналізувати ставлення до цих новацій у суспільстві, то люди хоч і обурюються, але готові почекати й висловлюють надію, що згадані заходи матимуть реальне продовження, а відтак, на думку більшості, це має призвести до мінімізації корупції, спрощення ведення бізнесу, підвищення рівня життя та запровадження прозорості в прийнятті рішень, проведенні тендерів тощо.

Нинішні керманичі України й самі прекрасно розуміють, що від них вимагає суспільство, однак зараз головним є питання спроможності реалізувати ці очікування. А з цим поки все досить складно: прорахунки НБУ, незрозуміла політика Міністерства енергетики та вугільної промисловості, неясні принципи дій правоохоронних органів щодо боротьби з корупціонерами… Список можна продовжувати, але навряд чи нині суспільство переймається складанням списків – воно очікує на якісне виконання своїх обов’язків тими, хто взяв на себе цю відповідальність рік тому.

Немирне перемир’я

Формально тепер на Донбасі діє перемир’я, однак щодня надходять повідомлення про його порушення з боку бойовиків. Хоча на більшості ділянок фронту пострілів практично не чути вже другий тиждень, район Донецького аеропорту, маріупольський напрям та населені пункти навколо Луганська й надалі можна вважати гарячими точками.

Багато хто підкреслює, що нинішній відносний спокій використовується ополченцями для перегрупування сил та підготовки майбутніх атак, у першу чергу, на Маріуполь.

Водночас українська армія відводить тяжку артилерію з лінії фронту відповідно до Мінських угод, однак бойові підрозділи й надалі залишаються на своїх позиціях. У найближчі 1-2 місяці, на думку експертів, очікувати на поновлення повномасштабних бойових дій не варто. Але ближче до літа вони можуть розпочатися знову. І навряд чи від України залежить, відбудеться це чи ні. Тут мова йде вже про міжнародну дипломатію та спроможність світової спільноти впливати на російське керівництво.

З іншого боку, якщо МВФ таки надасть найближчим часом Україні новий транш, значить, питання масштабних бойових дій може бути взагалі зарите. Нагадаємо, ще  тиждень тому одним із факторів, які дещо гальмували питання співпраці України та МВФ, було саме небажання Фонду давати гроші країні, яка в короткостроковій перспективі може втратити ще частину території, і то дуже важливої. Мова йшла про Маріуполь. Отже, якщо Київ таки отримає гроші від Фонду, значить, його керівництво володіє інформацією, яка дозволяє зробити саме такий крок.

Загалом чекати залишилося вже недовго. Хто зна, можливо, економічний тиск, дипломатія та незламність українського війська таки зробили свою справу?..

Віктор ЛАЗОРИК