Попереду політична криза?

Україна може опинитися в надскрутній ситуації через політичні суперечки та неефективність посадовців

Якщо минулого тижня українці не могли пропустити жодної новини про ситуацію в Дебальцеві, то вже цього основна увага була прикута не до бойових дій на сході, а до повідомлень Націо­нального банку України, урядовців та експертів. Різке падіння курсу гривні призвело навіть до паніки, яка вилилася в ажіотаж у магазинах. За тиждень американський долар «пройшов шлях» від 25 до майже 34 гривень за офіційним курсом, а от на чорному ринку ціна за «зелений» сягала й 40 гривень.

Паніка населення налякала владу?

Практично всі без винятку екс­перти, урядовці та банкіри­ заявляють про те, що таке коли­ван­ня національної валюти носить­ спекулятивний характер. Іншими словами, незважаючи на всі проб­леми в країні, настільки різ­кого падіння ніхто не очікував. Але це сталося і, здається, в НБУ не були готові до такого розвитку подій.

Якщо дивитися на фактори, що могли спричинити нинішню ситуацію, то перш за все звертають на себе увагу чергові непорозуміння між «Газпромом» та «Нафтогазом»  щодо поставок блакитного палива в Україну. Зокрема російський монополіст погрожує відключити постачання газу до нашої країни й вимагає передоплату за березень. Розрахунки з «Газпромом» проводяться у доларах, а тому не дивно, що, збираючи кошти на оплату блакитного палива, уряд та НБУ могли спричинити певний дефіцит.

Водночас минулий тиждень, крім іншого, завершився заявами про підвищення тарифів на світло та газ для населення. І хоча до цього моменту ще як мінімум місяць-два, цілком можливо, що такі повідомлення могли призвести до намагання населення чимшвидше позбутися гривні й придбати долар чи євро. За умови підвищення тарифів можна хоч трохи зекономити...

Третій фактор, що лежить на поверхні, – це затягування отриман­ня чергового траншу від МВФ. По­передньо він мав надійти в Україну саме в лютому, однак у се­реду з’явилася інформація, що цього місяця гроші Фонду не на­дійдуть і в кращому випадку опи­няться у нас у першій декаді березня.

А можливо, і пізніше. Цього тижня авторитетне американське видання «Bloomberg» повідомило з посиланням на власні джерела у МВФ, що гроші Україна може взагалі нескоро побачити в разі продовження військових дій на Донбасі й зокрема на маріупольському напрямку. Враховуючи, що інші пункти застереження стосуються конкретно НБУ, сміливо стверджуватимемо, що ситуація саме на маріупольському напрямку найбільше бентежить нині донорів України. І це не дивно, з огляду на те, що один із найбільших металургійних комбінатів у Європі є важливою складовою української економіки, та й приазовська інфраструктура,  зав’язана на це місто, в разі відходу до самопроголошених республік може суттєво вдарити по економіці усієї країни.

Враховуючи вищенаведені три фактори, цілком можна припустити, що коливання національної валюти могло відбуватися, однак ситуацію 19 – 25 лютого аж ніяк не назвеш «коливанням», це, скоріше, було падіння, яке протягом кількох днів ніхто особливо не зупиняв. Фактично, падіння гривні зупинила вже продовольча істерика, яка охопила практично всі регіони України починаючи з вівторка.

Брехня чи некомпетентність?

Мабуть, неважко здогадатися, що на валютних коливаннях таки заробили чимало коштів ті, хто контролює основні фінансові потоки в Україні. Це зрозуміло й неекономісту, а відтак вимога звільнити голову НБУ вже тиждень є чи не головною темою. І незабаром Гонтарева таки піде зі своєї посади. Недарма кілька депутатів від президентської фракції у парламенті вже назвали її «черговою кадровою помилкою Порошенка», а низка фракцій більшості навіть пов’язали свою подальшу участь у коаліції з адекватною реакцією Президента на дії головного банкіра країни.

У цьому контексті варто нагадати про підготовлені  урядом зміни до бюджету, які мають розглядатися парламентом наступного тижня. Річ у тім, що саме від них залежатиме збільшення витрат Держбюджету на субсидії населенню, сума яких у поточному році має зрости до понад 12 млрд грн. Однак, враховуючи нинішнє коливання курсу гривні, розрахунки Кабміну за кілька тижнів втратили свою актуальність, а в місцевих радах уже розглядають питання підвищення усіх без винятку тарифів, що лише «підігріває» панічні настрої населення.

У разі провалу голосування за зміни до бюджету  не виключена імовірність урядової кризи, яка переросте в парламентську. У підсумку – перевибори. Фракції «Радикальної партії», «Батьківщини» та «Самопомочі» вже заявили, що уряд може й не дочекатися їхніх голосів за зміни до бюджету. Так само купу критичних зауважень до бюджету має й фракція «Опозиційного блоку». Відтак обриси парламентської кризи цілком реальні, й найбільше від неї втратять саме Порошенко з Яценюком. Це як мінімум.

Бажання утримати владу у своїх руках є природним, але методи, якими це робиться, вже призвели до неприродних суспільних процесів. Днями на презентації в Ужгороді громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» віце-президент УСПП Юлія Дроговоз зазначила, що минулотижнева зустріч у Києві експертів із керівництвом НБУ засвідчила: у національному регуляторі наявні розгубленість та відсутність чіткого бачення виходу з фінансової кризи.

Одна справа – заяви на телекамеру, й зовсім інша – реальна ситуація, яка вказує на неефективність як НБУ, так і економічного блоку уряду. Водночас ми спостерігаємо вже знайому ситуацію, коли голова уряду критикує НБУ й Президента, ті відповідають взаємністю, а національна валюта дешевшає, рівень життя стрімко падає...

Зовнішній фактор і внутрішня нездатність

Нинішню ситуацію в українській економіці, без сумніву, варто розглядати під призмою військових дій на сході. Однак подекуди виникає дуже багато питань щодо ефективності використання ресурсів, задіяних у фінансування армії. Звісно, можна наголосити на тому, щоб громадяни не роздували паніки, не виступали проти мобілізації, не лаяли владу, бо це на руку ворогу. Однак дивлячись на кадри з районів бойових дій, на хлопців, що виходять із оточення, розумієш, що розповіді можновладців далекі від реальної картини. Протягом року волонтери закупили на десятки мільйонів гривень амуніції, засобів захисту. Водночас уряд заявляє про майже сто мільйонів гривень щодня для армії, а ми бачимо, що наші солдати й надалі одягнуті, хто як, і чи не щодня контактують із волонтерами та прямо говорять, чого їм не вистачає. Останні швидко виконують прохання захисників, але виникає логічне питання: що ж робить офіційна влада, яка має в рази більші фінансові ресурси?

Як показують події останнього року, від спроможності українців захищатися залежить дуже багато. Фактор патріотизму та самовіддачі вже відіграв важливу роль у цій війні, фактично, суттєво вплинув на розвиток подій на Донбасі. Однак, здається, дехто так досі й не зрозумів, що саме український народ, а не його керманичі, нині є творцями тих локальних перемог, які вже не дають нікому в світі сумніватися: Україна таки відбулася як держава.

Але жоден український солдат не спроможний вести економічну війну, яка паралельно ведеться проти нашої країни з боку Російської Федерації. Саме в лютому ми відчули всі її наслідки, адже коливання валютних ринків останнім часом відбувається не лише в Україні, а й у Молдові, Білорусі, Грузії. У нас ця ситуація найскладніша, а тому потребує максимальної ефективності державного менеджменту. Можемо констатувати, що його нинішня ефективність наближається до нуля. Відтак цілком зрозуміло, що менеджерів варто замінити, але…

Якщо зараз таки «гряне» й політична криза, то боротися з зовнішнім ворогом стане надскладно. У той же час неефективний державний менеджмент має бути змінений. Відтак найближчим часом, крім зміни голови НБУ, варто чекати й інших. Уряд уже розпочав «трясти» Фіскальну службу, де, цілком імовірно, може з’явитися новий керівник, як і на митниці. Однак якщо кадри й надалі підбиратимуть за принципом лояльності до тієї чи іншої політичної сили, а не за професійною ознакою, то політична криза стане неминучою, нехай і трохи згодом.

Віктор ЛАЗОРИК