Люстрація дала тріщину

Кадри вирішують усе, якщо вони професійні

Опинившись перед загрозою справжньої небезпеки, у першу чергу військової, українські політики, що нині посідають владні крісла, мабуть, згадали відому фразу: «Кадри вирішують усе». Як інакше можна пояснити їхню ініціативу й ухвалення цього тижня рішення стосовно внесення змін до Закону України «Про очищення влади» щодо додаткових заходів із забезпечення обороноздатності держави.

Перевелися командири?

Суть цього нормативного акту зводиться до наступного: керівників вищого рангу та керівників підрозділів Міністерства оборони, Генерального штабу, Національної гвардії, внутрішніх військ, а також прикордонної служби обиратимуть за особливими правилами. Зокрема голова РНБО, він же Президент України, матиме право призначати окремих посадових осіб військових підрозділів за поданням РНБО, узгодженим із профільним комітетом парламенту. 

Коментуючи це рішення, нардеп Олег Березюк зазначив, що прийняття такого закону дозволить повернути до лав ЗСУ авторитетних командирів, яких через абсолютне трактування люстрації в законі звільнили з посад. Єдине, що буде своєрідним запобіжником, так це спеціальна комісія, яка розглядатиме кандидатуру кожного з тих, кого поновлять на службі.

Якщо ж бути менш дипломатичним, то можна з великою долею впевненості казати про те, що нині в силових відомствах не вистачає професійних кадрів. Події в зоні АТО, мабуть, дали підставу Президенту та уряду піти на такі кроки, а більшість ВР
змушена вже змінити закон, за який ще нещодавно голосувала й заперечувала необхідність його переписувати. На жаль, біда, а поіншому події останнього місяця й збільшення кількості жертв серед українських військових не назвеш, змусила нардепів трохи відкоригувати закон і, здається, ця маніпуляція з ним не остання.

Інші персоналії без зміни системи

За великим рахунком, ще до прийняття цього закону чимало з його положень піддавалися сумніву та критиці, експерти не втомлювалися пояснювати: широке застосування люстрації як такої в нинішніх умовах ні до чого путнього не призведе. Відбулася зміна персоналій, однак система працює практично по-старому, як у 2013 чи 2008 роках. Ви ж самі подивіться: президентська вертикаль так і не зруйнована, хоча рік тому нам обіцяли це зробити. Так само система державних закупівель, розподілу ресурсів тощо не змінилася. Бюрократичний апарат хоча дещо зменшили, однак його суть залишилася. Відтак, люстрація в такому разі є малоефективним методом для очищення влади, справжньої зміни верхівки. 

У багатьох відомствах ми побачили ситуацію, коли до влади прийшли вчорашні учні тих, кого люстрували, й чекати від них реально нової якості роботи за умов економії коштів та урізання штатів не варто. В інших випадках у кріслах з’являються керівники, які вже працювали на високих посадах, але впродовж останніх кількох років були відсторонені від влади. Прихід таких людей часто є згубним, адже в них нерідко виникає бажання помститися за минулі образи, звільнення, й це лише вносить деструктив у роботу органу.

Є випадки появи молодих керівників, ніби навіть нової формації, як це зараз модно
називати, дехто з дипломами західних вузів. Однак у переважній більшості це креатури тих же вчорашніх керівників, різного роду груп впливу в тій чи іншій галузі, й самі по собі вони навряд чи змогли б обійняти таку посаду. Хоча бувають
і винятки. 
Як результат – ніби й люстрацію проводять, а ефективнішим управління не стало. Ні, я не захищаю тих, хто справді займався корупційними діяннями, перевищував свої владні повноваження, тиснув на підлеглих. Але спроба абсолютної люстрації вже провалилася, й саме прийняття закону №1841 є тому найкращим підтвердженням.
Мусимо констатувати, що будь-яка держава чи то партійна структура повинні перейматися своїм кадровим потенціалом. Однак в Україні цей процес, радше, мав умовний характер, і сьогодні ми це бачимо. Відтак для того, щоб дійсно перейти до системних змін на рівні держави, варто вже приймати закони, які б унеможливлювали корупцію та зловживання владою по суті. Тоді й питання неякісних кадрів автоматично відпаде, працюватимуть ті, хто може й уміє, а не ті, кого поставили.

Віктор ЛАЗОРИК