Прямуючи коридорами школи зі столітньою історією (ФОТО)

Через декілька днів ця ужгородська спецшкола святкуватиме 110 років з дня заснування. Тут немає жодного похмурого обличчя, хоч їхня біда може кожного зламати

Нещодавно, з подарунками ми побували в Ужгородській спеціальній школі-інтернат для особливих діток. Початок історії закладу для глухонімих в Ужгороді закладено ще за часів Австоро-Угорщини, а 5 грудня, цього року, він відзначатиме аж 110 років. Наразі, тут живуть та навчаються 88 учнів. Одного з них ми зустріли біля входу, – хлопчик поливав квіти. Він радісно усміхнувся, помітивши фотоапарат, і жестами попросив його сфотографувати. Потім зник за дверями школи і повернувся з другом, показавши: «Ось, його теж сфотографуйте». Зазирнувши в екран камери, задоволені результатом, дітки побігли в класи.

Ця коротка приємна зустріч відобразила всю позитивну атмосферу закладу в цілому. Потім, ми поспілкувалися з директором школи та іншими викладачами і зрозуміли чому погляди вихованців тут такі привітні, — дітки ростуть в атмосфері тепла і любові.

«Тішить те, що навіть в сьогоднішніх складних економічних умовах держава забезпечує заклад практично усім. А педагоги, в свою чергу, мають змогу дати учням все необхідне для подальшої дороги в доросле життя. Тут вихованці отримують високий рівень знань, а по закінченню школи багато з них вступають до ВИШів та здобувають різноманітні професії. Також, дітки гарно малюють, танцюють, досягають хороших результатів у спорті. Деякі з них, наприклад, зараховані до збірної України по волейболу», - розповіла директор Наталія Бушко. 

Активіст ГО «Самодопомога Закарпаття» Олексій Химинець думав просто залишити придбані в подарунок калькулятори для старшокласників, але відпускати його без екскурсії по закладу ніхто не схотів. Гуляючи коридорами, Наталія Бушко з великою гордістю розповідала про досягнення діток, демонструючи то картини, дбайливо розвішені в залі, то спортивні нагороди в шафах. Здавалося б про кожного в неї знайдеться добрий відгук, гарна історія. 
«Погляньте, ось такі святкові платтячка з вашою допомогою ми придбали для наймолодших. Загалом, до 110-річного ювілею готується цікава концертна програма, задіяні всі дітки, – захоплено продовжує вона. – Ось, а калькулятори не залишайте тут, на столі. Давайте піднімемося в клас, – ви маєте познайомитися зі старшокласниками, вони у нас хороші».

Разом підіймаємося на другий поверх, заходимо до спеціалізованого класу математики і ось чергова порція позитиву, – радісні обличчя, руки, що квапливо розбирають подарунки. Сурдопедагог була нашим перекладачем, але жваві жести стали і так всім зрозумілими. Олексій Химинець побажав вихованцям успіхів та високих досягнень, а всі присутні, в свою чергу, запросили гостя на концерт до ювілею 5 грудня. 

Далі, ми ще довго гуляли коридорами, повз затишні кімнати, столову, приміщення медпрацівника. Періодично зупиняючись, Наталія Бушко показувала у вікнах: «Ось погляньте! Там у нас спортивні та тренажерні майданчики, а там альтанки. А трохи далі ми посадили фруктовий сад». Все навколо чистеньке та доглянуте, а час, проведений у школі, однозначно додав хорошого настрою на весь день. Тепло прощаючись, ми розуміли, що ще обов’язково сюди повернемося...

Самодопомога Закарпаття