Хто з закарпатських губернаторів найбільше опікувався Ужгородом?

#Політика

Протягом кількох тижнів на сайті газети РІО тривало опитування: «Хто з керівників Закарпаття періоду незалежності найбільше зробив для Ужгорода». Результати виявилися доволі цікавими.

За часи незалежності керівництво обласного центру здебільшого було в опалі до керівництва області. Більше того, коли область очолювали мукачівці, то Ужгород страждав найбільше. Як за часи губернаторства Віктора Балоги, так і за часи губернаторства Олега Гаваші Мукачево отримувало значні преференції, а Ужгород зазнавав утисків. Фактично за 23 роки незалежності був лише один губернатор-ужгородець — Олександр Ледида, всі решта губернаторів були вихідцями з інших районів області, а Геннадій Москаль узагалі з Чернівеччини.

Тим не менше, з великою перевагою перше місце в нашому опитуванні здобув нинішній скандальний нардеп Геннадій Москаль, за якого було віддано 43,9 % голосів. Нагадаємо, що Геннадій Москаль керував краєм доволі короткий період — із 2001 по 2002 рік. Щоправда, він певний час очолював обласну міліцію і саме на цій посаді запам’ятався рішучим борцем із організованою злочинністю, що, безперечно, вплинуло на результат опитування, бо якихось конкретних дій Москаля як губернатора на користь Ужгорода ми не згадали. Більше того, Геннадій Геннадійович тоді проштовхував кандидатуру Віктора Погорєлова на мера Ужгорода, однак згодом розчарувався діями ужгородського градоначальника, який політично був близький із Балогами. Все це місту ніяк не йшло на користь.

На другому місці нашого опитування ще зовсім недавній губернатор Олександр Ледида, який набрав 22,5 % голосів. І, незважаючи на те, що в опитуванні він не є першим, саме Ледида є безперечним лідером конкретних справ на користь Ужгорода. Перебуваючи на посаді керівника краю, Ледида фактично виконував роль куратора обласного центру, розуміючи, що без підтримки області ужгородській владі не вдасться нічого зробити. У Ледиди не було особливої дружби з мером Віктором Погорєловим, але саме завдяки підтримці губернатора в Ужгороді було реконструйовано університетський басейн, стадіон у парку Горького («Підзамковий»), відкрито тенісні корти поблизу спорткомплексу «Юність», реконструйовано вулицю Минайську, на яку в казні Ужгорода просто не було грошей. Варто пригадати також, що саме з його ініціативи було реконструйовано злітну смугу аеропорту, фактично завдяки йому переформатувалася станція швидкої допомоги, нарешті набув охайного вигляду Художній музей і фактично завершився ініційований та здійснений ще мером Ратушняком процес переходу на автономне опалення закладів освіти та охорони здоров’я. У позитив Ледиді ще можна зарахувати побудову хірургічного корпусу обласної лікарні, бо саме він ініціював перед урядом цей проект.

Решта губернаторів у нашому опитуванні значно відстали. Зокрема, на третьому місці Віктор Балога, за якого віддали свої голоси на половину менше людей, ніж за Ледиду — 11,7 %. При цьому навіть ці голоси можна вважати виключно політичними, бо за обидві каденції на губернаторській посаді (1999—2001 та з лютого по вересень 2005 р.) він нічого не зробив для Ужгорода, віддаючи перевагу Мукачеву. Більше того, Балогу спокійно можна вважати ворогом Ужгорода, бо він агресивно протистояв діям міської влади і навіть нацьковував правоохоронні органи на опального мера міста Сергія Ратушняка. Жодного примітного проекту з допомогою Балоги-губернатора в Ужгороді реалізовано не було.

Далі в рейтингу губернаторів щодо їх роботи на благо Ужгорода йде Іван Різак, за якого віддали свої голоси 8,1 % опитаних. Він був губернатором доволі тривалий час: із вересня 2002 року до січня 2005-го. Загалом доволі низький відсоток Різака також пояснюється виключно політично. Різак був відвертим медведчуківцем і на посаді голови СДПУ(о) у виборчих кампаніях поводився доволі агресивно. Найбільший проект, який Різак зробив для Ужгорода, це реконструкція залізничного вокзалу. Але навіть цей проект мав політичний підтекст, бо робився під вибори президента Віктора Януковича і куратором його був тодішній головний залізничник України Георгій Кирпа.

Наступний в опитуванні щодо корисності для Ужгорода — Сергій Устич. Він був головою адміністрації з липня 1995 року по серпень 1999-го. На жаль, саме Устич завів у Закарпаття «есдеків» під проводом Медведчука. Фактично цей губернатор мав старе комуністичне загартування і влада формувалася занадто авторитарно. Це були найважчі часи для Закарпаття, коли есдеки «приватизували» область, використовуючи правоохоронців проти всіх неугодних. Це був період, коли податкова тримала в лещатах бізнес, а силовики були головними корупціонерами. Щодо реалізації проектів для Ужгорода, то щось згадати неможливо. Тоді нічого не будувалося і не реконструювалося, а навпаки — розкрадалося ще не розкрадене.

Всього 4,6 % в опитуванні набрав нинішній губернатор Валерій Лунченко. На його долю дійсно випало не просте випробування. Він став постмайданним губернатором, у якого завданням було якось вирівняти економіку і не допустити розрухи. Жодної мови про реалізацію корисних проектів в Ужгороді за ініціативи Лунченка не йдеться.

Ну і на останньому місці губернатор Олег Гаваші, за якого проголосували всього 2,8 % наших читачів. І це закономірно, бо саме цей губернатор був найбільш невільним у своїх діях, виконуючи забаганки свого «патрона» Віктора Балоги. Гаваші був губернатором із лютого 2005 року. Фактично це був потенційно хороший «помаранчевий» період для розвитку краю та обласного центру загалом. Однак як у країні в цілому, так і в області все накрилося «мідним тазом» через політичні протистояння. Для клану Балог це був золотий період, але золотим він був лише для приватних кишень сімейки з Завидова. Ужгород знову ж таки був у опалі й обласна влада ігнорувала обласний центр.

Після проведеного нами опитування кореспонденти зателефонували кільком головам прес-служб колишніх губернаторів, а також провели вуличне опитування ужгородців, ставлячи єдине запитання: які корисні для Ужгорода проекти були реалізовані при тому чи іншому губернаторові? Як виявилося, навіть голови прес-служб не могли пригадати, що корисного для головного міста краю зробили їхні шефи. Це стосується і ужгородців, які здебільшого позитивно відгукувалися про Москаля, але не могли пригадати, що Москаль зробив конкретно для Ужгорода.

Значно кращі справи в Ледиди. Переважна більшість опитаних ужгородців також позитивно відгукувалися про нього і називали чимало проектів. Пригадали і «Спартак», і драмтеатр, і Минайську, і реконструкцію Художнього музею, і площі Народної. Навіть пригадали музичні інструменти та костюми для Закарпатського народного хору і спорткомплекс «Зинадін», хоча він розташований не безпосередньо в Ужгороді, а в Баранинцях.

Цікавим щодо цього був коментар ужгородця Івана Лутака, який може бути кодою для цього опитування: «А хто з губернаторів мав щось корисного для Ужгорода зробити? Іршавчанин Устич чи мукачівці Різак, Балога та Гаваші? Ледида — наш, ужгородець, і якби ще й він ігнорував Ужгород, то ужгородці би цього просто не зрозуміли. І політика тут ні до чого. До честі Ледиди, він зробив більше для Ужгорода, ніж усі інші губернатори разом узяті».