Чи дає участь в АТО право на володіння бойовою нелегальною зброєю?

Це головне питання, що виникає після низки останніх інцидентів із представниками закарпатського Правого сектору - влаштованою стріляниною у центрі Ужгорода та затриманням у львівському Стрию автомобілів з правосекторівцями та купою зброї та боєприпасів.

За кілька останніх днів на Заході країни сталися два гучні інциденти за участі "Правого сектора" Закарпаття. У ніч на 8 серпня біля будівлі обласного управління СБУ в центрі Ужгорода виникла стрілянина, в результаті якої було поранено працівника міліції. Причини інциденту наразі з'ясовуються (призвідці хоч і затримані, проте мовчать, скориставшись ст. 63 Конституції України). Як стало відомо DT.UA зі своїх джерел, незадовго до цього сталася сутичка в іншій частині Ужгорода — на вул. Другетів. Кілька чоловіків на автомобілі спробували заблокувати легковик командира спецпідрозділу "Альфа", котрий їхав у своїх справах, і навіть зробили постріл у повітря. Через деякий час ці ж люди, підігріті спиртним, почали вриватися в УСБУ, вимагати в чергових скласти зброю і забиратися геть. На місце приїхав викликаний наряд патрульно-постової служби й зробив п'ятьом дебоширам у камуфляжі зауваження. У відповідь ті кинулися на міліціонерів. Один спробував вихопити з кобури ППСника пістолет, а коли напарник останнього зробив з табельної зброї попереджувальний постріл угору, інший хуліган зі свого пістолета відкрив вогонь на ураження. Дві кулі поранили 28-річного старшого сержанта в ноги. За кілька хвилин до УСБУ прибула міліцейська підмога, чотирьох молодиків скрутили, а одному вдалося втекти. Троє з затриманих, як встановила експертиза, були п'яні.

Наступного дня міліцейська прес-служба заявила, що серед учасників інциденту — активісти, а також один з керівників закарпатського "Правого сектора". Ще двоє із затриманих виявилися жителями Хмельницького — старшими сержантами дислокованої в Ужгороді 128-ї мотострілкової бригади (яким чином вони в нічний час опинилися біля УСБУ, з'ясовує службове розслідування). Прізвища одного з керівників обласного "Правого сектора" міліція не назвала, утім, це зробив сам ПС, який у своєму прес-релізі повідомив: "Ніхто з керівництва "Правого сектора" не брав і не бере участі в подібних протиправних інцидентах. Наші бійці й командири на даний момент активно захищають цілісність і суверенітет Держави на сході… Богдан Пилипів, якого намагаються представити як керівника ПС, таким не є, а вже тривалий час не має жодного відношення до організації. Більш ніж за два місяці до зазначених подій, його було позбавлено посади та виключено з організації за порушення внутріорганізаційної дисципліни".

Озвучене прізвище на Закарпатті досить відоме, причому саме у зв'язку з "Правим сектором". Б.Пилипів брав активну участь практично у всіх гучних піар-акціях організації — таких як лінчування начальника Чопської митниці С.Харченка, "люстрація" в.о. начальника обласної міліції В.Турдая, силове захоплення дачі Медведчука у Воловецькому районі і т.д. Журналістській спільноті області він також запам'ятався своєю брутальною поведінкою та погрозами кореспондентці місцевого інтернет-сайта Zaholovok — дівчині, яка добровільно зголосилася допомогти ПС підготувати й поширити заяву. Як стало відомо DT.UA, саме Б.Пилипів поранив міліціонера з бойового незареєстрованого пістолета.

Утім, попри твердження про позбавлення Б.Пилипіва посади, "Правому сектору" довелося визнати свою причетність до п'яного інциденту біля СБУ. Керівник обласної організації Олександр Сачко підтвердив, що один із затриманих — активіст ПС, який щойно повернувся із зони АТО, брав участь у бойових діях і був контужений. Попередньо встановлено, що саме цей молодик намагався вирвати зброю в одного з міліціонерів, чим спровокував стрілянину.

Чотирьох нападників заарештовано, пістолет вилучено. Відкрито кримінальне провадження за умисне заподіяння працівникові правоохоронних органів тілесних ушкоджень при виконанні службових обов'язків та хуліганство. Особу п'ятого учасника інциденту встановили (за даними міліції, він теж активіст ПС), його оголосили в розшук. Пораненого міліціонера госпіталізовано (на щастя, куля не зачепила артерії). До речі, через кілька днів він як доброволець мав виїхати в зону АТО...

Не встиг ущухнути резонанс після стрілянини біля УСБУ, як трапився ще один гучний інцидент. У ніч на 12 серпня біля
м. Стрий Львівської області співробітники УБОЗ затримали два позашляховики з шістьма бійцями "Правого сектора" Закарпаття. Оскільки водії на вимогу зупинитися не відреагували, УБОЗівцям довелося застосувати зброю — прострелити колеса. Першим про затримання повідомив сам "Правий сектор": "Групу ПС Закарпаття при поверненні із зони АТО жорстко прийняв Львівський УБОЗ. Хлопці поверталися додому з війни після багатьох бойових операцій. При затриманні по них був відкритий вогонь. Оце так Батьківщина зустрічає своїх героїв?!" За кілька годин заяву уточнили: "Замовлення цієї "спецоперації" надійшло від керівництва закарпатського УМВС, патріотів-добровольців звинуватили в організації злочинного угруповання та перевезенні зброї із зони АТО, хоча насправді йдеться переважно про особисту зброю, яка легально зареєстрована". І тільки після оприлюднення прес-релізу МВС стало зрозуміло, в чому річ. У двох автомобілях, крім кількох мисливських рушниць, які справді можуть бути зареєстрованими, виявили кулемет (ПК), п'ять автоматів Калашникова, два гранатомети, 12 гранат різного типу,
50 магазинів до АК з патронами, три штик-ножі, а також іншу, дрібнішу, зброю та боєприпаси. З огляду на те, що бійці ПС поверталися із зони АТО, їх після перевірки й 12-годинного затримання відпустили, а всю зброю вилучили…

Після цих інцидентів напрошується одне, але головне запитання — чи дає участь в АТО право на володіння бойовою нелегальною зброєю? Його можна поставити й ширше — чи може бути захист суверенітету країни виправданням для скоєння кримінальних злочинів? У цьому зв'язку — кілька важливих моментів. По-перше, бійцям регулярних підрозділів (армія, нацгвардія, прикордонники чи правоохоронні структури) категорично заборонено брати з собою у звільнення табельну і, тим більше, незареєстровану трофейну зброю. За невиконання цієї вимоги порушники несуть кримінальну відповідальність. По-друге, нагадаємо про найгучніші справи закарпатського ПС, щоб краще зрозуміти, що нас турбує.

1. Уперше про ПС Закарпаття вголос заговорили в лютому цього року, коли його активісти прив'язали до стовпа начальника Чопської митниці С.Харченка і змусили його написати рапорт про відставку. Публічно принижений і наляканий посадовець на відео розповів про корупційні схеми у своєму відомстві, однак жодних правових наслідків це не мало. Замість віддати С.Харченка правоохоронцям і задокументувати злочини, ПС змусив його за 12 годин покинути Закарпаття. Після чого в Ужгороді відкрито заговорили про те, що з начальника митниці банально зняли дуже солідну суму грошей. А корупція на митниці як була, так і залишилася.

2. "Люстрація" в.о. начальника УМВС В.Турдая, котрий через свою попередню діяльність справді не заслуговував на цю посаду. Однак, усунувши В.Турдая, ПС фактично допоміг губернаторові посадити в крісло керівника обласної міліції нинішнього затятого ворога організації — С.Шаранича. Котрий виявився жорсткішим за попередника, власноруч затримує "патріотів-добровольців" на місці злочину і, попри вимоги люстрації, писати заяву на звільнення не збирається.

3. Силове захоплення дачі Медведчука "Ведмежа діброва", яке теж закінчилося нічим. Через три дні дачу довелося повернути лідеру "Українського вибору", а ПС звинуватили в крадіжці з неї цінностей (частину з яких, скориставшись моментом, очевидно, поцупила обслуга).

4. Спроба зруйнувати недобудовану міні-ГЕС у с. Нижній Бистрий Хустського району. В середині травня п'ять десятків чоловіків (деякі — озброєні автоматами Калашникова) зруйнували екскаватором частину новобудови й жорстоко побили кількох людей. Нині міні-ГЕС безперешкодно будується далі. Цей брутальний інцидент викликав у Нижньому Бистрому загальне обурення. Місцеві селяни, які не звикли вирішувати конфлікти подібними методами, називають відтоді "Правий сектор" не інакше, як озброєними бандитами й найманцями. До речі, керівник закарпатського ПС О.Сачко заявляв, що в останніх двох акціях його активісти не мали незареєстрованої зброї, хоча на відео й фото чітко видно — люди в камуфляжі озброєні автоматами Калашникова.

І, нарешті, остання стрілянина біля УСБУ та затримання зброї з боєприпасами у Львівській області.

Діяльність закарпатського "Правого сектора" свідчить проте, що ця організація володіє чималою кількістю нелегальної бойової (в тому числі автоматичної) зброї, яку використовує в бізнесових і політичних розбірках. На власний розсуд або чиєсь замовлення визначає "об'єкти люстрації" і має дуже специфічне поняття про законність і порядок.
За часів Януковича такого брутального порушення законів, та ще й із використанням вогнепальної зброї, на Закарпатті й близько не було.

Що ж до відповіді на головне запитання, то вона очевидна. Участь в АТО аж ніяк не може бути виправданням або прикриттям для скоєння злочинів. Якщо захист суверенітету країни викликає повагу й пошану, то за незаконне володіння зброєю і п'яні бешкети з пораненням працівника міліції передбачено кримінальну відповідальність. Завезення зброї із зони бойових дій у мирний регіон неприпустиме. Вчинки закарпатського "Правого сектора" свідчать — люди, які на Сході країни зі зброєю в руках захищають її, на Заході країни перетворюються на п'яних хуліганів і озброєних найманців, котрі беруть участь у брудних політичних і бізнесових розбірках. 

Володимир Мартин