»Відсотки з відсотків» платитимуть усі?

Якщо Президент підпише прийнятий депутатами минулої п’ятниці закон, то новий податок стягуватимуть із усіх власників вкладів.

Тільки 1 липня вступив у силу закон, за яким в Україні ввели податок на доходи від банківських вкладів фізичних осіб у розмірі від 15 до 25% (залежно від того, яка сума набігла на відсотках), як 4-го Верховна Рада прийняла поправки, що кардинально міняють усю цю систему. Люди ще й із попереднім варіантом не розібралися остаточно, а тут уже нові «сюрпризи». Хто платитиме й скільки – з калькулятором у руках з’ясовувала «Закарпатка».

Поки власникам вкладів до 100 тисяч гривень податок не страшний

У крайовій прес-службі Нацбанку нам відразу повідомили: роз’яснень стосовно щойно прийнятих норм поки не мають, і взагалі, це компетенція податківців, тож саме до них і порадили звернутися. В ГУ Міндоходів у Закарпатській області погодилися зустрітися з журналістом, утім тлумачити взялися, знов-таки, лише той закон, що вступив у дію 1 липня. «Розумієте, нині, фактично, тільки він є чинним. Ухвалені 4 липня парламентом зміни до Податкового кодексу про оподаткування доходів від капіталу, якими передбачене реформування податку на доходи фізичних осіб від дивідендів, відсотків, роялті, та цінних паперів, Президент поки не підписав. Більше того, навіть опублікований на сайті ВР текст проекту, який подавався на 2-ге читання, може кардинально відрізнятися від кінцевого прийнятого варіанту – адже депутати вносять свої поправки. То чи варто його аналізувати до опублікування?» – ставить риторичне запитання Ігор Кріль, начальник управління доходів та зборів фізичних осіб Головного управління Міндоходів у Закарпатській області.

Отже, говоримо спершу про те, що чинне з 1 липня, – Закон Украї¬ни, прийнятий 27 березня 2014 року «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні». Що важливо, згідно з ним податок на відсотки з вкладів братимуть лише з тих, кому за рік процентів набіжить понад 17 прожиткових мінімумів (у 2014-му це 20706 грн). Грубо кажучи, якщо в вас на депозиті до 100 тис. грн під 20% річних – новий податок вас не стосується. Ну а якщо маєте більше – доведеться ділитися з державою. «Ставка 15% застосовується до отриманих відсотків (не самого депозиту!) на суму від 20,7 тис. грн до 236 тис. грн (204 прожиткові мінімуми), 20% – до 1 млн грн (396 прожиткових мінімумів), 25% – якщо маєте пасивних доходів на понад мільйон. При цьому вкладнику доведеться вирахувати суму податку самостійно – за вищевказаними нормами. Як це робиться? За підсумком 2014-го до 1 травня 2015-го ви здаєте в податковий орган за місцем реєстрації річну декларацію про доходи і сплачуєте податок, врахувавши всі свої вклади в різних банках, якщо такі є. Але, наголошую, до уваги беруться лише пасивні доходи (окрім дивідендів), отримані з 1 липня 2014 року. Тобто нараховані до цього часу проценти, роялті, інвестиційний прибуток, незалежно від дати їх виплати, цьогоріч ігноруєте. Дивіденди ж оподатковуватимуться лише з 1 січня 2015-го, ними поки можна не перейматися. А роль банків за цим законом зводиться до того, що вони повідомляють нам про доходи клієнтів у вигляді процентів – щоб ми могли контролювати належну сплату податків», – пояснює Ігор Кріль.

Податкова арифметика

Щоб максимально наочно продемонструвати читачам, хто й скільки платитиме, візьмемо для прикладу вклад на 200 тис. грн під 20% річних. 200000х0,2=40000 грн. Це буде дохід у вигляді відсотків. Від нього віднімаємо неоподатковувані 20706 грн – маємо 19 294 грн. І от саме з цієї суми вираховуємо 15%. 19294х0,15=2894,1 грн. Отже, власник такого вкладу загалом має сплатити до бюджету 2894 грн. Але цього року він братиме до уваги тільки ту частину відсотків, яка була нарахована після 1 липня. Тож кінцева сума залежатиме від умов банківського договору (відсотки можуть нараховуватися помісячно або ж у кінці строку) й того, коли вибігає термін вкладу. Цілком можливо, що за 2014-й платити взагалі не доведеться, якщо проценти, які набігли після 1 липня, вкладуться в 20706 грн.

Для іншого прикладу беремо валютний депозит на 30 тис. доларів під 9% річних. 30000х0,09=2700$. Цей пасивний дохід слід перевести в гривні за курсом Нацбанку станом на 00 год. того дня, коли нараховувалися відсотки. Для спрощення схематичних обрахунків візьмемо курс 11 грн за долар. 2700х11=29700 грн. Із них, знов-таки, віднімаємо «пільгові» 20706 грн, маємо 8994 грн. 15% із них – це 1349,1 грн, які й є сумою податку до сплати. Але, як і в першому прикладі, цьогоріч треба враховувати лише «післяпершолипневі» відсотки. Як бачимо, на менш дохідні валютні депозити й податків «капає» менше.

Депутати подбали про багатих – за рахунок не таких заможних

Але все вищесказане залишаєть¬ся в силі тільки за умови, що Президент не підпише ухвалений Верховною Радою 4 липня в другому читанні законопроект № 4101а. Бо ним депутати кардинально змінили підходи до оподаткування пасивних доходів фізичних осіб. Тим, хто має величезні депозити, це на руку, бо прогресивна шкала від 15 до 25% відміняється. Натомість усі платитимуть 15% з отриманих відсотків. І ключове слово тут – «усі», бо ніяких пільгових сум не передбачається. Базою оподаткування є не тільки доходи від вкладів у банках і кредитних спілках, а й від ощадних сертифікатів, іпотечних цінних паперів, облігацій, сертифікатів фондів операцій із нерухомістю тощо – все за ставкою 15%. Оподаткування роялті та інвестиційного прибутку здійснюватиметься за ставками 15% або ж 17%, якщо прибуток перевищує 10 мінімальних зарплат (12,2 тис. грн), дивідендів – за ставкою 5%. Власне, як це було до 1 липня 2014 року.

Цікаво, що законопроект № 101а первісно пропонував підвищити неоподатковуваний поріг таким чином, щоб захищеними виявилися вклади майже до 500 тис. грн (а було, нагадаємо, до 100 тис. грн), однак перед голосуванням у другому читанні від такої ідеї відмовилися. З-під оподаткування вивели лише відсотки, нараховані за рахунками, призначеними для виплати зарпла¬ти, пенсій, стипендій; дивіденди, які направляються на збільшення статутного фонду; відсотки за держ¬облігаціями; виграші в лотерею на суму до 50 мінімальних зарплат.

Утім, у проголосованому 4 липня проекті є й полегшення для людей – із 1 серпня (а саме тоді мав би набрати чинності закон) обов’язок сплати податку покладено на банки. Тобто вкладникам не доведеться «світити» свої депозити в деклараціях про доходи й морочитися з вирахуванням «відсотків на відсот¬ки», а фінустановам – порушувати банківську таємницю, надаючи податківцям відповідну інформацію про клієнтів. Передбачено також, що податки на відсотки за вкладами та депозитними сертифікатами, нараховані з 1 липня до 1 серпня, підлягають анулюванню.

Податкова арифметика по-новому

Отже, знову беремо до рук калькулятор і порахуємо, кому й скільки доведеться платити, якщо Президент таки підпише закон від 4 липня. Виходимо з прикладів, які ми вже розглядали. Для початку з депозиту в 100000 грн під 20% річних, який у першому варіанті не потрапляв під оподаткування, податок на пасивний дохід становитиме 3 тис. грн (100000х0,2=20000 грн; 20000х0,15=3000 грн).

Для вкладу в 200 тис. грн під 20% річних ця сума становитиме 6 тис. грн (200000х0,2=40000; 40000х0,15=6000) – проти непов¬них трьох тисяч у першому варіанті закону.

І нарешті в випадку з депозитом на 30 тис. доларів сплатити доведеться 4455 грн, якщо виходити з поперед¬ніх умов (дев’ятивідсотковий дохід становить 2700$, або ж 29700 грн; 29700х0,15=4455 грн) – замість 1349 грн. Зате ті, хто мав платити 20 чи 25%, звісно, заощадять…

Замість епілогу: тримати гроші в банках усе-таки вигідніше й надійніше

Зрозуміло, що податок на пасивні доходи у нас ввели через катастрофічну фінансову ситуацію – бюджет треба якось наповнювати. Але чи не спричинить це натомість відтік депозитів? Закарпатські міндоходівці відповісти на це питання не могли – кажуть, кожен сам вирішує, що робити зі своїми заощадженнями. Але проста логіка підказує: якщо ви триматимете гроші дома – вони взагалі ніякого доходу не принесуть, а в банку, фактично, ви тепер матимете просто трохи менший відсоток прибутку, ніж раніше. Якщо ж урахувати, що з помешкання заощадження можуть банально поцупити, а судячи зі статистики розкриття квартирних крадіжок вам їх навряд чи повернуть… Словом, фінустанови все одно залишаються надійнішим і вигіднішим способом накопичення на машину, житло тощо.

Мирослава Галас, "Закарпатська правда"