У закарпатському Пацканьово пустує чимало земель

Заросли чагарниками, борщівником. Чомусь бажаючих газдувати на них – обмаль...

Днями у селі Пацканьово відбулося виїзне засідання колегії Ужгородської РДА, в якому також взяли участь члени колегії,  народний депутат України Василь Ковач, голова районної ради Михайло Фединець, керівники майже всіх районних служб, а також правоохоронних органів.

Про виконання делегованих повноважень Пацканівською сільською радою доповів її голова Юрій Бонь. За п’ять місяців цього року сільський бюджет виконано на 106,7 відсотка. По спеціальному фонду зареєстровано кредиторську заборгованість у сумі 65991 грн. ( капітальні видатки).По загальному вона частково погашена.

Сільрада постійно бере участь у різних  проектах. Так, виграли грант Міжнародного фонду «Відродження» «Трансформування будинку культури в об’єкт громадської активності». Підписана угода на співпрацю з громадою села Ясеновци (Словаччина).

Голова наголосив на проблемах.  Їх  чимало. Це – роздержавлення підприємства «Червона зірка», будівництво дитячого майданчика , ремонти сільських доріг, адмінбудинку та будинку культури, реконструкція школи, проведення мережі інтернету тощо.

Після виступу голови відбулася принципова розмова про те, як допомогти місцевій громаді. І тут голові довелося вислухати і поради, і справедливі докори за пасивність.  .

Чимало земель у селі пустує. Заросли чагарниками, борщівником. Чомусь бажаючих газдувати на них – обмаль. Із шести зареєстрованих фермерів працює лише один.

Усі очікують роздержавлення земель колишнього радгоспу «Червона зірка». На засіданні колегії був присутній і кандидат на керівника цього господарства Петро Бадзелюк. Чи вдасться Петру Петровичу щось зробити – покаже час. Але мова на засіданні колегії йшла про те, що громада повинна усвідомити, що село має чи не єдиний козир – землю. І тут потрібен державний підхід, а не чиясь вигода. Не слід боятися давати землю в оренду, треба навчитися самим заробляти гроші – і на ремонт школи, дитячого садка, доріг тощо. Тих, хто працював у колишньому радгоспі, залишилися одиниці, і не всі з них  у силі обробляти землю, а роздати її так, щоб вона і далі пустувала – не діло. Чому б не сприяти організації фермерських господарств, вирощувати сади, виноградники?

Марія Коваль – Мазюта наголошувала, що нині повинен бути орієнтир на відповідальне рішення громади щодо роздержавлення землі.

Скаржився сільський голова на ромів, які не переймаються долею села, ведуть не завжди прийнятний спосіб життя, але у селі чомусь не організовують  громадських формувань. Як це зроблено, наприклад, у Великій Доброні. Там  з активістами  патрулює і сам сільський голова. Щодо активності Юрія Боня, сільської громади загалом, було багато претензій. Вже тривалий час точаться розмови про впорядкування майданчика біля пам’ятника загиблим воїнам, відремонтувати поламані малі форми для розваг малят. Не зумів голова організувати людей і виконати певні нескладні роботи. Чимало допомагає народний депутат Василь Ковач, але і самі селяни не повинні стояти осторонь. Адже серед батьків вихованців дитсадка є такі, що знайшли б час допомогти обладнати майданчик для ігор, але потрібен організатор.

Члени колегії побували і в дитячому садку, і в школі та амбулаторії сімейної медицини. Залишилося приємне враження. Вочевидь, тут працюють справжні патріоти села. Але всюди необхідний ремонт, і він буде зроблений.

Порушувалося питання доступу до всесвітньої мережі. «Укртелеком» готовий вкласти певні кошти, але треба, щоб у Пацканьові та Лінцях було не менше, як по 125 клієнтів.

Вирішено питання з холодильником для ДНЗ, з бронежилетом для односельчанина, який служить на Сході.

Йшлося і про питання організації в селі дошкільного навчального комплексу, але і директор школи Ілля Коштура, і вчителі категорично проти. Селу потрібна нормальна школа, адже дітей з кожним роком більшає. Наприклад, першокласників вже матимуть 16. Нині ж у школі навчається 70 дітей. Підтримав освітян і Василь Ковач, обіцяв допомогти з будівництвом нової школи або з її добудовою. 

Марія Коваль-Мазюта заспокоїла освітян, що без згоди сільської громади ніяких рішень щодо реформування освіти влада не прийматиме. Нині, як ніколи, враховується думка села. Але і громада повинна активізуватися, тоді і справи підуть. У селі не бракує активістів, доказ цьому виступ голови мисливського товариства «Маковецький яструб» Юрія Леся. Є в селі люди, яким небайдужа доля Пацканьова. Треба лише об’єднати зусилля.

Успішно вирішилося і питання перенесення сільського музею. Під нього виділять приміщення у будинку, де колись була сільрада. Є надія що і вірники  різних конфесій села знайдуть спільну мову, адже Бог – один.

Висновок напрошується такий. Враховуючи нинішні реалії, лише спільно можна вирішити всі проблеми.  Було б бажання. 

Марія Підгорна