Чи приживеться на Закарпатті австралійська релігія?

Вже цього року наш край може отримати ще одну командну медаль.

На Закарпатті з’явився новий вид спорту. Не надто популярне в нашій країні регбі в області отримало хороший поштовх для розвитку. В Ужгород приїхав відомий тренер, і цього року дві команди грають у першості України, а одна з них серйозно претендує на медаль. А ще в обласному центрі планують провести Кубок України. Словом, історія закарпатського регбі стартує так потужно, що не помітити це просто неможливо.

З Австралії до Ужгорода

Національний вид спорту Австралії опинився в нашому краї зовсім випадково. Все почалося з ідеї американських футболістів із «Лісорубів» зіграти в регбі на студентському турнірі, який відбувся в квітні у Львові. На цьому турнірі закарпатці мірялися силами з командою господарів. Гру судив один із найавторитетніших людей в українському регбі, перший тренер жіночої збірної України Віктор Мельничук. Як виявилося, неспроста. Після гри він познайомився із закарпатською делегацією, зокрема із проректором УжНУ Федором Шандором, який і запросив його просто відвідати Ужгород. Як зізнався «Закарпатці» В. Мельничук, цей приїзд завершився тим, що відомий тренер придбав житло та залишився тут. Проте про регбі не забув і вирішив поширювати цей вид спорту в нашому краї. Тепер в Ужгороді є дві команди, які беруть участь у чемпіонаті України, – жіноча та чоловіча.

Щоб переконатися в серйозності намірів Віктора Мельничука, варто трохи розповісти про нього. Цей чоловік – уродженець Тернопільщини, досить відомий в українському регбі. Спочатку його знали як гравця, потім – як тренера. Так, він не раз ставав чемпіоном України, завоювавши золоті медалі з чоловічою командою «Гірник» із Кривого Рогу та з жіночою «Дикі кішки» з того ж міста. Крім того, В. Мельничук свого часу очолював жіночу збірну України. До речі, колись тренер здобував досвід в Австралії – у частині світу, де регбі вважається не просто спортом, а справжньою релігією. Будучи там 5 років, Віктор Мельничук навіть устиг пограти за команду ветеранів. Проте з часом залишився без роботи. В Кривому Розі меценат, який займався цим видом спорту, зник – відповідно закінчилося фінансування. Вже тоді Віктор Миколайович думав «зав’язувати» з регбі, поки не виник варіант із Ужгородом.

«Ужгород» та «Леоно»

Уже на початку року в обласному центрі створили чоловічу команду – РК «Ужгород». Як розповів В. Мельничук, гравців збирали ледь не з вулиці. «Набирали всіх бажаючих, – розповів він. – Ще допомагають хлопці з «Лісорубів» (команда з американського футболу) – вони час від часу також грають за нас». Кістяк колективу складають хлопці, які раніше займалися регбі. Це Олександр Дячук, який колись починав грати в Рівному, а тепер працює військовим юристом та Олександр Ткаченко, який приїхав сюди з Кривого Рогу. До речі, звідти мають прибути ще гравці. «Команда ще належним чином не створена – на це треба мінімум 2-3 роки», – розповів тренер. Зараз колектив, як не дивно, грає у вищій лізі – на рівні з кращими регбістами України. «В чоловічому регбі зараз безлад, – зізнався В. Мель¬ничук. – У зв’язку з подіями в країні, вирішили об’єднати і Вищу, і Першу ліги та розділити всі клуби за територіальною ознакою на 4 «зони», аби менше курсувати на виїзди. Проте це неправильно. Ужгородська чоловіча команда існує всього 2 місяці, а вже змушена грати з колективом, який існує довгий час, має хороші традиції. Як гадаєте, гра буде на рівних? Звісно, ні. Програємо з розгромним рахунком». І все ж РК «Ужгород» змагається та здобуває необхідний досвід. Провели вже 5 із 6 поєдинків, правда всі програли. «Проте ми навіть не останні в групі «Захід» – зі змагань знялася команда з Тернополя, – пояснив він. – Тому ми 6 в групі з 7 команд».

А ось у жіночої команди ста¬нови¬ще набагато краще. Справа в тому, що в Ужгород разом із тренером переїхали троє гравців національної збірної – Анастасія Гонтар, Марина Бородіна та добре знайома вболівальникам ужгородських «Карпат», екс-гандболістка цього клубу Катерина Олексіюк. Окрім того, В. Мель¬ничук вирішив узяти й назву клубу – «Леоно». Раніше так називалася команда в Одесі, тепер – в Ужгороді. Тому, фактично, жіноча команда Ужгорода – вже готовий та сильний регбійний клуб. Звісно, колектив із такими гравцями і грає зовсім по-іншому. «Зараз ми на 3-му місці серед 5 команд, – констатував В. Мельничук. – Цілком реально можемо розраховувати на медаль. Ледь не обіграли сильну команду з Києва – зрештою, досвід тільки в трьох гравців, а це досить мало».

Поля та діти

До речі, виявляється, що умови для ігор у регбі в Ужгороді досить хороші. Для цієї гри багато не треба – лише хороше трав’яне поле, розміром із футбольне. «Зокрема останній домашній матч грали на запасному полі стадіону «Авангард», – розповів наставник. – Проводимо матчі в Чопі. Принаймні Федерація регбі задоволена результатами. А взагалі хочемо привести до ладу стадіон «Буревісник» і проводити там домашні зустрічі. Проте поки підтримки ніде не зустрів».

Уже в жовтні сезон закінчиться й можна буде підводити підсумки дебюту для закарпатських команд. Між іншим, того ж місяця планують провести в Ужгороді кубок України. І це тільки початок масштабних планів. За словами В. Мельничука, він хоче створити і дитячу школу регбі – вже в двох його вихованок є вища спортивна освіта, яка б дозволяла їм учити азам цього спорту дітлахів. Словом, за цей вид спорту взялися серйозно. Проте влада міста та області поки не поспішає допомагати цим починанням. Але В. Мельничук готовий чекати – зрештою, він знав, що в Україні спорт розвивається не надто швидко. А регбі, між іншим, дуже перспективний вид. Виявляється, жіноча збірна України нещодавно пробилася в топ-дивізіон кращих команд світу. І вони мають шанси поїхати на Олімпіаду в Ріо-де-Жанейро в 2016 році. Думаю, всі б раділи, якби до цієї збірної потрапили представники Закарпаття. Старт цієї ідеї вже розпочався. Ось тільки чи підтримає хтось таку ініціативу?

Дмитро ГОНЧАР, "Закарпатська правда"