Закарпатец радуется, когда дорожает водка!

Ибо это означает повышение спроса на "солнечный напиток" Закарпатья — вино...

— Як тільки дорожчає горілка в Україні, радію. Бо це означає, що зросте продаж вина, — каже 35-річний Андрій Дмитрашкевич. Два роки тому відкрив магазин "Винцо" в місті Могилів-Подільський на Вінниччині. ­Також має бутики елітного алкоголю в Одесі й молдовських містах — Отачі, ­Ки­шиневі.

Дмитрашкевич продає близько ста видів вина: молдавське домашнє й заводське, українське, італійське, німецьке, французьке.

— Молдавські вина — найдешевші й найбільш ходові влітку. Їх вигідно завозити в Україну суслом — недобродившим вином. Його не вважають готовим продуктом, тому податки платиш менші. За кожен ввезений літр вина треба віддати 20 гривень податку, а за літр сусла — 3. Сусло беру в місцевих жителів. Молдова спеціалізується на виготовленні вина. В кожному дворі роблять своє. Спробував кілька варіантів, вибрав найоптимальніші. Проблема з домашніми винами — нестабільна якість, але вони дешеві. Собівартість півлітра напою — 18 гривень. У магазині продаю по 27. Якийсь час пробував купувати іноземні вина у великих бутиках по оптовій ціні. Та зрозумів, що то невигідно. Велику націнку на нього поставити не можу. Дружина знає англійську. Вийшла на німецькі, французькі та італійські заводи. Тепер звідти замовляємо напряму. Присилають посилками по 10–20 пляшок.

Найменше купують вина на початку весни та взимку.

— Щоб мати прибуток, треба постійно розкручувати магазин. Зараз проводимо дегустації білого вина. Пригощаємо людей у супермаркетах, до напою даємо шматочок сиру. Помітив, останні кілька років біле вино стало популярнішим за червоне, — говорить Андрій. — Воно більш якісне.

Винний магазин щодня приносить до 1000 грн прибутку.

— Починав бізнес два роки тому з малих партій вина. Привозив їх у магазин друга. Потім відкрив кіоск. Торгував домашнім вином на розлив. Уранці до мене бігли з усього міста, щоб похмелитися. Пластиковий стаканчик напою продавав за 5 гривень. Потім відкрив магазин, почав привозити дорожчий і якісніший товар. За рік на винному бутику можна заробляти 100 тисяч гривень.

Магазин вина в малому й великому містах має відрізнятися асортиментом товару.

— Улітку минулого року відкрив магазин в Одесі. Виставив там молдавські вина, але популярності вони не мали. Довелося міняти асортимент. Зараз придумав нову послугу — доставка вина додому. Часто нею користуються ресторани. В подарунок до двох пляшок вина даю шматок молдавської бринзи. Доставка п'яти пляшок безкоштовна. Якщо потрібна одна — беру 20–25 гривень. Також у великих містах постійно треба робити дегустації вина, брати участь у фестивалях.

У кожному магазині Дмитрашкевича працюють двоє продавців.

— Із закритими пляшками проблем нема, а от вино на розлив крадуть постійно. Персонал треба вчити. Часто до нас заходять люди, які не знають конкретно, чого хочуть. Продавець має максимально точно підібрати вино. Влаштовую дегустації і майстер-класи для продавців. Раз на місяць збираємося, куштуємо нове вино. За рік проводжу екзамен: наливаю у склянки напої, які вони куштували. Мають хоча б сорт вгадати. Якщо не вдається, прощаємося. Тим, хто вгадає додатково завод і розкаже історію вина, піднімаю зарплату на 20 відсотків, — розповідає Андрій.

Немає ліній розливу напоїв

— Українці купують недороге вино по 35–40 гривень за пляшку, — каже Сергій Михайлечко, директор асоціації "Виноградарі та винороби України". — У Криму виготовляли 60 відсотків напоїв. Поки що ми їх не втратили, бо поставки звідти йдуть, хоч і з перебоями.

Виноградарством займаються в Одеській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій, Закарпатській областях.

— Найбільші перспективи в Одещини, — додає Михайлечко. — Там є понад 30 тисяч гектарів виноградників. Та підприємства не мають потужностей для розливу готової продукції. Одещина спеціалізувалася на переробці винограду, а розливали напої в Криму. Зараз підприємствам треба встановлювати власні лінії.