Фіброміому можна «виростити» й до 20 кілограмів

Але щоб не ризикувати здоров’ям і життям, краще «спіймати» її на мінімальних стадіях і обійтися без травматичних операцій.

Наша газета продовжує «лікнеп» стосовно проблем жіночого здоров’я, і цього разу мова піде про дуже поширену, особливо серед тих, кому за 40, хворобу – фіброміому матки. Що це таке, чим загрожує (а пухлина вагою 20 кг, яку нещодавно в Ужгородській міській клінічній лікарні видалили закарпатці, говорить сама за себе) і які варіанти лікування пропонує медицина – розповідає завідуючий жіночою консультацією №2 УМЦП, лікар-ендоскопіст медичного центру «Асклепій» Іван Трещак.

Після сорока в третини жінок з’являються комплексні гормонозалежні порушення

«Дуже важливо, коли жінки розуміють особливості свого організму, пов’язані з віком, – починає здалеку Іван Трещак. – Якось так склалося, що до 40 – 45 років вони часто відвідують гінеколога: через активне статеве життя, вагітність і народження дітей, контрацепцію, аборти тощо. А після цього «рубежу» дехто вважає, що вже нікуди не треба ходити й можна спокійно чекати старості. Та в період передменопаузи, коли йде підготовка до згасання активної функції дітонародження, організм, так би мовити, лихоманить через порушення гормонального балансу. І саме в цей перехідний період у величезного відсотка жінок – не побоюся назвати цифру від 30 до 35% – з’являються комплексні порушення. В когось вони більше виражені, в когось – менше, але зрештою це призводить до появи гормонозалежних утворень. До них відносимо таке захворювання молочних залоз, як мастопатія, а також фіброміоми матки, доброякісні захворювання яєчників тощо. Я не кажу, що подібні проблеми не можуть виникнути в молодших жінок, але, ще раз підкреслюю, молоді все-таки частіше потрапляють до гінеколога, а відтак недугу вдається виявити на ранній стадії. Чому це важливо? Бо гормонозалежні утворення в молодому віці розвиваються дуже швидко, а після 45 –  непрогнозовано. І основний ризик – переростання в рак. Профілактичні огляди ж якраз спрямовані на те, щоб не допустити розвитку в небажаному напрямі».

Із усіх захворювань матки найчастіше зустрічається в жінок саме фіброміома. Це доброякісна пухлина, яка розвивається в м’язовій стінці цього органу й завдає жінкам чимало неприємностей (у тому числі  може бути причиною безпліддя), хоча іноді перебіг недуги безсимптомний. До пори до часу, звісно. Виникнення фіброміом у першу чергу пов’язане з підвищенням рівня естрогену й нестачею прогестерону. Разом із тим, фактор спадковості фахівці теж не відкидають, як і психосоматичні причини. Хронічні стреси й затаєні образи здоров’я не додають нікому.

Гістероскопія покаже, як найкраще лікувати фіброміому, а лапароскопія, за потреби, видалить її

– Самі пухлини бувають різних видів. У когось вузол розвивається на зовнішній стінці матки, спричиняючи хіба болі внизу живота. У когось, і такі випадки найпоширеніші, новоутворення росте в порожнину матки, що обертається рясними місячними, сильними болями, відчуттям тиску на внутрішні органи – все залежить від розмірів пухлини й її локалізації. Ще є дуже підступні фіброміоми, розташовані під слизовою оболонкою, – вони, навіть дуже маленькі, загрожують небезпечними для життя кровотечами. З чим саме маємо справу й яке лікування варто застосувати – покаже такий сучасний метод діагностики, як гістероскопія, – розповідає Іван Трещак. – Наразі є гарні методики УЗД-дослідження, вони здебільшого показують новоутворення, але загрозливе воно чи ні – це вже треба бачити очима. Гістероскопія таку можливість дає: через шийку матки всередину вводиться мініатюрна п’ятиміліметрова камера – і маємо повну внутрішню картину. Процедура триває максимум 30 хвилин. Розумієте, фіброміома належить до тих хвороб, які починаються потроху й дуже добре лікуються гормональними препаратами. Але перш ніж їх призначати, слід перевірити, чи  всередині матки нема станів, які під дією медикаментів спочатку будуть маскуватися, а потім стрімко розвиватимуться. Уявіть, що там є недіагностований рак нульової стадії або передраковий стан. Ми призначаємо незбалансований гормон, і недуга притихне. А потім вибухне, отримавши «підживку». Тому будь-яка гормональна терапія вимагає попереднього аналізу стану ендометрію. Раніше для цього робили діагностичне вишкрібання порожнини матки – процедура сама по собі травматична, та ще й «світить» ускладненнями. Але насправді його потрібно робити не всім жінкам, а тільки за наявності підозрілих станів. При гістероскопії їх видно, і якщо потреба дійсно є – лікар відразу зробить вишкрібання: вже не всліпу, а локально. Аналізи ж покажуть, чи підійде медикаментозне лікування. Іноді пухлину краще забрати механічно. Зробити це малотравматично дозволяє лапароскопія: через 3 невеличкі отвори (один, розміром 10 мм, у районі пупка взагалі непомітний, ще два по 1 см – на лінії трусиків) вводяться камера й 2 маніпулятори, якими можна щось видалити, з чимось попрацювати… Втручання триває від години до двох, зате пацієнтка вже через 2 дні йде додому, замість тижнями вилежуватися в лікарні. Це малоінвазивно й високоточно: щось не видно – камера підійшла ближче, крупним планом показала. Ще донедавна з фіброміомами, які не піддавалися консервативній терапії, боролися радикально – видаленням матки. А це величезний психологічний стрес для жінки, плюс вилучення матки як ендокринного органу може негативно позначитися на організмі в цілому. Звичайно, бувають випадки, коли видалення таки проводять, бо доводиться обирати між якістю життя й власне життям. Але сучасні діагностично-лікувальні методики дозволяють звести до мінімуму такі випадки й нам удається повернути жінкам здоров’я.

Про сучасні технології мають знати лікарі першого контакту

Іван Трещак підкреслює: більшість жінок спокійно живуть із фібромою, але головне для них – регулярний нагляд. Якщо пощастить, фіброміома спершу росте, а з настанням клімаксу має зворотній розвиток. Утім, перебіг буває різний, і саме контроль убезпечить від неприємних сюрпризів. «Ми закликаємо жінок до того, щоб через профілактичні огляди виявити проблему ще до її активізації, – каже фахівець. – Ну, а якщо наявні порушення регулярності місячних, змінюється їх тривалість і рясність, виникають якісь больові відчуття – візит до лікаря відкладати не слід. Але, на жаль, у ХХІ столітті маємо жінок, котрі дотягують до того, що через новоутворення матка розростається до розмірів 16 – 20 тижнів вагітності. А буквально 2 місяці тому в міській лікарні в Ужгороді оперували пацієнтку з фіброміомою вагою 20 кг – це ж як мішок картоплі в животі весь час тягати. Зрозуміло, в таких випадках малоінвазивні технології вже не допоможуть. Хірурги спершу забрали фіброміому, потім робили пластику черевної порожнини, корегували перетиснутий пухлиною жовчний міхур тощо. Тому я постійно повторюю жінкам: полюбіть себе, не доводьте себе до такого стану! І чоловіків закликаю: якщо дружина, посилаючись на зайнятість, зволікає з візитом до гінеколога, ведіть її до лікаря самі. Повірте, потім жінка сама подякує за турботу.

Іван Іванович наголошує: важливо, щоб про можливості використання згаданих сучасних діагностично-лікувальних технологій в Ужгороді (при міській клінічній лікарні, тел. (0312) 61-43-01) знали так звані лікарі першого контакту – сімейні, дільничні тощо. Адже саме вони покликані виявляти хворих жінок і спрямовувати їх до вузькопрофільних фахівців. Ну а оскільки медики іноді бувають консервативними, то й самим пацієнткам не завадить володіти інформацією про сучасні досягнення галузі.

Мирослава Галас, "Закарпатська правда"