Фестивалі скасовують, а чани — встановлюють!

Утім, не все так на Закарпатті песимістично. Приємно, кажуть спеціалісти, що багато туроператорів почали допомагати з оформленням одноразових віз за кордон.

Літо – традиційно пора відпочинку, але суспільно-політичні умови в країні можуть вносити свої корективи в перебіг туристичного сезону. Про те, чи змінився потік туристів, де вигідніше відпочивати закарпатцям – удома чи за кордоном, чи відреагували ціни на путівки на нашу внутрішню складну ситуацію, – журналістам цього понеділка розповідали під час прес-конференції в прес-центрі «Закарпатської правди» Федір Шандор – завкафедри туризму УжНУ та Наталія Холявицька – директор туроператора «Alltoursukraine».

Ціни ніби й нижчі, та все ж в інвалюті: куди й за скільки?

«Цьогорічний туристичний сезон не став для закарпатців суттєво іншим, –  розповідає Наталія Холявицька. – Ціни порівняно з 2013-м у доларах не подорожчали, а в кількох напрямах навіть стали нижчими, але оскільки впала гривня, на загальному фоні українських зарплат це таки відчутно. І все ж наші краяни з задоволенням обирають для себе цьогоріч традиційні вже Єгиипет, Туреччину, Грецію, Хорватію. Як і раніше, вильоти здійснюються з аеропортів Львова та Києва. Щоправда, цього сезону деякі оператори не включають у вартість путівки доїзд до цих міст, тому потрібно це питання уточнювати». За словами Наталії Ернестівни, авіапереліт, попри звичні країни, здійснюється зі Львова вже й до  Тунісу, Болгарії, Чорногорії. Багато автобусних рейсів до останніх роблять зупинку в Ужгороді, що для закарпатців зручно. Вибирати можна з безлічі варіантів, починаючи з економ-класу до категорії «все включено». 

Загалом, якщо говорити про ціни, то, приміром, відпочинок у Європі зараз починається з 300 – 320 євро, Туреччина й Єгипет – від 1200 євро (всюди мова про 7-денний відпочинок на двох). Чорногорію можна побачити й від 600 у. о. на двох зі сніданками. Вигідним стало подорожувати в Грецію: острови цієї країни незмінно приваблюють наших туристів співвідношенням ціна-якість (належний сервіс, чисте море, дешеве харчування, доступні й різноманітні овочі-фрукти).

«Збільшився й потік туристів у Словаччину. Основною причиною цього стала приваблива політика в візовому питанні. За умови попереднього бронювання готелю консульство СР відкриває багаторазові візи строком від півроку до 5 років. Не завжди, але часто. Словаки відчули переваги від збільшення потоку туристів, тож закарпатці сюди їдуть на термальні води, різні атракції для дітей і дорослих тощо. Крім того, віза дозволяє продовжити шлях до інших країн ЄС, тому цей напрям дуже перспективний, – каже Н. Холявицька. – Щодо Криму, то число закарпатців, котрі відпочивали на півострові, ніколи не було значним, тож особливого ажіотажу через анексію не спостерігається. Ми живемо в краї, звідки ближче, швидше й дешевше дістатися до Середземного чи Адріатичного моря, не кажучи вже про разючий контраст у стані доріг та розвитку інфраструктури в цих двох напрямах».

Закарпаття привабливе, але не завжди готове приймати туристів

Загалом, кажуть фахівці галузі, криза не зірвала туристичний сезон-2014. Спершу було певне затишшя, але все ж люди мріють про відпочинок. Закарпаття через політичну ситуацію не особливо втратило відвідувачів, ба більше: аби залучити максимальну кількість гостей, переманити їх із інших західних регіонів, різні асоціації, туризмознавці, керівники туристичних центрів вигадували й розробляли все нові й нові атракції.Але найголовніше тут – ціни. «Відносно нинішнього курсу вже треба говорити, що вони стали привабливішими, – розповів зав¬кафедрою туризму УжНУ Федір Шандор. – Ми маємо факти, коли в сільських садибах краю власники опустили ціни на 20–30, а часом і на 50%».

І все ж, каже туризмознавець, попри цінову лояльність, досвід та напрацювання, Закарпаття виявилося не готовим прийняти потік туристів, що припав на весняні свята: «Чесно кажучи, ми розслабилися – з огляду на нинішні політичні події, думали, що напливу гостей у краї не буде. Виявилося навпаки. І якщо взимку ми знаємо, куди спрямувати групи (приміром, на один із безлічі фестивалів), то влітку з цим важче. Змінилася й сама специфіка гостей: раніше до нас приїздили з чітко визначеною метою – побачити цвітіння сакур, Долину нарцисів, відпочити чи підлікуватися в санаторії тощо; натомість тепер туристи просять ознайомити їх із Закарпаттям. Із огляду на це довелося терміново змінювати принципи роботи».

При цьому туроператори й надалі зіштовхуються з проблемою нестачі кваліфікованих гідів по Закарпаттю з якісним володінням матеріалом іноземною мовою. «До прикладу, майже неможливо знайти фахових німецько- та польськомовних гідів-екскурсоводів, – розказує Ф. Шандор. – Так, два роки тому «Турінформ Закарпаття» провів опитування окремих туроператорів Закарпатської, Львівської областей на предмет очікувань та потреб на новий маркетинговий сезон і дійшов таких висновків. Зараз ситуація не змінилася».

І традиційними залишаються проблеми інфраструктури. Туроператори наголошують: якщо область хоче заробляти на туризмі, то нам потрібні дороги, сполучення зі Східною й Центральною Україною, зупинки, туалети, логістика, чистота, одне слово – належна інфраструктура. І саме цим має перейматися влада.

Фестивалі скасовують, а чани встановлюють

Утім, не все так песимістично. Приємно, кажуть спеціалісти, що багато туроператорів почали допомагати з оформленням одноразових віз за кордон. Себто людина, ознайомившись із Закарпаттям, може на кілька днів гайнути в Угорщину чи Словаччину. Окрім того, багато наших готелів, навіть із огляду на зростання долара та євро, не стали підвищувати ціни за проживання – просто залишили їх на старому рівні, що в туристичному бізнесі можна вважати знижкою, акцентував Федір Федорович. За його словами, невпинно розвивається й екотуризм, активно рекламують себе сільські садиби, створюються хостели: нині їх нема тільки в двох районах області.

До речі, з січня в області зникли 44 фестивалі. Але це добре, бо серед них в основному ті, що паразитували на Державному бюджеті. Цей рік для них депресивний, та водночас пройде певне очищення, виживуть тільки затребувані на ринку.

Ближче до води, вина, меду

Серед тих напрямів, що активно розвиваються в регіоні, Федір Шандор назвав водний туризм: якщо раніше сплави відбувалися тільки на Тисі, то нині на 7 видах водних засобів можна спускатися по Латориці, Боржаві, Шопурці. Загалом на це літо в регіоні запланували відновити 37 пляжних зон. Є ідея створити перший яхт-клуб: на Вільшанському водосховищі вже формують зони для сплавляння малогабаритних яхт. Захопилися закарпатці й такою атракцією, як купання в чанах: за різними підрахунками, їхня кількість по області сягає 400! Так, лише в стометровому діапазоні  турзони «Лумшори» їх 16! 

Розширюється й  дегустаційна зона – не тільки вина, а й меду (5 залів), сиру (7), леквару (1), паленки й настоянок (2), працює вже 9 міні-пивоварень. За кошти Євросоюзу реставрують дерев’яні храми в Берегівському районі, ведуться пошукові археологічні та історичні роботи в тій частині області, де проживають румуни. Чехи після закінчення маркування боржавських полонин почали роботи на перечинській Руні. А ще чани з лікувальною чи термальною водою тепер є у всіх районах області. Працює в нас 9 геотермальних зон, на черзі відкриття ще двох у Мукачівському районі й Ужгороді.

Людмила ОРОС, Наталія ПЕТЕРВАРІ, "Закарпатська правда"