Другому туру виборів Президента таки бути?

...За тиждень до першого туру (і це вже очевидно) президентських виборів відбулося кілька подій та пролунала низка заяв, які можуть вплинути як на перебіг виборчого процесу, так і на ситуацію в Україні в найближчі місяці.

Стабільно неспокійний?

Напевно всім зрозуміло, що вторгнення російських військ на Україну чекати не варто. Однак, як уже писав раніше, «братнє» керівництво зацікавлене в перманентному конфлікті на Донбасі. Причин є кілька, та одна з головних – тиск на українську владу, що в результаті має призвести до мінімізації її намірів інтегруватися до євроатлантичних структур (ЄС, НАТО). Принаймні так здається на перший погляд.

З іншого боку, з огляду на велику кількість заяв від різноманітних лідерів бойових чи то громадських угруповань, що нині діють на Донбасі, стає зрозумілим, що їхня діяльність не є керованою з єдиного центру. Навіть більше того: між ними виникають сутички, які, за даними ЗМІ, вже призвели до десятків жертв.

Фактично, близька до нуля підтримка населенням дій бойовиків поставила хрест на можливих планах проросійських сил здійснити відділення цих регіонів від України, встановити непідконтрольну Києву адміністрацію. Однак тримати в страху кілька мільйонів українців, котрі проживають на території Донецької та Луганської областей, їм усе ж таки вдається. Навіть більше – зупиняти підприємства, на яких працюють тисячі робітників.

І ось цього тижня Рінат Ахметов, який є власником чи співвласником найпотужніших підприємств регіону, зробив заяву, в якій засудив будь-які дії озброєних угрупувань на Донбасі, звинувативши їх у дестабілізації ситуації та необхідності припинення їхньої діяльності. Перед цим представники так званої Донецької народної республіки (ДНР) зупинили залізничне сполучення на Донеччині, що стало прямим ударом по роботі підприємств, які повністю залежні від залізниці. 

У відповідь Ахметову лідери ДНР уже встигли заявити, що готові націоналізувати підприємства, підконтрольні бізнесменові. Що з цієї поки словесної перепалки вийде? Скоріш за все, найближчим часом ситуація в більшій частині області нормалізується, але осередки бойовиків ще залишаться. Можна припустити, що вони зможуть досить довго тероризувати Донбас, однак про їхній реальний вплив у регіоні вже годі й говорити. Гра в сепаратизм програна. На жаль, це коштувало сотням людей життів. І ще напевно коштуватиме.

Днями один із лідерів сепаратистів, якого вже проголосили новим прем’єр-міністром ДНР, Олександр Бородай зізнався в тім, що події в Криму та Східній Україні фінансувалися з Росії. Варто додати, що цей пан брав участь і в анексії Криму як радник (чи міністр пропаганди) у самопроголошеного лідера півострова Аксьонова. Ця особа досі називала себе політтехнологом і довгий час працювала з російським олігархом Костянтином Малофеєвим. Останнього, до речі, нині називають одним із фінансистів кримської та східноукраїнської кампаній.

Варто зазначити, що саме з приходом у регіон озброєних груп із Криму та прикордонних регіонів РФ, ситуація на Донбасі стала стрімко змінюватися, протягом 1–2 тижнів відбулося захоплення близько десятка райцентрів, будівель місцевої міліції, СБУ, прокуратури тощо. Саме «завдяки» ним були проведені псевдореферендуми, які зрештою ні до чого не призвели. І це стало відправною точкою для розуміння того, що в РФ не планують вести повномасштабні військові дії на території України, а лідери сепаратистів опинилися без реальної підтримки і ззовні, і зсередини. А тому, мабуть, вирішили діяти за принципами «махновщини»: почастішали грабунки, захоплення підприємств, зупинка їх роботи тощо. Водночас в.о. президента Турчинов у середу заявив, що антитерористична операція переходить до найактивнішої фази. Про що конкретно це свідчить, лишається здогадуватися, але можна припустити, що найближчим часом локалізують збройні формування на Донбасі.

Другому туру таки бути

Дещо здивувала цього тижня теза голови Дніпропетровської ОДА Ігоря Коломойського. Один із найбагатших людей України в інтерв’ю зазначив, що вважає шанси на перемогу Юлії Тимошенко та Петра Порошенка рівними. Минулого тижня вже писав про боротьбу між представниками «помаранчевої команди», яку, за даними соцдосліджень, виграє останній. Саме тому заява Коломойського виглядає дещо дивною. З іншого боку, людина, яка впродовж кількох днів після призначення на посаду голови ОДА навела лад на Дніпропетровщині, навряд чи буде робити порожні заяви.

Уже зрозуміло, що теза команди Порошенка про вибори в один тур навряд чи буде реалізована. Вихід у другий тур двох вищезгаданих претендентів виглядає цілком реальним. Загроза зриву другого туру, про що попереджав сам Порошенко та наближені до нього особи, нині малоймовірна з огляду на  фактичну відсутність військового вторгнення з боку Росії та початок стабілізації ситуації на Сході (хоча чи не поло-вина виборчих дільниць регіону можуть просто не відкритися). Саме ці фактори нині грають проти лідера соціологічних опитувань, а в Тимошенко нині головним завданням є проходження в другий тур, що їй скоріше за все вдасться зробити.

Ще однію подією, яка наклала свій відбиток на політичні процеси в Україні, стало прийняття «Меморандуму порозуміння і миру» у Верхов-ній Раді 252 голосами.

Депутати прийняли в цілому проект Меморандуму, поданий народним депутатом від ПР Вадимом Новинським із певними правками. Зокрема внесли твердження про сприяння проведенню виборів Президента 25 травня. Також із проекту прибрали речення про закріплення позбалокового статусу України. Він став таким собі документом, що формально примирив політичних противників у ВР (принципово не голосували лише крайні КПУ та «Свобода») і, можливо, стане відправною точкою для формування в майбутньому тимчасової широкої коаліції, яка після виборів глави держави буде покликана змінити як керівницво Ради, так і уряд. Однак, це якщо і відбудеться, то не відразу. А поки прийняття цього документа свідчить про наміри ключових політичних сил провести вибори Президента, відкинувши різноманітні ризики та побоювання.

Відтак ситуація в другому турі може скластися досить цікава. Нині однозначно давати прогнози стосовно результатів перегонів мало хто береться. Інтрига, яка ще кілька тижнів тому здавалася достатньо умовною, з’явилася знову, і не в останню чергу через появу ознак стабілізації на Сході України.

Час покаже...

Віктор ЛАЗОРИК, "Закарпатська правда"