Закарпатці: «скільки вже можна»? Але вони сиділи на місцях

Вже третій день на площі Народній в Ужгороді продовжує зростати наметове містечко. Активісти незадоволені ні новою владою, ні тим, що в обласній раді також ніяких суттєвих змін. Всі посадові особи на місцях.

Палаток на Народній побільшало, сьогодні під стінами закарпатського «білого дому» чергує багато молоді. Неформальна молодіжна організація «Фронт опору» також офіційно приєдналася до акції. Перехожі зупиняються біля наметового містечка, щоб поговорити із протестувальниками.

Організатор Іван Данацко повідомив, що з обласної ради так ніхто і не спробував порозмовляти з жителями наметового містечка, лише перший заступник голови облдержадміністрації Андрій Сербайло, проходячи мимо, висловився, що він теж підтримує демократичні зміни в державі. Однак голова ради Іван Балога продовжує нехтувати активістів. 

Активісти нарікають, що багато людей намагаються приписати їм співпрацю з кимось із відомих осіб, називають Сергія Ратушняка чи Сергія Тігіпка. «Їх не цікавить проблема, яку ми намагаємося вирішити, вони намагаються з’ясувати джерело фінансування», – розповідає Данацко.

Перший корінь зла на Закарпатті, – кажуть активісти, -- це те, що «в час революції айсбергу злочинності збили шапку, але все інше лишилося на місці». Іван Данацко розповідає: «Про що можна говорити, якщо на одній із сесій облради після відвертих спроб дискредитувати «неугодного» в.о. начальника міліції Закарпаття Сергія Шаранича і просунути «свого» Юрія Рахівського, Іван Балога тиснув на деяких люстраторів.  Що тепер? Рахівського рекомендуватимуть міністерству МВС для призначення на керівну посаду! Вони справилися із завданням!

Але що після такого можна говорити про Люстраційний комітет Закарпаття? Я цю революцію називаю – революцією великих дверей, а Балога зайшов із малих».

Активісти не бажають тотальних звільнень, адже і старі кадри можуть лишатися на старих місцях, якщо працюватимуть на благо громади і замість будування власних маєтків почнуть споруджувати школи, дитсадки, робити дороги.

Інша проблема – самі люди. Іван Белецький розповідає: «Зараз відсторонили Романа Шніцера і що? Нічого не змінилося. Бо кожен, хто приходив у лікарню, а з нього вимагали хабар – платив, а всю вину клав на Шніцера. До самого чиновника ж не зверталися з такими питаннями, не писали заяви у відповідні служби. Це вже стиль виховання – у нас ще зі школи дітей вчать, що говорити про якісь порушення – це бути «шісткою».

Протестуючі звертають увагу на те, що в час, коли збираються громадські ради, що об’єднують безліч громадських організацій, -- реальної роботи не видно.

Данацко наголошує, що жити краще не стало, немає змін і реформ, тому до палаток щодня приходять сотні людей, які розповідають про порушення, утиски, рекет і хабарництво. Цих фактів за останні місяці, за словами активістів, лише побільшало.

Наметове містечко буде єдиним проявом акції протесту лише до виборів, далі, обіцяють активісти, будуть більш «красномовні» кроки.

7dniv.info