Майдан із «закарпатським» акцентом (ФОТО)

Увесь світ знає про київський Майдан. А от у Закарпатті, у Міжгірському районі, є свій Майдан — село, яке існує вже кілька століть. Місцеві люди — не революціонери, але не менш рішучі. Повільно й водночас упевнено, вони роблять ті справи, завдяки яким існує держава, — будують домівки, печуть хліб, народжують і виховують дітей...

Жителя селища з гірським сильним характером. За рік до проголошення суверенної держави депутати сільради прийняли рішення встановити національний синьо-жовтий прапор на головній адміністративній будівлі.

Відтоді багато води спливло гірськими річками Майданки та Голятинки, які на околиці села зливаються в одну і утворюють — Ріку. Однак відмова від радянських символів не позначилася на шані до тих земляків, які визволяли рідний край від фашистів. У центрі села височить обеліск, де викарбувані прізвища 21 воїна-добровольця, які не повернулися з фронтів Другої світової війни. Набір у добровольці було оголошено після визволення села від німецько-фашистських загарбників — 14 жовтня 1944 року. Більшість їх у складі 4-го Українського фронту визволяли міста Чехословаччини та Польщі. Ті 37 добровольців Радянської Армії, котрі повернулися з війни додому, будували нове життя в краї, який у 1945-му приєднався до України.

У радянський період Майдану надали статус селища міського типу, що сталося завдяки спорудженому тут великому підприємству — заводу пластмас. Воно допомогло розбудувати розвинену соціальну інфраструктуру, до якої входять кілька багатоквартирних будинків, сучасна школа, дитячий садок, бібліотеки.

У книзі «Історія міст і сіл УРСР. Закарпатська область» зазначено, що вперше село згадувалося в 1599 році під назвою Борис-Полянка. А Майданом почало називатися у XІX столітті. «Майдан» — слово тюркського походження і означає «торговище», тобто площа, яка використовується для торгівлі.

Перепис населення у Чехословацькій республіці 1930 року зафіксував у цьому селі разом із присілками 2945 жителів, у самому ж Майдані тоді проживало 828 осіб. Своєрідним був і національний склад: 510 — русини, 18 — чехи, 2 — словаки, 11 — росіяни, 11 — німці, 275 — євреї; до графи «інші» переписувачі внесли одну особу. Нині у Майдані близько 1700 жителів і, за невеликим винятком, усі вважають себе українцями.

…Життя в закарпатському Майдані плине своєю течією. І про київський Майдан тут згадують не частіше, ніж деінде.

Довідково:

На північ від села розташована ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Урочище Голятин». Тут на висоті 650—900 метрів на 42 гектарах ростуть реліктові насадження сосни звичайної та сосни чорної віком до 170 років, а також цінні лікарські рослини.