Ужгородський коледж культури і мистецтв у барвистий вінок Великому Кобзареві (ФОТО)
Український народ і вся прогресивна світова громадськість у цьому році урочисто відзначали 200-річчя з дня народження великого українського поета, художника, революціонера, мислителя-гуманіста світу Тараса Григоровича Шевченка.
У ювілейних заходах з нагоди цієї визначної події активну участь взяли і наші краяни, зокрема, колективи навчальних закладів і серед них чи не найактивніше відгукнувся на шевченківський ювілей колектив Ужгородського коледжу культури і мистецтв (директор Наталія Шетеля), де відбулася ціла низка цікавих культурно-мистецьких заходів за участі всіх циклових комісій навчального закладу і серед них – заключний захід 14 травня цього року у вигляді урочистого творчого звіту перед громадськістю обласного центру на честь 200-річчя великого сина українського народу та до Дня матері, який також повсюдно відзначався в ці дні. Доречі, в даний час у коледжі здійснюється активна підготовка дипломної вистави студентів-випускників спеціалізації «видовищно-театралізовані заходи», присвяченої творчості Кобзаря, під керівництвом педагога Галини Василик.
Специфіка, відмінність, своєрідність, незвичність і водночас очевидна ідейно-тематична складність цьогорічного творчого звіту саме тим і характерна, що на відміну від усіх попередніх він мав дуже важливу тематичну спрямованість, котра в нинішніх непростих суспільно-політичних умовах далеко не обмежується лише суто культурно-мистецьким значенням, зокрема, коли йдеться про історичну роль Т. Шевченка у житті українського народу, в історії нашої країни. Тож слід зауважити, що для досягнення поставленої перед організаторами концерту мети ними логічно і послідовно була вибудована продумана режисерська тканина і сюжетна лінія творчого звіту ( режисер – заслужений працівник культури України Тарас Гарагонич), особливо щодо зображення постаті Т.Г. Шевченка та його значення в нашому сьогоденні.
Ця режисерська цілеспрямованість концерту прослідковується і в тематиці абсолютної більшості виконуваних творів, і в словах ведучих Вероніки Маурер та Володимира Шікала перед оголошенням кожного наступного номера, і в сценічному оформленні у вигляді українських вишиваних рушників та інших бутафорських деталей, і у відеопоказі портретів кобзаря та відео сюжетів, за допомогою яких ілюструвалось виконання творів…
Радує милозвучністю, гармонійним звучанням, чистотою співу, чіткістю дикції студентський хор коледжу (керівник Ондраш Тазінгер), який задушевно виконав дві ліричні пісні на слова Т. Шевченка – «Зоре моя вечірняя» та «Садок вишневий коло хати» (музика Я. Степового). Тут була застосована водночас надзвичайно цікава режисерська деталь: під час виконання згаданих пісень малий Тарас (виконавець студент 1 курсу Михайло Попович), прислухаючись до мелодії пісень, занотовує почуте в особистому блокноті.
З таким же хвилюючим переживанням народний вокальний ансамбль коледжу (керівник Неля Швайгер) виконав пісню «Як би мені черевики» (сл. Т. Шевченка , музика Є. Козака) та румунську народну пісню «Жок» в обробці А. Земана.
Творчий звіт засвідчив ще одну характерну і відрадну деталь, а саме ту, що останнім часом у навчальному закладі все більше уваги приділяється клопіткій роботі по виявленню і вихованню здібних солістів-вокалістів, зокрема – виконавців народної пісні. Адже їхня майбутня професія буде пов’язана перш за все із популяризацією та збереженням творів народного мистецтва. Тож у творчому звіті взяли участь декілька солістів, в тому числі студенти Беата Савчук з піснею «Ой, три шляхи широкії» (клас викладача Оксани Шолох), Дьонді Біртовк з піснею «Ой, летіли дикі гуси» (клас викладача Маріанни Сухолової) та інші. Прикладом для наслідування щодо цього є самі викладачі,зокрема, вище згадана Маріанна Сухолова, котра сама успішно та натхненно виконала сольні пісні «Покаяння» (сл. Б. Канюка, муз. В. Чобано) та «Веснянка» (сл. Балуєва, муз. М. Мозгового). Тепло та прихильно сприйняли глядачі і сольний виступ викладача Марії Мартинюк, котра зворушливо виконала українську народну пісню «Летить галка через балку».
А ось студенти спеціальності «Хореографія» у постановці викладача Ірини Шевцової наважилися відтворити на сцені привабливу романтику українських безкраїх степів, котрі так любив і своїми ногами сходив Тарас, особливо під час його участі в археологічній експедиції (хореографічна композиція «І мертвим,і живим, і ненародженим»). І хай не все вдалося, як було задумано, але вже самі творчі пошуки та оригінальні сценічні знахідки балетмейстера у відтворенні засобами сучасної хореографії епохальних історичних сторінок життя і творчості Кобзаря заслуговують на увагу.
Шевченківська тема виразно та пафосно звучала в декламаціях поезій «Тарас» П. Скунця і «Тарас до Ужгорода йде» Ю. Шкробинця у виконанні студентів Леоніда Пукаса та Маріанни Кривки, а до Дня матері, окрім інших творів, урочисто прозвучали рядки з поезії «День матері – всіх днів це свято», яку прочитав студент Володимир Шікало.
Як і в попередні роки, високою професійністю відзначились виступи народного фольклорного ансамблю (керівник – заслужений працівник культури України Павло Пинзеник), який на народних інструментах виконав закарпатські народні мелодії, ансамблю угорських народних інструментів (керівник – заслужений працівник культури України Михайло Петрушевський), у виконанні якого прозвучали угорські народні мелодії «Дуноменти», здійснено музичний супровід до угорської пісні «Цей поїзд» (солістка Анжеліка Гербер), а також народного ансамблю танцю «Кольори Карпат» (керівник – заслужений працівник культури України Іван Пастеляк), який темпераментно і колоритно порадував глядачів закарпатським народним танцем «Дубкани-скакуни».
Бурхливі оплески у присутніх викликало також професійне піднесено-мажорне виконання естрадно-джазовим колективом «Біг-бенд» музичних творів «Увертюри-прологу» А. Ешпая, «Закарпатських візерунків» І. Микити та музичного супроводу до пісні «Ой, летіли дикі гуси» в обробці І. Микити (керівник колективу І. Микита).
Справжнім тріумфом творчого звіту стала прем’єрна хореографічна сюїта «Балада про гайдамаків» у виконанні студентів спеціальності «Хореографія» (постановка заслуженого працівника культури України Михайла Шютіва), котру глядачі зустріли стоячи і котра черговий раз засвідчила високий мистецький талант постановника, та згаданої вище пісні «Покаяння», де постановку хореографічної частини у парі з Михайлом Шютівом здійснювала також і викладач Ірина Шевцова.
Принагідно слід підкреслити, що народний фольклорний ансамбль «Сонях» блискуче виконав також угорський народний танець «Дилолфелді» (постановник – керівник колективу М.Шютів).
Традиційний творчий звіт Ужгородського коледжу культури і мистецтв черговий раз засвідчив значні потенційні художні можливості як педагогічного,так і студентського колективу, котрі з кожним разом радують та хвилюють глядачів новими творчими пошуками і досягненнями.
Василь Габорець, заслужений працівник культури України