Автор першого голу збірної України Іван Гецко: Усвідомив його значимість тільки років через 10

29 квітня футбольна спільнота відзначала річницю першого офіційного матчу збірної України з футболу. У тій історичній грі, яка відбулася в Ужгороді, єдиний м’яч у ворота збірної Угорщини забив вихованець іршавської дитячої спортивної школи Іван Гецко.

Авторитетні спортивні журналісти Закарпаття, такі як Степан Селменський та Володимир Тарасюк відгукуються про нього як про працьовиту людину, гравця, котрий мав поставлений удар та на полі мислив тактично. 

Журналісти Karpatnews поспілкувалися з автором першого голу збірної України. Виходець із Дніпропетровська, що прожив довгий час на Закарпатті, Іван Гецко - в спеціальному інтерв’ю для читачів Karpatnews

Іване Михайловичу, як життя Вас зв’язало з футболом?

- Футбол – це той вид спорту, дух якого мені передався від батька. Однак, він грав більш на любительському рівні та виступав у свій час у другій закарпатській лізі. Тато і став моїм першим тренером. З малку я ходив в дитячу спортивну школу, потім навчався львівському спортінтернаті. Відтак виступав за ужгородське «Закарпаття», одеський «Чорноморець», ізраїльський «Маккабі» (Хайфа), російські «Локомотив» та «Аланію», грав також за дніпропетровське «Дніпро» та львівські «Карпати». Футбольну кар’єру закінчив у харківському «Металісті».

Чим зараз Ви займаєтесь, я знаю що живите в Одесі, так?

- Так, наразі я в Одесі. Вже 12 років. У далекому 2003 мене запросили в це чудове місто на березі Чорного моря тренувати любительський клуб «Сигнал» - місцеву міліцейську команду, з якою я їздив і на міжнародні турніри. З 2007 став тренером-селекціонером «Чорноморця». Однак зараз я в пошуках чогось нового, більш, якщо можна так сказати, екстремального. Напевно в житті кожної людини настає час, коли відбувається переоцінка цінностей та переосмислення свого життєвого шляху. Так і в мене тепер.

Хочеться побільше дізнатися про ваш історичний гол 29 квітня 1992 року у першому матчі збірної незалежної України. Розкажіть, що Ви відчули в ту хвилину, коли вразили ворота суперника

- Говорячи чесно, я усвідомив значимість того голу тільки десь через 10 років. Тоді для мене важливою була сама гра та можливість здобути перемогу. Журналісти та футбольні фанати почали говорити про цей гол тільки через років 5-7. У футболі головне - грати тактично, бути корисним для своєї команди. Ось добре пам’ятаю свій перший гол російському «Спартаку».

Не зважаючи на закінчення кар’єри футболіста, зараз зі спортом та зокрема, з футболом Ви пов’язані?

- Звісно, адже я маю великий досвід. Постійно відвідую матчі, роблю їх аналіз, даю коментарі спортивним журналістам. Футбол – це моє життя. Також я є футбольним агентом кількох українських футболістів.

Розкажіть будь ласка про своє бачення перспектив українського футболу

- Проблема наших команд в тому, що ми нічого визначного не виграємо. Десь не вистачає фарту, хисту, техніки. Те, що ми не поїдемо на чемпіонат з футболу у Бразилію - велика втрата для нас. Ми краще могли б зіграти зі збірною Франції. Був реальний шанс перемогти. Навіть за наявності одного повного складу, з яким виступає українська збірна на серйозних змаганнях.

Як тренер-селектор, скажіть, кого Ви вважаєте найбільш перспективним футболістом в Україні?

- Можу навіть декілька - Євген Коноплянка та Андрій Ярмоленко. Обидва футболісти можуть виступити хорошими конкурентами італійським та навіть деяким англійським зіркам футболу. Коноплянка - чудовий гравець, його хотів навіть викупити англійський «Інтер». Звісно, говорити що ці два футболісти вже зірки поки зарано. Те, що вони грають в українських клубах – це козир українського футболу. Тому ставки на них робити варто.

Давидова Юлія, Karpatnews