Закони України у горах Закарпаття діють по-іншому?

Події в Україні болять і зачіпають кожного. Після Євромайдану ситуація в країні змінилась не тільки на загальнодержавному рівні, але й на місцях. Так, у тихому куточку Закарпатської області, а саме Воловецькому районі, закони діють по-своєму. Це підтверджується ситуацією, що сталась цього місяця у зв’язку з виплатою зарплат учителям району.

Зарплати в квітні виплатились дуже цікаво. Перед виплатою авансу працівників поставили перед фактом, що заробітна плата не буде виплаченою в повному обсязі у зв’язку з нестачею та економією коштів. Аванс виплатили повністю. 20% з даної зарплати мали зняти (як повідомили попередньо), проте по факту ж (в результаті масових обурень та зауважень) зняли в межах 10%.

Офіційного документу (постанови чи рішення) немає, а якщо і є, то офіційно не оприлюднено. Хоча ми знаємо, що згідно з Бюджетним Кодексом України, а саме ст.55, встановлюються захищені видатки Державного бюджету України. Це видатки його загального фонду, які не можуть скорочуватися за обсягом під час виконання бюджету навіть у випадках виникнення (збільшення) дефіциту бюджету. Отже, зміни до розпису бюджету з метою забезпечення збалансованості доходів і витрат, не можуть застосовуватися до захищених видатків. До захищених видатків віднесено видатки загального фонду бюджету на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплату комунальних послуг та енергоносіїв; поточні трансферти населенню; поточні трансферти місцевим бюджетам; підготовку кадрів вищими навчальними закладами I - IV рівнів акредитації та інші. Цей перелік не може бути звужений при прийнятті щорічних законів про Державний бюджет України на кожний відповідний бюджетний період.

У самому рішенні Воловецької районної ради даний перелік також затверджено з посиланням на Бюджетний Кодекс України. Тобто тут керівництво суперечить саме собі, адже в переліку захищених статей є нарахування заробітних плат. Тим не менш, подію дану не розголошують, а доля «зекономлених коштів» невідома.

Керівництво в основному посилається на Постанови Кабінету Міністрів України № 88 та № 89 від 25.03.2014, що опубліковані в газеті “Урядовий кур’єр” від 11 квітня 2014 р. № 67, стор. 14.

Відповідно до наведених змін розмір надбавки встановлюється керівником установи, закладу, організації у межах фонду оплати праці.
Відповідно до п. 3 ст. 247 КЗпП України, п. 3 ст. 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» питання оплати праці, форм і систем оплати праці, умов запровадження та розмірів надбавок, доплат вирішуються виборним органом первинної профспілкової організації разом з власником або уповноваженим ним органом.

Відповідно до ст. 103 КЗпП України, ч. 2 ст. 29 Закону України «Про оплату праці» про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни ( а не за 2 тижні, як у згаданій ситуації).

Ось і маємо революцію Гідності, боротьбу з корупцією, яка не торкається «старих чиновників» на місцях.

Нове Закарпаття