Як УжНУ здобув Гран-прі у всеукраїнській «міжнародній» номінації

На виставці «Освіта та кар’єра – 2013» у Києві УжНУ здобув ґран-прі в номінації «Міжнародне співробітництво у галузі освіти та науки». Ми вирішили поспілкуватися з директором ННІ комунікаційно-інформаційних технологій Оксаною Ващук про нагороду та роботу очолюваного нею інституту.

Пані Оксано, ґран-прі на таких виставках – досягнення. Що саме презентував УжНУ в столиці? – Виставка «Освіта та кар’єра» проводиться двічі на рік. Фактично щороку беремо у ній участь. Проте ґран-прі у номінації « Міжнародне співробітництво у галузі освіти та науки» здобули вперше. Це захід для абітурієнтів, адже там рекламують себе навчальні заклади. Враховуючи те, що це міжнародна виставка, то є змога не тільки себе показати, а й познайомитися з представниками європейських вишів, зав’язати нові контакти.

Цього року ми готувалися до участі в номінації «Міжнародне співробітництво у галузі освіти і науки» разом із співробітниками відділу міжнародних зв’язків УжНУ. Продемонстрували в столиці, як можна використовувати інформаційні технології для активізації міжнародної співпраці. Прикладом таких продуктивних зв’язків між вишами з використанням новітніх технологій є програма подвійних дипломів, що реалізується УжНУ та Середньоєвропейським університетом у Скаліці (Словаччина). Окрім цього, у виставковому павільйоні була представлена інформація про наш виш для абітурієнтів.

• Ви – директор навчально-наукового інституту комунікаційно-інформаційних технологій. Розкажіть про його основні напрямки роботи.

– Перше, чим займаємося, – це теоретичні дослідження проблем інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій у діяльність вищого навчального закладу як способу створення єдиного освітнього простору. Вивчаємо те, як можна використовувати сучасні технології в навчальному процесі, науковій діяльності та адміністративній роботі університету.

Друге і основне – намагаємося застосувати всі знання на практиці. Наше призначення – допомогти викладачам, студентам, методистам використовувати сучасні технології, щоб підвищити ефективність їхньої роботи. Головні напрямки – це розробка мультимедійних презентацій, електронних підручників, віртуальних лабораторних робіт, автоматизоване тестування знань студентів, проектування і створення в університеті спеціалізованих аудиторій, комп’ютерних класів тощо.

Величезна ділянка роботи нашого інституту – обслуговування локальної мережі університету, ремонт комп’ютерної техніки, встановлення програмного забезпечення, підтримка функціонування офіційного сайту УжНУ. Вже другий місяць наш університет представляє у віртуальному просторі новий веб-ресурс, який розроблено співробітником інституту Олександром Дубівим.

• Які проблеми найчастіше виникають у запровадженні таких інновацій?

– Перша проблема банальна – недостатній рівень матеріально-технічного забезпечення. Сьогодні ректор віддав розпорядження провести повну інвентаризацію навчальних технічних засобів та мережного обладнання, визначити основні прогалини й проблеми. Буде розроблено проект модернізації локальної мережі університету й пропозиції з оновлення комп’ютерного парку УжНУ та поетапний план їх реалізації.

Інша проблема – достатньо велика кількість викладачів і науковців, які становлять найбільшу цінність університету, адже мають неоціненний досвід, величезні напрацювання як з методики викладання, так і в наукових розробках – мало працюють із сучасними технологіями. А через це досить обережно ставляться до інновацій та їх запровадження.

• Університет на шляху здобуття статусу дослідницького. Чи додає це вам роботи?

– Безперечно, адже одна з головних складових при наданні університету статусу дослідницького – це наявність у виші потужної телекомунікаційної інфраструктури, яка дасть змогу максимально розширити доступ студентів і викладачів до світових джерел інформації. Крім того, університет має виконати вимоги щодо забезпечення студентів обчислювальною технікою з ліцензованим програмним забезпеченням, під’єднання всіх структурних підрозділів до мережі Інтернет, функціонування електронної бібліотеки. Тобто це фактично ті питання, якими ми опікуємося. А тому створення телекомунікаційної інфраструктури – одне із пріоритетних завдань інституту.

• Електронні навчальні посібники, матеріали та їх належне оформлення – теж інновація в університеті. Яка її особливість?

– Головна проблема при створенні таких підручників – правильно розуміти, уявляти, що таке електронні навчальні матеріали. Недостатньо просто записати на диск текст підручника у форматі *.doc або *.pdf, наклеїти на коробку обкладинку й назвати це електронним підручником. Основними складовими підручників нового покоління (так званих е-підручників) мають бути інтерактивність, можливість навігації, тестування знань тощо. Дуже добре, якщо є мультимедійна складова: відео, фото, аудіо. Це все потребує чималої нелегкої роботи, проте цілком можливе для втілення. Особливо з тими фахівцями, які є в нашому університеті.

• Які інновації плануєте найближчим часом?

– Днями відбулася нарада з участю проректора Юрія Перести й начальника навчальної частини Світлани Джупіної з проблем активізації дистанційного навчання в УжНУ. Це й буде нашим наступним завданням. Наразі готуємо концепцію реалізації дистанційного навчання в УжНУ, яка буде представлена на розгляд Вченої ради університету в грудні цього року. Першими ластівками такої форми підготовки стануть студенти Інституту післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки, адже в принципі це люди з досвідом навчання у виші та серйозною мотивацією. Крім того, дуже корисними ресурси системи дистанційного навчання будуть для студентів-екстернатників, які навчаються за індивідуальним графіком.

• Ви – людина з першою філологічною освітою. Як сталося, що вектор Ваших наукових інтересів набув технічного спрямування?

– Я трішки жалкую, що не пішла працювати далі філологом. Мені дуже подобався цей фах. Коли свого часу закінчила УжНУ з дипломом російського філолога, то Україна набула статусу незалежної держави і перспективи мого диплому впали в рази. Проте з’явилася можливість здобути юридичну освіту. У галузі ж юриспруденції мене найбільше цікавить інформаційне право, а саме – правове регулювання інформаційних відносин у сфері телекомунікацій. А там якимось чином все й поєдналося. Починали ми, знову ж таки, з дистанційного навчання. Зрозуміло, що багато технічних питань для мене є проблемою. Проте маю заступника, який цим опікується, адже сама я не програміст, не інформатик чи інженер. Утім намагаюся бути у курсі всього.