Іван Трещак: «Краще постояти в черзі до гінеколога, ніж під кабінетом хіміотерапії»

Зростання кількості онкозахворювань – світова тенденція, якою вже нікого не здивуєш. Серед причин цього і довша тривалість життя, а відтак більша частка літніх людей у структурі населення (ця патологія частіше з’являється після 45 – 65 років), і стреси, й ожиріння…

Однак паралельно в цивілізованих країнах спостерігається й зменшення смертності від раку – завдяки ранній діагностиці. В Україні, на жаль, картина інша: якщо говорити про жінок, то кожна шоста смерть серед них – через рак шийки матки й молочної залози. Спосіб зниження жахливих втрат простий – регулярне масове обстеження. Однак і так невисоке охоплення ужгородок оглядами порівняно з минулим роком зменшилося. Саме це спонукало завідуючого Ужгородської жіночої консультації №2, кандидата медичних наук Івана Трещака бити на сполох і через ЗМІ проводити «лікнеп».

Відмова від профілактики й лікування – дорога до смерті 

– Іване Івановичу, то чому все-таки жінки уникають профілактичних оглядів? Може, їх лякають черги в поліклініках?

– Вони ж знаходять час піти до перукаря, за обновками, то чому не можна викроїти годинку-дві на візит до лікаря? Так, у нас трапляють¬ся черги, хоча згодом ми й цю проблему вирішимо. Але я переконаний, що краще постояти в черзі до гінеколога, ніж під кабінетом хіміотерапії. На Заході пацієнт має потужний стимул: не прийшов на профогляд – у разі хвороби тобі не оплатять страховку. В нас цього нема, жінки вільно обирають між трьома шляхами. Перший – ігнорувати огляди, дочекатися розвитку хвороби, не тратити час і кошти на діагностику та лікування, а оплатити тільки похорони. Другий – виявити рак, коли він уже дасть про себе знати, героїчно долати його за допомогою хіміо- й радіотерапії тощо. Заходи радикальні, а результат залежить від стадії недуги. Зате заощаджуємо час на профілактиці. І третій, оптимальний варіант – не чекати захворювання, знайти його на передраковому стані й зберегти здоров’я та життя. Тобто йдеться про своєчасну діагностику – на такому етапі ми стовідсотково можемо допомогти.

– А що це за «передраковий стан»?

– У жіночій статевій сфері це ерозії й дисплазії шийки матки, швидкоростучі фібріоми. Якщо їх вчасно лікувати, можемо гарантувати, що в рак це не перейде. Взагалі будь-які незрозумілі кровотечі, больові відчуття в животі, зміна регулярності та рясності місячних можуть бути ознаками передракових станів, а відтак вимагають негайного візиту до лікаря. Аналогічно слід діяти, виявивши ущільнення в молочних залозах, зміни кольору чи текстури шкіри на них, виділення з сосків, підпухлість під пахвами. Щорічний огляд у гінеколога та раз на 2 роки УЗД грудей для сорокалітніх і мамографія для старших – не така вже й велика ціна за здоров’я. До речі, ми дуже вдячні терапевтам, вузьким спеціалістам, які направляють своїх пацієнток до гінеколога, якщо бачать за амбулаторною карткою, що жінка давно його не відвідувала. Та це люди, які все ж звертаються до медиків, а значна частина закарпатців лікується розрекламованими препаратами, роками не показуючись у поліклініці. 

У родичок онкохворих жінок вірогідність раку на 50% вища 

– Погана спадковість – найбільший фактор ризику стосовно раку репродуктивних органів?

– Є один ген, носії якого рано чи пізно матимуть онкозахворювання. В Ужгороді виявляти його ще не навчилися, але ж відомо, що в близьких родичок пацієнток із раком молочної залози, шийки матки чи яєчників імовірність виникнення подібних проблем зростає на 50 відсотків. Саме на основі цього ми створили реєстр групи ризику, до якого наразі входить 500 жінок. Їх у першу чергу викликаємо для оглядів, і в кількох уже виявили передракові стани. Я вважаю, що вчасно пролікувавши їх, ми рятуємо їм життя.

Але є ще один потужний фактор ризику – вірус папіломи людини. Дослідження довели: його присутність в організмі збільшує шанси захворіти на рак шийки матки в рази. Відтак величезне значення для профілактики має … впорядкованість статевих стосунків – при нерозбірливих зв’язках шанс підхопити небезпечний вірус від котрогось із партнерів суттєво зростає. Зараз уже є вакцина, яка захищає від ВПЛ, вона в нас затверджена, ба навіть останнім часом подешевшала, але не є обов’язковою. За бажання батьків щеплення 13 – 15-літнім дів-чатам (до початку статевого життя) можна зробити в ужгородських консультаціях. Я вважаю, що це один із найсучасніших превентивних заходів. До речі, інші інфекції, в тому числі й ті, що передаються статевим шляхом, теж посилюють загрозу раку шийки матки, як і куріння та ранній початок статевого життя. У підсумку ця недуга молодшає, ми діагностували її запізно навіть у 26 – 30-літніх пацієнток. Якби вони щорічно проходили огляди, цього б не трапилося... 

Пролікований на 1 стадії рак – не завада материнству 

– А правда, що в молодих жінок хвороба перебігає агресивніше?

– Так, адже молодий організм – це активно працююча гормональна система, а епітелій шийки матки гормонозалежний. Але не буває такого, що сьогодні жінка пройшла медогляд і все гаразд, а через рік у неї пухлина. Передраковий стан трьох ступенів тягнеться 5 – 7 років, тобто є час на виявлення й лікування. А якщо все це пройде непоміченим, процес розвивається дедалі швидше. В середньому від першої стадії, коли ракові клітини ще не потрапили в кров, до другої проходить 2-3 роки, від 2-ї до 3-ї – один, а до 4-ї – кілька місяців. За умови гормональної активності й навантаженості вірусами весь перебіг може скоротитися до 0,5-1 року. Вагітність теж є каталізатором, тому зараз ми наполягаємо, щоб усі майбутні мами проходили цитологічне дослідження. Краще завчасно виявити проблему й лікувати, ніж наприкінці вагітності дізнатися, що нічим допомогти вже не можна. А на Закарпатті таке траплялося…

– І все-таки часто жінки, навіть відчуваючи якісь негаразди, не йдуть до лікаря, бо бояться почути психологічно страшний діагноз. Тішать себе надією, що в них щось інше. Які аргументи ви б для них навели?

– Від того, що ми не будемо знати про хворобу, вона сама по собі не зникне. А затягування часу зменшує шанси на одужання. Між тим перша стадія раку в усьому світі вже не вважається за щось страшне. У нас її теж давно лікують малоінвазивними органозберігаю¬чими операціями. Хвору частину видаляють, решта залишається, і після цього жінки навіть вагітніють! Останній такий випадок – 38-річна ужгородка після операції народила здорову дитину. На другій стадії, на жаль, репродуктивні органи зберегти вже не можемо, проте хірургічне втручання плюс терапія забезпечують нормальне самопочуття людини. А на третій, крім видалення органів, доводиться вдаватися до важкої хіміо- та променевої терапії, і при цьому лише 40% жінок доживають до 5 років після втручання. З четвертою ж стадією цей відсоток майже нульовий… Отже, щоб при тенденції до зростання кількості захворювань зменшити смертність, як на Заході, потрібна максимальна поінформованість населення з цих питань. На Закарпатті діє програма з профілактики раку шийки матки, завдяки чому маємо набори для профілактичних оглядів, спеціальну апаратуру тощо. Але жінки повинні регулярно відвідувати гінеколога! Раку не потрібно боятися, його треба вчасно виявляти, щоб успішно з ним боротися. Зрештою, онкоклітини в організмі утворюються щоденно, але імунітет їх знищує. Коли він слабне – не може впоратися з цим. І тоді наше завдання – знайти й ліквідувати «мутантів», доки вони не встигли розповсюдитися. 

Мирослава Галас, "Закарпатська правда"